Хлопець з тайги

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хлопець з тайги
рос. Парень из тайги
Жанр драма
Режисер Ольга Преображенська
Іван Правов
Сценарист Олександр Філімонов
Вадим Дістлер
У головних
ролях
Іван Переверзєв
Алла Казанська
Оператор Олексій Солодков
Композитор Олександр Варламов
Художник Іванов Віктор Семенович
Кінокомпанія «Мосфільм»
Тривалість 82 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1941
IMDb ID 0189945

«Хлопець з тайги» — радянський художній фільм 1941 року про трудові подвиги золотошукачів, режисерів Ольги Преображенської і Івана Правова за п'єсою «Золото» Олександра Філімонова і Вадима Дістлера. Прем'єра відбулася 12 травня 1941 року.

Сюжет[ред. | ред. код]

Одного разу старий золотошукач, колишній партизан Федір Потанін, посварився зі своїм сином Степаном. Степан вирішив піти з артілі, яку очолював його батько. Директор копальні «Тихий» Зимін запропонував Степану почати працювати в забої на найважчій ділянці під керівництвом начальника шахти інженера Галини Сергіївни Полєвої. Степана призначають бригадиром замість боягуза і пройдисвіта забійника Щербака. Через кілька днів в місцевих газетах з'являються повідомлення про рекорд забійника Потаніна. Копальня «Тихий» виходить на перше місце в краї. На копальню приходить з тайги наречена Степана Нюрка. Вона ревниво ставиться до нових друзів і до нової роботи Степана і хоче відвести його назад, в тайгу. Забійник Щербак, який затаїв образу і злість на Потаніна, пропонує Нюрці зганьбити Степана на зборах, де буде відзначено потанінський рекорд, і змусити його тим самим піти назад в тайгу. Нюрка просить Степана принести з собою на збори золото, передане йому батьком як зразок знову знайденого золотого родовища. Щербак «викриває» Степана, стверджуючи, що це золото вкрадено на копальні. Керівники копальні не вірять у винуватість Потаніна, але Степан, який обіцяв батькові зберегти до пори до часу в тайзі його відкриття, відмовляється пояснити, звідки у нього золото. Степан йде в тайгу. Але кустарна робота одинаків-старателів тепер вже не задовольняє Степана, а туга за Галиною Сергіївною, яку він щиро покохав, робить його життя в тайзі ще більш нестерпним. Він хоче великої справжньої роботи, хоче знову відчути себе гордим господарем землі. Інженери копальні разом з директором Зиміним, відправившись в тайгу на пошуки нових родовищ золота, знаходять артіль Потаніна. Старий Федір з гордістю передає державі велике родовище золота, і Зимін призначає Степана начальником нової копальні. Степан і Полєвая щасливі. Нюрка їде в місто вчитися, а старий Потанін знову відправляється в тайгу на пошуки нових родовищ.

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

  • Автори сценарію:
* Олександр Філімонов
* Вадим Дістлер
  • Режисери-постановники:
* Ольга Преображенська
* Іван Правов
  • Оператор — Олексій Солодков
  • Художник — Віктор Іванов
  • Композитор — Олександр Варламов
  • Звукооператор — Володимир Богданкевич
  • Асистент режисера — Г. Намарадзе
  • Асистент оператора — Л. Абрамян
  • Художник-гример — С. Чевичелов
  • Монтаж — Г. Славатинська
  • Автор тексту пісень — Борис Ласкін
  • Директор картини — І. Кузнецов

Посилання[ред. | ред. код]