Хлоритоїд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хлоритоїд.

Хлоритоїд (рос. chloritoid, нім. Chloritoid n) – мінерал, основний силікат заліза, магнію й алюмінію острівної будови.

Опис[ред.ред. код]

Склад змінний. Формула:

  • 1. За Є.К.Лазаренком: (Fe,Mg)2Al4[(OH)4 |O2|(SiO4)2].
  • 2. За К.Фреєм: 4[(Fe2+,Mg)2Al4Si2O10(OH)4].
  • 3. За Г.Штрюбелем і З.Х.Ціммером: (Fe2+,Mg,Mn)2Al4[(OH)2|O|(SiO4)]2.
  • . За “Fleischer's Glossary” (2004): (Fe,Mg,Mn)2Al4Si2O10(OH)4.

Cклад (у % з родов. Цермат, Австрія): FeO – 19,17; MgO – 6,17; Al2O3 – 42,80; SiO2 – 24,40; H2O – 6,90.

Сингонія моноклінна або триклінна. Призматичний вид. Форми виділення: листуваті та шкаралупчасті аґреґати, рідше пластинчасто-гексагональні кристали, розетки кристалів. Характерні двійники, часто полісинтетичні. Спайність досконала по (001). Густина 3,3-3,8. Тв. 6,0-6,5. Колір жовто-зелений до чорнувато-зеленого. Блиск перламутровий, скляний. Крихкий. Зустрічається як метаморфічний мі¬нерал у кристалічних сланцях, глинистих осадах, також відомий як продукт гідротермальних змін лав.

Поширення[ред.ред. код]

Рідкісний. Супутні мінерали: корунд, діаспор, хлорит, кварц. Знахідки: Косий брід (Урал, РФ), Тіроль (Австрія), Сан-Марчеле (П’ємонт, Італія), Люксембурґ і деп. Арденни (Бельгія і Франція), Церматт і Сааз-Фе (кантон Валлес, Швейцарія), Ізмір (Туреччина), Шетландські о-ви (Великобританія), шт. Мічиган (США), пров. Квебек (Канада). Назва дана за зовнішньою схожістю з хлоритами (G.Rose, 1837). Син. – бліабергіт, бліаберґсит, венаскіт, мазоніт, ньюпортит, сисмондит.

Різновиди[ред.ред. код]

Розрізняють:

  • хлоритоїд магніїстий (різновид хлоритоїду, що містить до 4% MgO),
  • хлоритоїд манґаніїстий або сисмондин(т) (різновид хлоритоїду, що містить понад 1% MnO),
  • отреліт (різновид хлоритоїду, що містить до 8% MgO),
  • мавініт (різновид хлоритоїду з Мавінгаллі, Мізор, Індія, що містить 1,58% Fe2O3).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]