Хибне склепіння

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Схема хибного склепіння

Хибний звід, також хибне склепіння — прийом кладки в архітектурі, при якому утворюється подоба звуження склепінної стелі.

Відмінність від справжнього зводу[ред. | ред. код]

Справжній звід (зліва) і хибний звід (праворуч)

На відміну від справжнього зводу, що вперше з'явився в Стародавньому Римі, при якому велика частина каменів висить в повітрі, яка підпирається сусідніми і замикається замковим каменем нагорі, в хибному склепінні всі камені кладки лежать один на одному, шарами, так, що їх центри тяжіння не виходять за межі вертикальної проєкції кладки. Тобто в хибному зводі виключений ризик загального обвалення при прибиранні або руйнуванні будь-якого з каменів.

Хибний звід на відміну від справжнього не дає бічного розпору.[1]

Історія[ред. | ред. код]

Середземномор'я[ред. | ред. код]

Найбільш ранні ступінчасті склепіння знаходяться в похоронній камері піраміди Снофру в Медумі і в Великій галереї піраміди Хеопса. У Середньому царстві такими дахами часто перекривали мастаби, в Новому царстві за цим принципом споруджували хибні арки, хоча кількість східчастих склепінь в цей період сильно поступається їх числу в епоху Стародавнього царства.[2]

Хибне склепіння зустрічається в підземних склепах культур Середземномор'я, наприклад в сирійському древньому місті Ебла, в ізраїльських Хацор і Мегіддо.[3]

Будівельна техніка зведення хибних зведень хеттів і мікенців має схожі риси, причому споруди хеттів зведені на 300 років раніше мікенських[4]. Головним прикладом будівель з хибних зводом в Мікенах є толосове поховання Скарбниця Атрея. Міст Аркадіко в Греції вважається найдавнішим зі збережених аркових мостів в світі (близько 1300-1200 роки до н.е.) і був частиною військової дороги, придатної для колісниць, між містами Тиринф і Епідавр. У Елефтернського мосту на острові Крит нетипова ширина прольоту — 4 м.[5]

Мезоамерика[ред. | ред. код]

Хибне склепіння зустрічається у багатьох містах майя, в будівлях передкласичної ери. До початку класичної епохи (бл. 250 рік н.е.) хибний звід стає практично повсюди елементом конструкцій в петенському басейні.[6]

Південно-Східна Азія[ред. | ред. код]

В індійському штаті Одіша храми в Бхубанешварі побудовані з хибними склепіннями. Ця техніка до індо-ісламської архітектури використовувалася в будівництві храму Муктешвара (приб. 950 рік н.е.) та не зазнала з тих пір радикальних змін.[7]

Хибний звід використовувався в храмах Індонезії в VIII-XV століттях. Яскравий приклад: Боробудур з характерним T-подібним замковим каменем нагорі.

Усі будівлі Ангкора IX-XII століть використовують хибне склепіння.

Техніка побудови[ред. | ред. код]

Такі дахи створювалися в такий спосіб: після того як стіни камери або коридору досягали потрібної висоти, кожен наступний шар каменю або цегли укладався з таким розрахунком, щоб він злегка виступав над попереднім. Роботу закінчували тоді, коли протилежні кінці кладки з'єднувалися один з одним або між ними залишалася відстань, яку можна було легко перекрити одним блоком.[2]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Свод. Архитектура и Проектирование | Справочник. arx.novosibdom.ru. Процитовано 23 березня 2018. 
  2. а б Кларк Сомерс, Рекс Энгельбах. Строительство и архитектура в Древнем Египте / перевод: Ламанова Елена. — Центрполиграф, 2009. — 320 с. — (Загадки древнего Египта) — ISBN 978-5-9524-4351-8.
  3. Suzanne Richard. Near Eastern Archaeology: A Reader. — Eisenbrauns, 2003. — С. 108-109. — ISBN 9781575060835.
  4. Çiğdem Maner. Ç. Maner, Corbelled Vaults in Hittite and Mycenaean Fortification Architecture, in SOMA 2012. — Oxford : Archaeopress, 2013. — 31 January.
  5. Athanassios Nakassis. The Bridges of Ancient Eleutherna // The Annual of the British School at Athens. — 2000. — Т. 95 (31 січня). — С. 353–365.
  6. Coe, Michael D. The Maya. — 4th ed. fully rev. — New York, N.Y. : Thames and Hudson, 1987. — С. 65. — ISBN 050027455X.
  7. Michael Edwardes. Indian Temples and Palaces. — London : Hamlyn, 1969. — С. 95.