Перейти до вмісту

Хижак найвищого рівня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лев є другою за величиною великою кішкою у світі і є головним наземним хижаком в Африці[1][2].

Верхівковий хижак[3], також хижак найвищого рівня, або суперхижак — це хижак, популяція (чисельність) якого не регулюється іншими хижаками, тобто його вид перебуває у верхній частині харчового ланцюжка[4]. Хижаки найвищого рівня часто розташовані на верхівці досить довгих ланцюгів харчування і відіграють вирішальну роль у регулюванні здоров'я цієї екосистеми.

Систематичний розподіл

[ред. | ред. код]

Головними хижаками найвищого рівня є люди, на яких рідко полюють інші види[5].

У сучасних екосистемах нішу верхівкових хижаків зазвичай займають ссавці. На суші головними хижаками вважаються великі кішки, вовки та ведмеді, а в морі — великі зубаті кити, такі як кашалоти та косатки. Проте в геологічному минулому інші групи організмів були головними хижаками, наприклад, великі головоногі молюски або морські скорпіони в морях ордовика і силуру, або великі динозаври з групи тероподів на материку в юрському і крейдяному періодах. В ізольованих наземних екосистемах позицію вершинного хижака також можуть займати великі рептилії, наприклад комодський дракон на деяких невеликих індонезійських островах.

Якщо цей термін застосовувати лише до дуже невеликих, більш-менш замкнутих субекосистем, «найвищими хижаками» часто є безхребетні, наприклад, великі хижі жуки-хижаки в коров'ячому гної або хижі кліщі в потоках деревного соку. Якщо цей термін поширити на групи особин, безхребетні також можуть займати провідне місце серед хижаків у великих масштабах, наприклад, армійські мурахи в тропічних лісах.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ordiz, Andrés; Bischof, Richard; Swenson, Jon E. (2013). Saving large carnivores, but losing the apex predator?. Biological Conservation. 168: 128—133. Bibcode:2013BCons.168..128O. doi:10.1016/j.biocon.2013.09.024. hdl:11250/2492589.
  2. Kristoffer T. Everatt; Jennifer F. Moore; Graham I.H. Kerley (2019). Africa's apex predator, the lion, is limited by interference and exploitive competition with humans. Global Ecology and Conservation (English) . 20: e00758. Bibcode:2019GEcoC..2000758E. doi:10.1016/j.gecco.2019.e00758. ISSN 2351-9894. S2CID 202023472.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з номером статті як номер сторінки (посилання)
  3. Жила, С. Шакал (Canis aureus) на півночі Полісся України: виявлення у природі, статус та повільне розселення // Theriologia Ukrainica. — 2023. — Вип. 26. — С. 96–104. — DOI:10.53452/TU2610.
  4. Apex predator. PBS. Архів оригіналу за 15 липня 2013. Процитовано 25 січня 2010. (англ.)
  5. Roopnarine PD (Березень 2014). Humans are apex predators. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 111 (9): E796. Bibcode:2014PNAS..111E.796R. doi:10.1073/pnas.1323645111. ISSN 0027-8424. PMC 3948303. PMID 24497513.

Посилання

[ред. | ред. код]