Хмарні сховища

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Хмарне сховище (англ. cloud storage) — це модель зберігання даних у комп'ютері, в якій цифрові дані зберігаються в логічні пули, a фізичне зберігання охоплює кілька серверів (зазвичай, у кількох місцях). Фізичне середовище, як правило, належить хостинговим компаніям, вони ж керують цим середовищем. Ці постачальники хмарних систем зберігання даних відповідають за зберігання наявної інформації й доступ до неї, та за роботу фізичного середовища. Користувачі можуть купувати у постачальників послуг хмарного сховища можливість зберігати там дані.

Послуги хмарного сховища можуть бути доступні через інтерфейс веб-сервісу (API) або додатки, які використовують API.[1]

Історія[ред. | ред. код]

Хмарні обчислення винайшов Джозеф Ліклайдер у 1960-х роках під час його роботи над ARPANET, щоб дати людям вільний доступ до даних у будь-якій точці планети та будь-коли. Однак, Курт Воннегут каже про «хмару», що «це занадто складно для всіх» у своїй книжці Сирени Титану(1959)[2].

У 1983 році, CompuServe запропонував його споживачам для використання 128k дискового простору, що підходить для зберігання будь-яких файлів[3].

У 1994 році AT&T запустила PersonaLink — інтернет-платформу для особистого та ділового спілкування на підприємництві. Даний сервіс був одним із перших веб-орієнтованих повністю, у рекламних роликах якого сказано «Ти можеш вважати наше віртуальне місце зустрічі хмариною!»(you can think of our electronic meeting place as the cloud)[4].Веб-сервіси Amazon представили службу зберігання хмари AWS S3 у 2006 році і отримали широке визнання та прийняття як постачальник сховищ для таких популярних сервісів, як SmugMug , Dropbox та Pinterest. У 2005 році компанія Box оголосила про онлайн-обмін файлами та службу управління персональним хмарним вмістом для підприємств[5].

Архітектура[ред. | ред. код]

Високорівнева архітектура сховища.

Хмарне сховище базується на високо віртуалізованій інфраструктурі і схоже на більш широкі хмарні обчислення з точки зору доступних інтерфейсів, майже миттєвої еластичності та масштабованості, багатожитлового використання та дозованих ресурсів. Хмарні сервіси зберігання даних можуть бути використані за межами локальної служби (Amazon S3) або розгорнутись у локальних приміщеннях (ViON Capacity Services). Хмарне сховище може бути використане або за межами підприємства (Amazon S3) або на підприємстві (VION Місткість послуг).

Хмарне сховище, як правило, належить до хостингових сервісів зберігання об'єктів, але цей термін загальніший, що містить інші типи зберігання даних, які тепер доступні в ролі служби, такі, як block storage.

Платформи для зберігання, такі, як Amazon S3 і Microsoft Azure Storage, програмне забезпечення, таке, як OpenStack Swift, системи зберігання об'єктів, такі, як EMC Atmos, EMC ECS і Hitachi Content Platform — усі приклади зберігання, що відповідають характеристикам хмарних систем схову даних.

Хмарне сховище:

  • Зроблене з багатьох розподілених ресурсів, але виступає як одне ціле — часто називають хмарним зберіганням, або федеративним
  • Висока відмовостійкість унаслідок резервування й розподілу даних
  • Висока міцність шляхом створення версій, копій

Переваги[ред. | ред. код]

  • Компаніям потрібно платити лише за сховище, яке вони фактично використовують, як правило, середнє споживання протягом місяця.  Це не означає, що хмарне сховище коштує дешевше, лише те, що воно несе операційні витрати, а не капітальні витрати.
  • Підприємства, які використовують хмарні сховища, можуть скоротити споживання енергії до 70 %, зробивши їх більш зеленим бізнесом.
  • Організації можуть вибирати між локальними та глобальними варіантами хмарного зберігання або сумішшю двох варіантів, залежно від відповідних критеріїв рішення, що доповнює початковий потенціал прямої економії витрат; наприклад, безперервність операцій (COOP), відновлення після аварій (DR), безпека (PII, HIPAA, SARBOX, IA / CND), а також записує закони, положення та правила утримання.
  • Доступність і захист даних є суттєвою для архітектури об'єктів, тому залежно від програми додаткові технології, зусилля та витрати на додавання доступності та захисту можуть бути усунені.
  • Завдання з обслуговування сховища, такі як придбання додаткової ємності для зберігання, перекладаються на відповідальність постачальника послуг.
  • Хмарне зберігання надає користувачам негайний доступ до широкого спектру ресурсів та додатків, розміщених в інфраструктурі іншої організації через інтерфейс веб-сервісу.
  • Хмарне сховище може використовуватися для копіювання óбразу віртуальної машини з хмари в локальні місця або для імпорту óбразу віртуальної машини з локального місця в бібліотеку óбразів у хмарі. Крім того, хмарне сховище може використовуватися для переміщення óбразів віртуальної машини між обліковими записами користувачів або між центрами обробки даних.
  • Хмарне зберігання може використовуватися як резервна копія природних катастроф, оскільки зазвичай є 2 або 3 різних сервери резервного копіювання, розташовані в різних місцях по всьому світу.
  • Хмарне сховище можна відобразити як локальний диск із протоколом WebDAV. Він може функціонувати як центральний файловий сервер для організацій з кількома офісними місцями.

Див. також[ред. | ред. код]

References[ред. | ред. код]