Хлоратна кислота

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хлоратна кислота
Chloric-acid-2D.png
Chloric-acid-3D-vdW.png
Ідентифікатори
Номер CAS 7790-93-4
PubChem 19654
Номер EC 232-233-0
SMILES
InChI
Властивості
Молекулярна формула HClO3
Молярна маса 84,4591 г/моль
Зовнішній вигляд безбарвний розчин
Густина 1 г/мл, розчин (наближено)
Тпл −20 °C(18% розчин)
Ткип 40 °C (температура розкладу 18% розчину)
Розчинність (вода) >40 г/100 мл (20 °C)
Кислотність (pKa) ca. −1
Структура
Геометрія тригонально-пірамідальна
Небезпеки
ГГС піктограми Шаблон:GHS03Шаблон:GHS05
ГГС формулювання небезпек Danger
R-фрази Шаблон:H-фраза, Шаблон:H-фраза
S-фрази 210, 220, 221, 260, 264, 280, 283, 301+330+331
Головні небезпеки Окисник, Кородуючий реагент
NFPA 704
NFPA 704.svg
0
3
2
OX
Пов'язані речовини
Інші аніони Йодатна кислота
Броматна кислота[en]
Інші катіони Хлорат амонію[en]
Хлорат натрію
Хлорат калію
Пов'язані речовини Хлоридна кислота
Гіпохлоритна кислота
Хлоритна кислота
Перхлоратна кислота
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Хлоратна кислота — HClO3, сильна одноосновна кислота, в якій хлор має ступінь окиснення +5. У вільному вигляді не отримана; у водних розчинах при концентрації нижче 30% на холоді досить стійка; в більш концентрованих розчинах розпадається:

8HClO3 = 4HClO4 + 3O2 + 2Cl2 + 2H2O

Хімічні властивості[ред.ред. код]

Хлоратна кислота — сильний окиснювач; її окиснювальна здатність збільшується із зростанням концентрації та температури. HClO3 легко відновлюється до соляної кислоти

HClO3 + 6HBr → HCl + 3Br2 + 3H2O


У слабокислому середовищі HClO3 відновлюється сірчистою кислотою H2SO3 до Cl-, але при пропусканні суміші SO2 і повітря крізь сильнокислий розчин, виходить диоксид хлору: 2HClO3 + H2SO3 → 2ClO2 + H2SO4 + H2O
Від 40%-ної хлоратної кислоти запалюється, наприклад, фільтрувальний папір.

Отримання[ред.ред. код]

Хлоратна кислота утворюється при розкладанні хлорнуватистої кислоти, при електролізі розчинів хлоридів; в лабораторних умовах отримують при взаємодії хлорату барію з розведеної сірчаною кислотою:

Ba (ClO3)2 + H2SO4 = BaSO4 + 2HClO3

Похідні хлоратної кислоти[ред.ред. код]

Хлоратні кислоті відповідають солі — хлорати; з них найбільше значення мають хлорат натрію, калію (бертолетова сіль), кальцію і магнію. Солі хлоратної кислоти (хлорати) — сильні окисники, в суміші з відновниками вибухонебезпечні.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Nils Wiberg, Egon Wiberg, Arnold Fr. Holleman: Lehrbuch der Anorganischen Chemie. 102 Auflage. de Gruyter, Berlin 2007, ISBN 978-3-11-017770-1.
  • Луцевич Д. Д. Довідник з хімії, Українські технології, Львів 2003, 420 ст.

Література[ред.ред. код]

Аміак Це незавершена стаття про неорганічну сполуку.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.