Хижняк Антон Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хижняк Антон Федорович
Хижняк Антон Федорович.jpg
Народився 8 грудня 1907(1907-12-08)
Зачепилівка
Помер 15 жовтня 1993(1993-10-15) (85 років)
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність письменник
Alma mater Харкiвський педагогічний iнститут
Мова творів українська
Партія КПРС
Нагороди
Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани»

Анто́н Фе́дорович Хижня́к (*8 грудня 1907(19071208), Зачепилівка – †15 жовтня 1993, Київ) — український письменник.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 8 грудня 1907 року в селі Зачепилівка, Костянтиноградського повіту (тепер Зачепилівський район Харківської області). Закінчив Харківський педагогічний інститут; працював журналістом.

Перший його твір вийшов друком 1927 року. На початку 1930-х рокiв працює редактором газети Красноградськоï МТС. 1941 року закiнчив Харкiвський педагогічний iнститут.

У 1944–1950 роках був відповідальним редактором Львівської обласної газети «Вільна Україна». У 1950–1961 роках був головним редактором «Літературної газети».

Помер восени 1993 року.

Син — Хижняк Ігор Антонович — доктор історичних наук, доктор політичних наук, професор, академік Української академії політичних наук.

Творчість[ред. | ред. код]

Автор збірок оповідань «Львівські оповідання» (1948), «Килимок» (1961), «Краса життя» (1962); п'єси «На Велику землю» (1949); повістей «Тамара» (1959), «Невгамовна» (1961), «Онуки спитають» (1963), «Нільська леґенда» (1965), «Київська прелюдія» (1977); роману «Данило Галицький» (1951). Крім того, нариси, публіцистика тощо.

Визнання[ред. | ред. код]

За повість «Нільська легенда» одержав міжнародну премію ім. Гамаля Абделя Насера. Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», медалями.

Зачепилівський колгосп установив премію імені комбрига Якова Захаровича Покуса. Перша премія була вручена Антону Федоровичу Хижняку, а він передав її у фонд Миру.

Література[ред. | ред. код]