Хлопін Григорій Віталійович

Хлопін Григорій Віталійович
Народився	16 (28) січня 1863 Добрянка, Добрянський район
Помер	30 липня 1929(1929-07-30) (66 років) Аджарська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Грузинська РСР, Закавказька РФСР, СРСР
Поховання	Смоленське православне кладовище
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	лікар
Alma mater	МДУ
Галузь	медицина
Заклад	Тартуський університет Військово-медична академія імені С. М. Кірова ОНУ ім. І. І. Мечникова
Науковий ступінь	доктор медицини
Вчителі	Ерісман Федір Федорович
Діти	Віталій, Микола
Нагороди

Хлопін Григорій Віталійович (1863(1863) — 1929) — російський гігієніст, педагог.

Закінчив у 1886 фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університету, а в 1893 — медичний факультет Московського університету (1893).

Працював лаборантом в санітарній лабораторії Пермського губернського земства та редагував «Сборник Пермского Земства». Після закінчення медичного факультету — лаборант Гігієнічного інституту Московського університету під керівництвом професора Ф. Ф. Ерісмана. Після захисту дисертації на звання доктора медицини у 1896, був призначений на посаду нештатного екстраординарного професора гігієни в Юр'євського університету, а з 1899 — ординарного професора. Редагував «Сборник работ гигиенической лаборатории Юрьевского университета». Згодом працював на посаді професора Новоросійського університету (1903). З 1904 став викладати на кафедрі гігієни Санкт-Петербурзького жіночого медичного інституту. Професор в Клінічному інституті Санкт-Петербургу (з 1906). Викладав в Воєнно-медичній академії (з 1918). Створив і очолив у 1925 Інститут профілактичних наук імені З. П. Соловйова.

Основні праці присвячені проблемам водозабезпечення та каналізації, шкільної та професійної гігієни, воєнно-санітарної справи, гігієни розумової праці. Розробив оригінальні методи гігієнічних досліджень (методи хімічного аналізу харчових продуктів, підрахунку вмісту озону в повітрі, кисню у воді та повітрі та ін.).

Див. також

• Володимир Іванович Вернадський і Україна. Т. 1, кн. 2: Володимир Іванович Вернадський. Вибрані праці — K., 2011. — 584 с.