Хмельницький (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хмельницький
Жмеринська дирекція
Південно-Західна залізниця
станція
Khmelnitskiy001.jpg
Залізничний вокзал
Розташування
Розташування Хмельницький
Координати 49°24′59″ пн. ш. 27°00′34″ сх. д. / 49.4163888888890028° пн. ш. 27.00972222222199903° сх. д. / 49.4163888888890028; 27.00972222222199903Координати: 49°24′59″ пн. ш. 27°00′34″ сх. д. / 49.4163888888890028° пн. ш. 27.00972222222199903° сх. д. / 49.4163888888890028; 27.00972222222199903
Структура
Платформ 4
Колій 12
Клас I
Характер роботи вантажна
Час роботи цілодобово
Послуги
Транспортні Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро Камера схову Оформлення багажу
Супутні Автобус Таксі Кафе
Історія
Відкрито 1871
Електрифіковано 1997
Колишні назви Проскурів, Хмельницька
Інша інформація
Власник Південно-Західна залізниця
Оператор Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 330704
Код Експрес-3 2200300
Тарифна зона 37
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Жмеринка 99 км
Гречани 7 км
Управління залізниці (Київ-Пас.) 358 км
Хмельницький на Вікісховищі

Хмельницький — вантажна станція 1-го класу Жмеринської дирекції Південно-Західної залізниці, розміщена на дільниці Жмеринка — Гречани між зупинними пунктами Ракове (відстань — 5 км) і Кам'янецький Переїзд (3 км). Відстань до ст. Жмеринка — 99 км, до ст. Гречани — 7 км.[1][2]

Розташована в місті Хмельницькому.

Відкрита 21 вересня (3 жовтня) 1871 1871 року.

До 1954 року мала назву Проскурів, з 1954 по 1973 роки — Хмельницька.[3]

Історія[ред. | ред. код]

У 1871 році в історії Проскурова відбулася знаменна подія, що істотно вплинула на подальший розвиток міста, — у вересні було завершене будівництво залізничної лінії Жмеринка — Проскурів — Волочиськ. Одночасно з розбудовою станції був споруджений вокзал, що одразу посів у житті проскурівчан визначне місце. Під час війни 1941—1945 років станційні споруди (у тому числі вокзал) суттєво постраждали, у повоєнні роки постало питання про будівництво нового вокзалу. Таким чином у 19511952 роках перший вокзал був знесений, а на його місці споруджено новий.

У 1984 році відбулась чергова повна перебудова вокзалу[4].

Станцію було закладено за межами Проскурова — на пустирі, серед заболоченої місцевості, неподалік від поштового шляху на Летичів. Для сполучення між містом і станцією розпочалося спорудження дороги. Через болото, що займало площу теперішнього стадіону і міської лікарні, був зроблений насип і прокладене, як тоді називали «соше». Воно фактично стало продовженням вулиці Олександрівської (нині — вул. Проскурівська). і тягнулася «…від Циганської Поперечної (нині вул. Франка) до вокзалу». Саме цей «вокзальний відрізок», відкриття якого відбулося в 1886 році, був першою в Проскурові забрукованою вулицею. Від того моменту чітко визначається напрямок забудови міста — на схід, вздовж залізниці. Згідно з «Перспективним планом розвитку Проскурова 1888 року», у місті прокладаються нові вулиці — Велика Вокзальна і Мала Вокзальна (сучасні — вулиці Шевченка і Пилипчука)

Рух потягів через станцію Проскурів майже до початку XX століття був досить незначним. Так, у 1885 році за добу проходило лише чотири потяги: два кур'єрських та два пасажирських, причому останні ходили тільки з весни по осінь. Для місцевого світського товариства стає традицією у вихідні дні та свята проводити свій полуденний час на вокзалі. Справа в тому, що о 13:50 прибував з Відня кур'єрський потяг № 4, а о 14:35 у зворотному напрямку йшов потяг № 3. За годину-півтори до цієї «події» на вокзалі збиралася міська еліта. Чоловіки вели розмови, дами прогулювалися по перону, демонструючи нове вбрання, а в приміщенні вокзалу працював ресторан. І ось, з інтервалом в 45 хвилин прибували потяги — один прямував до австрійської столиці, інший — з неї. Вони привозили пошту, свіжі газети і журнали, новини зі столиці та Європи…

Рух через станцію пожвавлюється після того, як в 19141916 роках завершується прокладання колій на Кам'янець-Подільський та Шепетівку. Таким чином, Проскурів стає важливим залізничним вузлом. У приміському селі Гречана будується станція, паровозне депо, майстерні. В центрі міста розміщується управління Подільської залізниці. Керуючим залізницею призначено Бориса Бутенка, котрий у майбутньому (з 1918 року) стане міністром шляхів Української держави. Управління займало найкращу споруду Проскурова — будинок Берлянда. Стояв він на місці скверу зі скульптурою «Ангела скорботи» (на розі нинішніх вулиць Свободи та Проскурівської) і, на жаль, до наших днів не зберігся. В перші дні війни 1941 року будинок — красень був зруйнований вибухом під час відступу червоної Армії. Кажуть, що у такий спосіб знищили архіви військових установ, які у довоєнні роки були розміщені у цьому будинку. Розташування Проскурова в прикордонній зоні певною мірою впливало і на роботу станції. З кожним роком режим на залізниці стає все жорсткішим, відстежується пасажиропотік.

У 1920-х роках XX століття починають активно боротися з пасажирами-спекулянтами, їх сотнями відловлювали у вагонах потягів київського напрямку. Справа в тому, що в роки НЕПу серед мешканців Проскурова процвітав такий бізнес: малими групами проскурівчани нелегально перетинали польський кордон, закуповували там різноманітні товари і везли їх на продаж у Київ, Харків, на Донбас. Саме з такими явищами рішуче боролися, проводячи міліцейські рейди в потягах.

У 1930-х роках залізницю фактично перевели на військове положення. В потягах, що йшли до Проскурова, на станції Деражня цивільну бригаду змінювала військова, бо місто Проскурів вважалося «закритим». Для того, щоб проїхати до Проскурова, мешканцям інших областей потрібно було заздалегідь подати заяву і отримати перепустку. Зміни настали після закінчення Німецько-радянської війни. У 1950-х роках у Проскурові розгортається широкомасштабне будівництво. Поштовхом до цього стало надання місту статусу обласного центру (офіційно з 1941, а фактично з 1944 року).

 Пам'ятник Богданові Хмельницькому на Привокзальній площі у Хмельницькому.
Пам'ятник Богданові Хмельницькому на Привокзальній площі у Хмельницькому

Серед новобудов був і вокзал. У 19511952 роках зносять перше старе приміщення вокзалу, необладнаний ринок біля нього та кволі будиночки поруч. На їхньому місці виростає нова вокзальна будівля, побудована у 1952 році, проект розробив "Київдіпротранс", архітектор Пестряков І.С. (він на початку 1950-х років запроектував Будинок культури залізничників у Харкові та вокзал у Бресті, у 1958—1962 роках — вокзали у Новокузнецьку, Барнаулі, Магнітогорську). Після побудови вокзалу, формується привокзальна площа, центр якої з 1955 року прикрасив пам'ятник Богдану Хмельницькому (скульптори М.Вронський та О.Олійник).

У 1954 році разом з перейменуванням міста, змінює назву і станція: замість Проскурів — Хмельницький. У 1980 році будівля вокзалу повністю реконструйована. До старого приміщення добудували цілий комплекс споруд: адміністративний корпус, касові зали, багажне відділення, просторий вестибюль. Якщо раніше вокзал міг одночасно прийняти 300 пасажирів, то нині — 1800.

7 листопада 2017 року на фасаді хмельницького залізничного вокзалу відкрито меморіальну дошку видатному українському історику, громадському та політичному діячеві Михайлу Грушевському. Приурочена подія відзначенню 100-річчю Української революції. Місце для встановлення дошки обрали не випадково, адже є документально підтверджені факти про те, що Михайло Грушевський був саме на вокзалі у Проскурові. Автор меморіальної дошки — скульптор Роман Албул[5].

Діяльність[ред. | ред. код]

Хмельницький є залізничним вузлом, через який проходять дві лінії:

Розгалуження знаходиться на станції Гречани, що за 7 км від станції Хмельницький.

Пасажирські поїзди далекого сполучення[ред. | ред. код]

Жмеринський напрямок (схід)[ред. | ред. код]

У жмеринському напрямку з Хмельницького можна дістатися до Москви (Росія), Києва, Дніпра, Одеси, Запоріжжя, Маріуполя, Харкова, Херсону, Шостки, Кривого Рогу, Черкас, Лисичанська.

Тернопільський напрямок (захід)[ред. | ред. код]

У тернопільському напрямку з Хмельницького можна дістатися Будапешту (Угорщина), Праги (Чехія), Жиліни (Словаччина), Братислави (Словаччина), Львова, Івано-Франківська, Рахова, Коломиї, Чернівців, Ужгорода, Трускавця, Чопа тощо.

Старокостянтинівський напрямок (північ)[ред. | ред. код]

У Старокостянтинівському напрямку з Хмельницького можна дістатися до Києва, Вінниці, Шепетівки і Москви.

Ярмолинецький напрямок (південь)[ред. | ред. код]

У ярмолинецькому напрямку можна дістатися до Кам'янця-Подільського, Чернівців і Бухареста. З березня 2016 року запущено комфортабельний безпересадковий вагон Київ — Бухарест до фірмового поїзда «Буковина».

Пасажирські поїзди приміського сполучення[ред. | ред. код]

Жмеринський напрямок (схід)[ред. | ред. код]

Щоденно зі станції Гречани (околиця Хмельницького) до Жмеринки та у зворотному напряму курсують 5 електропоїздів. :

  • № 831/832 до Києва (курсує щоденно, підвищеного комфорту). Має 3 приміські вагони до Жмеринки. Назад — 3 приміські вагони від Козятина до Гречан.

Також є 3 електропоїзди Гречани — Жмеринка, 1 приміський поїзд Гречани — Жмеринка — Козятин

Зворотно: 2 електропоїзди Жмеринка — Гречани, по одному електропоїзду Козятин — Гречани та Жмеринка — Підволочиськ.

У середньому час у дорозі до станції Жмеринка займає дві години, відстань — 99 км.

Зі станції Жмеринка можна зробити пересадки на приміські поїзди до станцій Козятин I (через Вінницю), Вапнярка та Могилів-Подільський(через Бар).

Волочиський напрямок (захід)[ред. | ред. код]

З Хмельницького щоденно в обох напрямках відправляються два електропоїзди до станції Волочиськ та один до станції Підволочиськ.

В середньому час в дорозі до станції Волочиськ займає півтори години, відстань — 62 км.

Зі станцій Волочиськ та Підволочиськ з усіх трьох електричок можна зробити пересадку на електропоїзд до станції Тернопіль без тривалого очікування.

Ярмолинецький напрямок (південь)[ред. | ред. код]

На Ларгу[ред. | ред. код]

З Хмельницького через Ярмолинці та Кам'янець-Подільський в обидва напрямки курсують два приміських поїзди до Ларги (один щоденно, а інший щоденно, окрім середи) та ще один до Кам'янця-Подільського (щоденно).

В середньому час в дорозі до станції Ларга становить три з половиною години, відстань — 153 км. До Кам'янця-Подільського час в дорозі становить близько двох годин — 113 км.

На Гусятин[ред. | ред. код]

З Хмельницького через Ярмолинці по п'ятницях та неділях раніше курсував приміський поїзд до станції Гусятин. У зворотному напрямку курсував по суботах та понеділках. На жаль, з 2012 року його відмінено.

У середньому час у дорозі до станції Гусятин становив чотири з половиною години, відстань — 109 км.

Зі станції Гусятин можна було зробити пересадку до станції Чортків та Бучач.

Послуги[ред. | ред. код]

На вокзалі[ред. | ред. код]

Послуги багажного відділення[ред. | ред. код]

  • Попереднє приймання від пасажирів багажу та вантажобагажу
  • Надання відправникові багажу або вантажобагажу бірки або бланк-заяви, ярлика
  • Маркування місця багажу, вантажобагажу
  • Окантування (упакування) 1 місця багажу або вантажобагажу
  • Перевірка ваги (зважування) багажу, вантажобагажу, ручної поклажі
  • Повідомлення одержувача про прибуття на його адресу багажу та вантажобагажу
  • Зберігання прибулого багажу та вантажобагажу понад встановлений термін
  • Підвезення багажу, вантажобагажу
  • Повернення плати за невідправлений багаж

Камери схову[ред. | ред. код]

  • Зберігання ручної поклажі в стаціонарній камері схову
  • Зберігання великогабаритних речей, у тому числі тих, які не відносяться до ручної поклажі

Носій[ред. | ред. код]

  • Перевезення носієм великогабаритної ручної поклажі
  • Перевезення носієм 1 місця ручної поклажі

Проживання пасажирів[ред. | ред. код]

  • Проживання транзитних пасажирів в кімнатах відпочинку
  • Проживання пасажирів в номері «Люкс»

Користування кімнатами[ред. | ред. код]

  • Користування залом очікування

Довідки[ред. | ред. код]

  • Видача складних довідок
  • Видача письмових довідок
  • Видача довідки по місту, області

Інші послуги[ред. | ред. код]

  • Оголошення по вокзальному радіо інформації на прохання пасажира
  • Продаж розкладів руху поїздів
  • Доставка квитків за місцем проживання
  • Послуги прасування одягу
  • Послуги платного туалету
  • Послуги перукарні
  • Послуги ксероксу
  • Послуги факсу
  • Використання телефону
  • Продаж телефонних карток

В сервіс-центрі[ред. | ред. код]

  • Продаж квитка в прямому і місцевому сполученні
  • Ламінування аркуша А4
  • Ламінування аркуша А3
  • Ламінування аркуша одного формату
  • Знаходження у залі очікування
  • Оголошення інформації по гучномовцю
  • Надання складної довідки
  • Користування телефоном
  • Передача та прийом факсу
  • Ксерокопіювання
  • Продаж книг та газет
  • Продаж телефонних карток

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000 — К.: ДНВП «Картографія», 2008 — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7
  2. Тарифное руководство № 4(рос.)
  3. Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981. (рос.)
  4. lvivcenter.org — Залізничний вокзал станції Хмельницький, автор Сергій Єсюнін
  5. На фасаді залізничного вокзалу встановлено меморіальну дошку Михайлу Грушевському // Офіційний сайт Хмельницької міської ради, 7 листопада 2017