Хлєбніков Олег Микитович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хлєбніков Олег Микитович
Народився 9 липня 1956(1956-07-09) (67 років)
Іжевськ, РРФСР, СРСР
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність поет, журналіст, інформатик
Сфера роботи поезія[1], журналістика[1] і кібернетика[1]
Мова творів російська
CMNS: Хлєбніков Олег Микитович у Вікісховищі

Олег Микитович Хлєбніков (9 липня 1956(1956-07-09), Іжевськ) — російський поет, журналіст. Заступник головного редактора «Нової газети». Живе в Передєлкіно[2]. Член Спілки письменників СРСР.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї інженерів. Дебютував віршами, бувши школярем, в 1973 в «Комсомольській правді» (в номерах від 18 і 27 жовтня), у віці 17 років. Під час навчання на математичному факультеті Іжевського механічного інституту[ru] він публікується в колективних збірках Удмуртського видавництва[ru] «Квітень» (1975; Борис Слуцький у рецензії відзначив талант поета[3]) і «Джерела» (1976), керує літстудією «Веселка» при СП Удмуртії. Учасник VII Всесоюзної наради молодих письменників і першої наради молодих літераторів соціалістичних країн. У 1978 закінчив інститут, з 1980 року — член СП СРСР. У 1983 році захистив кандидатську дисертацію з кібернетики. У 1985 закінчив Вищі літературні курси. У 1991-1995 роках був секретарем Спілки письменників Москви. Видавався у перекладах у Франції і Данії.

Робота журналіста
  • журнал «Огонёк», завідувач відділом літератури (1988-1991)
  • журнал «Русская виза»
    • співредактор (з 1992)
    • головний редактор (з 1994)
  • «Нова газета»
    • завідувач відділом культури
    • випусковий редактор
    • заступник головного редактора
    • шеф-редактор відділу сучасної історії

Дружина — поетеса і журналістка Анна Юдківна Саєд-Шах[ru] (Данцігер)[4].

Творчість[ред. | ред. код]

Лірична творчість Хлєбнікова народжена сприйняттям міста. Він зображує реалії сучасної цивілізації та актуальні проблеми побуту, зростання їхнього впливу на внутрішнє життя людини. Його хвилює ослаблення здатності людини до комунікації при дедалі більшій тісноті спільного існування. Хлєбніков свідомо протиставляє свою творчість «естрадній ліриці». Він не дає ніяких коментарів до створених ним образів, виявляє сумнів у сенсі існування людини, говорить про пошуки власного місця в житті. Він ставить ті загальнолюдські і соціальні питання, які хвилюють людство в кінці XX століття.[5]

Премії та нагороди[ред. | ред. код]

Книги віршів[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Czech National Authority Database
  2. ↑ Журнальный зал: Дружба Народов, 2016 №8 - Олег ХЛЕБНИКОВ - Куда нас вывезет кривая?
  3. ↑ «Комсомольская правда», 15 лютого 1975
  4. ↑ Владимир Алейников «Очищающий СМОГ»
  5. ↑ Казак В. Лексикон русской литературы XX века. — С. 446.
  6. ↑ Литературную премию «Венец» получили Русаков, Хлебников и Солонович
  7. ↑ Лауреаты премии журнала «Дети Ра» за 2012 год
  8. ↑ Новая Пушкинская премия
  9. ↑ В Посольстве РП состоялась торжественная церемония вручения ордеров и государственных наград // Посольство Республики Польша в Москве, 31 июля 2014
  10. ↑ Российская Газета: Юрий Бутусов награжден премией "Парабола"

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хлєбніков_Олег_Микитович&oldid=38221870