Перейти до вмісту

Хлорид алюмінію

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Хлорид алюмінію
Систематична назва Алюміній хлорид
Ідентифікатори
Номер CAS 7446-70-0
Номер EINECS 231-208-1 Редагувати інформацію у Вікіданих
DrugBank DB11081 Редагувати інформацію у Вікіданих
Назва MeSH D01.056.031 і D01.210.450.150.025 Редагувати інформацію у Вікіданих
ChEBI 30114 Редагувати інформацію у Вікіданих
RTECS BD0530000 Редагувати інформацію у Вікіданих
Код ATC D10AX01 Редагувати інформацію у Вікіданих
SMILES [Al](Cl)(Cl)Cl[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
InChI InChI=1S/Al.3ClH/h;3*1H/q+3;;;/p-3 Редагувати інформацію у Вікіданих
Номер Ґмеліна 1876 Редагувати інформацію у Вікіданих
Властивості
Молекулярна формула AlCl3
Молярна маса 133.34 г/моль
Зовнішній вигляд білі або блідно-жовті гигроскопічні тверді тіла
Густина 2,48 г/см³
Тпл 192,6 °C
Розчинність (вода) 43,9 г/100 мл
Небезпеки
Класифікація ЄС Їдка речовина C
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Хлори́д алюмі́нію, також відомий як трихлорид алюмініюнеорганічна сполука з формулою AlCl3. Він утворює гексагідрат складу [Al(H2O)6]Cl3, що містить шість молекул кристалізаційної води. Як безводна форма, так і гексагідрат є безбарвними кристалами, проте зразки часто містять домішки хлориду заліза(III), які надають їм жовтого забарвлення.

Безводна форма має важливе промислове значення. Вона має низькі температури плавлення та кипіння. Хлорид алюмінію переважно виробляється та споживається під час отримання алюмінію, проте значні обсяги також використовуються в інших галузях хімічної промисловості.[2] Сполуку часто описують як кислоту Льюїса. Це неорганічна сполука, яка оборотно змінює свою структуру з полімерної на мономерну за помірних температур.

Фізичні властивості

[ред. | ред. код]

Хлорид алюмінію при звичайному тиску сублімується за температури 183 °C (під тиском плавиться при 192,6 °C). У воді добре розчинний (44,38 г в 100 г H2O при 25 °C); внаслідок гідролізу димить у вологому повітрі, виділяючи HCl. З водних розчинів випадає кристалогідрат AlCl3 · 6H2O — жовтувато-білі розпливчасті кристали. Добре розчинні у багатьох органічних сполуках (в етанолі — 100 г на 100 г спирту при 25 °C, в ацетоні, дихлороетані, діетиленгліколі, нітробензені, та ін); однак практично не розчиняється в бензені і толуені.

Отримання

[ред. | ред. код]

Найважливіший спосіб отримання хлориду алюмінію в промисловості — дія суміші Cl2 та CO на зневоднений каолін або боксит в шахтних печах:

Al2O3 + ЗCO + З Cl2 → 2AlCl3 + 3 CO2

В лабораторній практиці краще використати CCl4 замість суміші газів для приготування фосгену:

2Al2O3 + ЗC + З CCl4 → 4AlCl3 + 6 CO

Оксид алюмінію просочують органічною рідиною схильною до обвуглювання і прожарюють в закритій від вільного доступу повітря ємності. Вуглець в суміш додають для зниження температури реакції (традиційна для подібних методів отримання 600–800 °C — темно-червоне розпечення). Хлорид алюмінію конденсують в приймачі, а монооксид вуглецю виводять у витяжку або у полум'я на спалювання.

При температурі в 900 °C хлорид бору та фосфід алюмінію дають на виході фосфід бору і хлорид алюмінію:

Також є й інші способи отримання хлориду алюмінію:

Al + FeCl3 → AlCl3 + Fe
Al(OH)3 + 3HCl → AlCl3 + 3H2O
3CuCl2 + 2Al → 2AlCl3↑ + 3Cu

Останню реакцію краще проводити з великими шматками алюмінію, а не порошком зважаючи на її значну екзотермічність (дивіться алюмотермія). Безводний хлорид алюмінію в домашніх умовах можна ще готувати так:

3ZnCl2 + 2Al → 2AlCl3↑ + 3Zn
3CaCl2 + 2Al → 2AlCl3↑ + 3Ca

оскільки вказані хлориди легше отримати в безводній формі. Перша реакція в плані технічного виконання (ZnCl2 при кристалізації з води при температурі вище 28 °C дає безводні кристали), найпростіша, другу краще проводити при наявності обладнання з гарною герметизацією при робочих температурах (~850-900 °C, напускати повітря тільки після остигання!), зате має побічним продуктом металевий кальцій.

Застосування

[ред. | ред. код]

Безводний хлорид алюмінію утворює продукти приєднання з багатьма неорганічними (наприклад, NH3, H2S, SO2) і органічними (хлорангідриди кислот, етери та інші) речовинами, з чим пов'язано найважливіше технічне застосування AlCl3 як каталізатор при переробці нафти і при органічних синтезах (наприклад, Реакція Фріделя — Крафтса). Гексагідрат і його розчини використовуються при очищенні стічних вод, обробки деревини тощо.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ALUMINUM CHLORIDE
  2. Helmboldt O, Keith Hudson L, Misra C, Wefers K, Heck W, Stark H та ін. (2007). Aluminum Compounds, Inorganic. Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry. Weinheim: Wiley-VCH. doi:10.1002/14356007.a01_527.pub2. ISBN 978-3527306732.

Література

[ред. | ред. код]

Томас Ч. Безводный хлористый алюминий в органической химии.-М.: И.Л.,1949