Хмільницька Дача

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Хмільницька Дача»
 
Категорія МСОПIV (Заказник)
49°28′51″ пн. ш. 28°02′14″ сх. д. / 49.48083° пн. ш. 28.03722° сх. д. / 49.48083; 28.03722Координати: 49°28′51″ пн. ш. 28°02′14″ сх. д. / 49.48083° пн. ш. 28.03722° сх. д. / 49.48083; 28.03722
Розташування: Україна Україна
Вінницька область,
Хмільницький район,
с. Широка Гребля
Найближче місто: Хмільник
Площа: 50 га
Заснований: 1978 р.
Керівна
організація:
Хмільницький держлісгосп
Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Хмільницька Дача». Карта розташування: Вінницька область
Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Хмільницька Дача»
Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Хмільницька Дача»

Хмі́льницька Да́ча — ботанічний заказник загальнодержавного значення. Розташований у межах Хмільницького району Вінницької області, неподалік від села Широка Гребля.

Площа 50 га. Створений у 1978 р. Перебуває у віданні Хмільницького держлісгоспу.

Охороняються ділянка лісового масиву на правому березі Південного Бугу. Основною лісоутворюючою породою є дуб звичайний. На заболоченому днищі балки зростає чорновільховий ліс. У трав'яному покриві серед типової неморальної рослинності трапляються любка дволиста і підсніжник звичайний, занесені до Червоної книги України.

Детальний опис[ред. | ред. код]

За фізико-географічним районуванням України ця територія належить до Хмільницького району області Подільського Побужжя Дністоровсько-Дніпровської лісостепової провінції Лісостепової зони. Для території, на якій розташовані заказник, характерними є хвилясті, з яругами й балками, лесові височини з сірими і темно-сірими опідзоленими грунтами. З геоморфологічної точки зору описувана територія являє собою спльнорозчленовані височини позальодовикових областей лесової акумулятивної рівнини.

Клімат території є помірно континентальним. Для нього характерне тривале, нежарке літо, і пор звіяно недовга, м'яка зима. Середня температура січня становить -5,5°...-6°С, липня +18,5°... і 19°С. Річна кількість опадів складає 525-550 мм. За геоботанічним районуваням України ця територія належить до Європейської широколистяної області, Подільсько-Бесарабської провінції, Вінницького (Центральноподільського) округу.

Територія заказника розташована на широкому прибузькому плакорі, слаборозчленованому балками. На даному слабо дренованому плакорі штучно створені лубові культури з дуба черещатого. Вік іх 50-60 років, дуб характеризується 1а бонітетом. В наш час є також дубово-грабові ліси с і пої будови і складу. Як в дубових, так і в грабово-дубових лісах переважають угруповання з домінуванням звичайних на Поділлі неморальних видів: яглиці звичайної, копитняку європейського, осоки волосистої, зеленчука жовтого, маренки пахучої, зірочника лісового. Часто в даних угрупованнях зустрічаються такі види: дзвоники кропиволисті, перелісник багаторічний, глуха кропива крапчаста, розхідник звичайний, мерінгія трижилкова, кюв'єра європейська, фіалка собача і Рейнсбаха тощо.

Саме в даних лісах поїмітно виражена синузія ранньовесняних ефемероїдів, на охорон яких, переважно, і було націлене створення даного заказника облило чисельною є тут популяція підсиіжника білосніжного. На 1 кв.м тут в середньому нараховується 25-30 шт. Дещо пізнше зацвітає проліска дволиста, зірочки жовті, ряст Галлера та порожнистий. В більш вологих місцях, в тальвегах понижень, формується синузія зуб'янки залозистої, а на широкому слабо розчленованому плакорі - рівноплідника рутвицелистого (середньоєвропейського гірського виду на межі ареалу).

В склад флори заказника входить ряд видів, занесених до "Червоної книги України": скополія карніонійська, любка зеленоквіткова, гніздівка справжня, і коручка чемерниковидна. Є також популяція рідкісного в регіоні виду - вовчих ягід звичайних.

Джерела[ред. | ред. код]