Хмельове (Маловисківський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Хмельове
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район/міськрада Маловисківський район
Рада/громада Хмелівська сільська рада
Код КОАТУУ 3523186801
Облікова картка Облікова картка 
Locator Dot2.gif
Розташування села Хмельове
Основні дані
Населення 2687
Поштовий індекс 26225
Телефонний код +380 5258
Географічні дані
Географічні координати 48°34′07″ пн. ш. 31°23′59″ сх. д. / 48.56861° пн. ш. 31.39972° сх. д. / 48.56861; 31.39972Координати: 48°34′07″ пн. ш. 31°23′59″ сх. д. / 48.56861° пн. ш. 31.39972° сх. д. / 48.56861; 31.39972
Середня висота
над рівнем моря
182 м
Місцева влада
Адреса ради 26225, Кіровоградська обл., Маловисківський р-н, с. Хмельове, вул. Комсомольська, 24, тел. 3-83-93
Сільський голова Майдебура Сергій Васильович
Карта
Хмельове is located in Україна
Хмельове
Хмельове
Хмельове is located in Кіровоградська область
Хмельове
Хмельове

Хмельове́село в Україні, в Маловисківському районі Кіровоградської області. Населення становить 2687 осіб. Орган місцевого самоврядування — Хмелівська сільська рада.

Історія[ред.ред. код]

В селі Хмельове Єлисаветградського повіту в другій половині XVIII століття мав свої основні маєтності генерал-аншеф Петро Абрамович Текелій. На його кошти, після отримання Текелієм однойменного ордену, тут було зведено церкву Олександра Невського.[1][2] Хмельове виникло в середині XVIII ст. У цій місцевості царський генерал П. Текелій 1767 року отримав у дарунок від Катерини II 3160 десятин. Після зруйнування Запорізької Січі йому додатково наділено 2565 десятин земельних угідь. Першим поселенцям-втікачам від гніту польських панів та запорізькій голоті - генерал надавав деякі пільги, звільняючи їх від повинностей на 3 роки. З 1797 року Хмельове відоме як містечко, де проживало 448 чоловіків і 446 жінок. Усі вони були кріпаками спочатку П. Текелія, а згодом надвірного радника Акацатова.

УНР[ред.ред. код]

Друга Світова війна[ред.ред. код]

31 липня 1941 року село захопили німецькі війська. Німці вбили 296 чоловік, вивезли до Німеччини 812 дівчат і хлопців. Мешканці села чинили опір німцям: саботували сільськогосподарські роботи, ховали від ворога хліб, худобу, уникали німецької каторги. 14 березня 1944 року село захопили радянські війська. У лавах Червоної Армії билися з німцями близько 300 місцевих жителів. 144 з них загинули. 286 нагороджені орденами й медалями. Землякам, що полягли на фронтах війни, споруджено меморіальний комплекс.

Персоналії[ред.ред. код]

У селі народились:

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.