Хидирлез

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хидирлез
крим. Hıdırlez, Къыдырлез

гаг. Hederlez

азерб. Xıdır İlyas
Хидирлез крим. Hıdırlez, Къыдырлез гаг. Hederlez азерб. Xıdır İlyas
Свято Хидирлез у Кишиневі
Інші назви Свято весни,
Завершення посіву
Тип Національне свято кримських татар
Дата Перша п'ятниця травня

Хидирле́з (крим. Hıdırlez, Къыдырлез, Qidirlez; гаг. Hederlez, ay Yorgi, ay Yorgi; азерб. Xıdır İlyas, Xıdır Nəbi) — головне весняне свято кримських татар та інших тюркських народів. Свято весни, свято посіву. Кримські татари святкують щорічно першої п'ятниці травня, гагаузи23 квітня (6 травня) . Відзначається співами, танцями, змаганнями, частуванням стравами, ворожбою[1].

Походження та назва[ред. | ред. код]

Свято пов'язане із зустріччю на землі ісламських пророків Іллі (Ільяс) та Аль-Гідра (Хидир). Ільяс, за повір'ями, — покровитель води та домашньої худоби, прибуває із Заходу, тоді як другий, Хидир, прибуває зі Сходу та є покровителем людей. Назва «Хидирлез» поєднує в собі імена цих двох пророків. Перший день святкування Хидирлез припадає на день їхньої зустрічі, який, за повір'ями, припадає на перший тиждень травня.

Звичаї[ред. | ред. код]

Цей день пов'язаний з багатьма традиціями та обрядами. Прибирання оселі, випікання національних страв. Національні пісні, танці, спортивні змагання, стрибки через багаття, ворожба.

Святкування[ред. | ред. код]

Куреш

Кожна родина зранку в цей день прибирає власну оселю. Також випікаються різноманітні страви: калакай, кобете, сари-бурма. Після вечірньої молитви-намазу найшанованіший мешканець селища розпалює вогнище, через яке сам стрибає першим, слідом стрибають всі чоловіки, юнаки, хлопці. Коли ж полум'я трохи згасає, стрибають жінки та дівчата[2].

Важливий звичай на Хидирлез — ворожіння традиційними хлібцями калакай (крим. къалакай), спеченими заздалегідь, яке, за традицією, здійснюють літні чоловіки. За повір'ям калакай передбачає майбутній врожай. Якщо калакай падає лицевим боком догори — буде врожай, якщо ж тильною стороною, то цьогоріч варто чекати неврожаю[2].

Відзначають велелюдними зібраннями з національними піснями та танцями. Влаштовуються спортивні змагання, боротьба. Сусіди частують один одного домашньою випічкою. Запускають голубів у синє небо. Найбільші зібрання відбуваються в Бахчисараї — історичній столиці народу[2].

Серед хлопців існував звичай дарувати дівчатам хустки; якщо останні повертали дарувальникам хустки, вже вишиті власноруч, — це вважалося проявом симпатії.

На завершення свята танцюють національний танок Хоран. Танець є круговим, оскільки уособлює сонце; виконується під акомпанування народних музичних інструментів — давула та зурни. Всередині кола, сформованого танцівниками, знаходиться вогнище.

Після 2014[ред. | ред. код]

Після російської окупації Автономної Республіки Крим Мустафа Джемілєв закликав не відзначати Хидирлез. [1]

Навесні 2015 Меджліс кримськотатарського народу провів засідання, на якому було вирішено не проводити святкування Хидирлез у 2015 році. Члени Меджлісу пояснили свій крок катастрофічним положенням кримських татар в окупованому Криму. Голова Меджлісу Рефат Чубаров закликав кримських татар відмовитися від участі в офіційному святкуванні Хидирлез, яке, за його словами, проводиться з метою розколу кримськотатарського народу, а також з пропагандистськими цілями (підтвердженням цьому є обов'язковість участі в офіційних заходах та заборона окремих, неофіційних святкувань Хидирлез). У 2016 члени Меджлісу також відмовилися від участі у святкуванні Хидирлез та закликали зробити те саме кримських татар.[3][4][5][6]

У травні 2017 святкування Хидирлез відбулось у Києві на території Національного музею народної архітектури та побуту України в Пирогові та на Арабатській стрілці.[7][8]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]