Хлоритоїд
Хлоритоїд | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
Абревіатура | Cld[2] |
Хімічна формула | (Fe²⁺,Mg,Mn²⁺)Al₂(SiO₄)O(OH)₂ |
Nickel-Strunz 10 | 9.AF.85[3] |
Dana 8 | 52.3.3.1 |
Ідентифікація | |
Твердість | 6,5 |
Інші характеристики | |
Названо на честь | подібнийd[4], група хлоритів[4] |
Типова місцевість | Косий Брод[3] |
Хлоритоїд у Вікісховищі |
Хлоритоїд (рос. chloritoid; нім. Chloritoid n) — мінерал, основний силікат заліза, магнію й алюмінію острівної будови.
Склад змінний. Хімічна формула:
- 1. За Є. К. Лазаренком: (Fe, Mg)2Al4[(OH)4 |O2|(SiO4)2].
- 2. За К.Фреєм: 4[(Fe2+,Mg)2Al4Si2O10(OH)4].
- 3. За Г.Штрюбелем і З. Х. Ціммером: (Fe2+,Mg, Mn)2Al4[(OH)2|O|(SiO4)]2.
- . За «Fleischer's Glossary» (2004): (Fe, Mg, Mn)2Al4Si2O10(OH)4.
Склад (у % з родов. Цермат, Австрія): FeO — 19,17; MgO — 6,17; Al2O3 — 42,80; SiO2 — 24,40; H2O — 6,90.
Сингонія моноклінна або триклінна. Призматичний вид. Форми виділення: листуваті та шкаралупчасті аґреґати, рідше пластинчасто-гексагональні кристали, розетки кристалів. Характерні двійники, часто полісинтетичні. Спайність досконала по (001). Густина 3,3-3,8. Тв. 6,0-6,5. Колір жовто-зелений до чорнувато-зеленого. Блиск перламутровий, скляний. Крихкий. Зустрічається як метаморфічний мінерал у кристалічних сланцях, глинистих осадах, також відомий як продукт гідротермальних змін лав.
Рідкісний. Супутні мінерали: корунд, діаспор, хлорит, кварц. Знахідки: Косий брід (Урал, РФ), Тіроль (Австрія), Сан-Марчеле (П'ємонт, Італія), Люксембурґ і деп. Арденни (Бельгія і Франція), Церматт і Сааз-Фе (кантон Валлес, Швейцарія), Ізмір (Туреччина), Шетландські о-ви (Велика Британія), шт. Мічиган (США), пров. Квебек (Канада). Назва дана за зовнішньою схожістю з хлоритами (G.Rose, 1837). Синоніми: бліабергіт, бліаберґсит, венаскіт, мазоніт, ньюпортит, сисмондит.
Розрізняють:
- хлоритоїд магніїстий (різновид хлоритоїду, що містить до 4 % MgO),
- хлоритоїд манґаніїстий або сисмондин(т) (різновид хлоритоїду, що містить понад 1 % MnO),
- отреліт (різновид хлоритоїду, що містить до 8 % MgO),
- мавініт (різновид хлоритоїду з Мавінгаллі, Мізор, Індія, що містить 1,58 % Fe2O3).
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б webmineral.com
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Хлоритоїд // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Хлоритоїд // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.