Хижняк Михайло Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Федорович Хижняк
Народження 1893(1893)
Полтава
Смерть 3 листопада 1937(1937-11-03)
Сандармох Карелія
Поховання
Приналежність Coat of Arms of UNR.svg Армія УНР
Звання офіцер
Війни / битви Українсько-радянська війна

Миха́йло Фе́дорович Хижня́к (*1893 Полтава — † 3 листопада 1937, урочище Сандармох) — український політик лівого спрямування. Інженер-конструктор. Старшина армії УНР.

Жертва більшовицького терору.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у Полтаві, українець, із сім'ї слюсаря, прапорщик царської армії, офіцер Армії Української Держави та Армії УНР, служив у червоній армії, колишній член партії боротьбистів, колишній член КП(б)У, освіта вища, інженер-конструктор НДІ контролю, проживав: м. Харків.

Заарештований: Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 28 лютого 1934 р., засуджений за ст. 54-11-13 КК УСРР на 5 років ВТТ (термін з 5 грудня 1933 р.).

Відбував покарання в таборі «Дмитлаг» (ст. Яхрома) і в Соловках в ізоляторі. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари.

Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

Реабілітований прокуратурою Архангельської області (17.07.1989) і прокуратурою Вінницької області (27.09.1989).

Література[ред. | ред. код]