Хмельове (Бердичівський район)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Селище Хмельове | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Бердичівський район |
| Громада | Гришковецька селищна громада |
| Код КАТОТТГ: | |
| Основні дані | |
| Засновано | 1900 |
| Площа | 0,933 км² |
| Населення | 308 |
| Густота | 330,12 осіб/км²; |
| Поштовий індекс | 13336 |
| Телефонний код | +380 4143 |
| Географічні координати | 49°56′34″ пн. ш. 28°39′20″ сх. д. / 49.94278° пн. ш. 28.65556° сх. д.Координати: 49°56′34″ пн. ш. 28°39′20″ сх. д. / 49.94278° пн. ш. 28.65556° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 245 м
|
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | |
| Селищна влада | |
| Адреса | 13336, Житомирська обл., Бердичівський р-н, с. Половецьке, вул. Центральна, 78а |
| Карта | |
  Хмельове | |
 Хмельове | |
| |
Хмельове (колишня назва хутір Білоцерківка) — селище в Україні, в Бердичівському районі Житомирської області. Населення становить 308 осіб.
Сучасна назва — з 27 червня 1969 року[1].
Історія[ред. | ред. код]
У 1906 році хутір Солотвинської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 39 верст, від волості 12. Дворів 1, мешканців 5[2].
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення селища становила 311 осіб, з яких 146 чоловіків та 165 жінок.[3]
За переписом населення України 2001 року в селищі мешкало 307 осіб.[4]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,38 % |
| російська | 1,62 % |
Персоналії[ред. | ред. код]
- Бей Микола Митрофанович (1924—2012) — учасник Другої світової війни та партизанського руху, лікар-хірург, онколог. Почесний громадянин Бердичівського району.
- Рудь Михайло Борисович (1988—2022) — сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини у 1795—2006 роках. Довідник. Житомир, Волинь, 2007
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
| ||||||||
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |