Хлоя Севіньї
Хлоя Севіньї | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Chloë Stevens Sevigny | ||||
![]() | ||||
Хлоя Севіньї на Каннському фестивалі, 2019 рік | ||||
Ім'я при народженні | Хлоя Стівенс Севіньї | |||
Народилася |
18 листопада 1974[1][3][…] (49 років) Спрингфілд, Массачусетс, США | |||
Громадянство |
![]() | |||
Діяльність | акторка, модель, модельєр | |||
Alma mater | Darien High Schoold | |||
Роки діяльності | 1995 — донині | |||
Чоловік | Гармоні Корін (1995–2001) | |||
IMDb | nm0001721 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
![]() | ||||
![]() |
Хлоя Стівенс Севіньї (англ. Chloë Stevens Sevigny; нар. 18 листопада 1974, Спрінґфілді, Массачусетс) — американська акторка, модельєр і колишня модель. Лауреатка премії «Золотий глобус», а також номінантка на премію «Оскар».
Життєпис[ред. | ред. код]
Хлоя Стівенс Севіньї народилася 18 листопада 1974 у Спрінгфілді (Массачусетс), в сім'ї Жанін Малиновски та Девіда Севіньї. З дитинства мріяла бути акторкою. Хлоя росла в небагатій родині і з дитинства звикла підробляти, прибираючи тенісний корт або доглядаючи чужих дітей.
Кар'єра[ред. | ред. код]
У 18 років Хлоя перебралася в Нью-Йорк. Там її примітила редактор відділу моди з журналу «Sassy». Вона запропонувала Хлої зніматися для глянцевого видання. Через два роки стартувала і її кінокар'єра. Ще з часів навчання в школі Хлоя товаришувала з молодим драматургом Гармоні Коріном. У 1994 році він запросив подругу знятися в малобюджетному незалежному фільмі «Дітки», до якого написав сценарій. Хлоя зіграла дівчину-підліткка, яка, уперше зайнявшись сексом, виявляє, що заразилася ВІЛ. Через пару років вийшов фільм Коріна, де Севіньї виконала одну з ключових ролей. «Гуммо» розповідав про життя бідних підлітків із покинутого американського містечка. Після «Гумма» були запрошення в незалежні картини: «Останні дні диско» та «Пальметто», а також робота в спектаклі «Гейзелвуда Джуніор Гай», заснованому на реальній життєвій історії дівчаток-підлітків, які жорстоко розправилися зі своєю ровесницею.
У 1999 році Хлоя зіграла яскраву роль Лани Тісдейл у «Хлопці не плачуть» режисерки Кімберлі Пірс. Ця роль принесла Хлої премію «Незалежний дух» і ряд престижних номінацій, у тому числі й на «Оскар». Далі була участь у незалежних фільмах — «Американському психопаті», «Доґвілі», «Клубна манія» (все у 2003 року). Найсуперечливішою серед кіноробіт Севіньї стала роль у стрічці «Коричневий кролик» — резонансному проекті Вінсента Гало (2003). Багато критиків тоді були переконані, що після відвертої сексуальної сцени у фіналі цього фільму, акторці можна було поставити хрест на кар'єрі. Після виходу фільму на екрани в Каннах, агентство, яке працювало з Севіньї, розірвало з нею контракт. Але, після цього Хлоя знялася в серіалі «Велике кохання» та отримала за цю роль «Золотий глобус». Крім цього, в 2007-му актриса зіграла з Джейком Джилленголом у фільмі «Зодіак» Девіда Фінчера, а через отримала два роки відразу дві ролі в незалежному кіно: «Кімната смерті» й «Сину мій, сину мій, що ти наробив».
Вибрана фільмографія[ред. | ред. код]
Фільми[ред. | ред. код]
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1995 | ф | Дітки | Kids | Дженні |
1999 | ф | Хлопці не плачуть | Boys Don't Cry | Лана Тісдел |
2003 | ф | Афера Стівена Гласса | Shattered Glass | Кейтлін Ейві |
2004 | ф | Джиміні Глік в Ля-ля-вуді | Jiminy Glick in Lalawood | у ролі самої себе |
2007 | ф | Зодіак | Zodiac | Мелані Грейсміт |
2010 | ф | Славний малий | Mr. Nice | Джуді Маркс |
2016 | ф | Кохання та дружба | Love & Friendship | Алісія Джонсон |
2017 | ф | Вечеря | The Dinner | Барбара Ломан |
2017 | ф | Сніговик | The Snowman | Сильвія |
2018 | ф | Ліззі | Lizzie | Ліззі Борден |
2019 | ф | Мертві не вмирають | The Dead Don't Die | Мінерва Моррісон |
2019 | ф | Справжні пригоди Вовченяти | The True Adventures of Wolfboy | Джен |
2019 | ф | Квін та Слім | Queen & Slim | Пані Шепард |
2020 | ф | Повільна машина | Slow Machine | Хлоя |
2022 | ф | Цілком та повністю | Bones & All |
Телебачення[ред. | ред. код]
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
2000 | тф | If These Walls Could Talk 2 | Емі | |
2004 | с | Вілл і Грейс | Will & Grace | Монет (Епізод: "East Side Story") |
2005 | тф | Mrs. Harris | Лінн Трифорос | |
2006—2011 | с | Велике кохання | Big Love | Ніколетт Грант (53 епізоди) |
2011 | с | Королівські перегони Ру Пола | RuPaul's Drag Race | у ролі самої себе (2 епізоди) |
2012 | с | Закон і порядок: Спеціальний корпус | Law & Order: Special Victims Unit | Крістін Хартвелл (Епізод: "Valentine's Day") |
2012 | с | Мимо цілі | Hit & Miss | Міа (6 епізодів) |
2012 | с | Луї | Louie | Джині (Епізод: "Looking for Liz/Lilly Changes") |
2012 | с | Американська історія жаху: Притулок | American Horror Story: Asylum | Шеллі (6 епізодів) |
2013 | с | Портландія | Portlandia | Александра (9 епізодів) |
2013 | с | Проєкт «Мінді» | The Mindy Project | Крістіна Портер (6 епізодів) |
2014 | с | Ті, хто вбивають | Those Who Kill | детектив Кетрін Дженсен (10 епізодів) |
2015—2017 | с | Родовід | Bloodline | Челсі О'Баннон (24 епізоди) |
2015—2016 | с | Американська історія жаху: Готель | American Horror Story: Hotel | доктор Алекс Лоу (12 епізодів) |
2017 | с | Товариш детектив | Comrade Detective | Соня Бачу (5 епізодів) |
2019—2022 | с | Матрьошка | Russian Doll | Ленора Вулвокова (8 епізодів) |
2019 | с | Вдавання | The Act | Мел (6 епізодів) |
2020 | с | Ми такі, якими ми є | We Are Who We Are | Сара (8 епізодів) |
2022 | с | Дівчина з Плейнвіля | The Girl from Plainville | Лінн Рой (8 епізодів) |
Нагороди та номінації[ред. | ред. код]
Нагорода | Рік | Категорія | Робота | Результат |
---|---|---|---|---|
Оскар | 2000 | Найкраща жіноча роль другого плану | Хлопці не плачуть | Номінація |
Золотий глобус | 2000 | Найкраща жіноча роль другого плану — кінофільм | Хлопці не плачуть | Номінація |
2010 | Найкраща жіноча роль другого плану в телесеріалі, мінісеріалі або телефільмі | Велике кохання | Перемога | |
Премія Гільдії кіноакторів США | 2000 | Найкраща жіноча роль другого плану | Хлопці не плачуть | Номінація |
Супутник | 2000 | Найкраща жіноча роль другого плану — кінофільм | Хлопці не плачуть | Перемога |
2009 | Найкраща жіноча роль другого плану — телебачення | Велике кохання | Номінація | |
2012 | Найкраща жіноча роль у драматичному серіалі | Мимо цілі | Номінація | |
Вибір телевізійних критиків | 2011 | Найкраща жіноча роль другого плану в драматичному телесеріалі | Велике кохання | Номінація |
HCA TV Awards | 2022 | Найкраща акторка другого плану в стрімінговому мінісеріалі або телефільмі | Дівчина з Плейнвіля | Номінація |
Незалежний дух | 1996 | Найкраща жіноча роль другого плану | Дітки | Номінація |
2000 | Хлопці не плачуть | Перемога | ||
MTV Movie Awards | 2000 | Найкращий поцілунок | Хлопці не плачуть | Номінація |
Фотографії[ред. | ред. код]
-
На конференції "South by Southwest" (SXSW) в місті Остін (Техас), 2010 рік
-
На прем'єрі фільму "#Horror", Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк), 2015 рік
-
Хлоя Севіньї, 2017 рік
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #129624128 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ GeneaStar
Посилання[ред. | ред. код]
- Хлоя Севіньї на сайті IMDb (англ.)
- Хлоя Севіньї на сайті Fashion Model Directory (англ.)
- Хлоя Севіньї на сайті All Movie Guide (англ.)