Хміль японський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хміль японський
Humulus Japonicus female.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Коноплеві (Cannabaceae)
Рід: Хміль (Humulus)
Вид: Хміль японський
Біноміальна назва
Humulus japonicus
Siebold & Zucc., 1846
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Humulus japonicus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Humulus japonicus
EOL logo.svg EOL: 484440
ITIS logo.svg ITIS: 503065
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 3485

Хміль японський[1] (Humulus japonicus) — вид рослин з родини коноплевих (Cannabaceae), поширений у Східній Азії.

Опис[ред. | ред. код]

Трава, однорічна, витка, 0.5–2.5 м. Стебла зазвичай гіллясті. Листя: черешки зазвичай довші ніж пластини. Листові листки серцеподібні, 5–9-лопатеві, 5–12 см, поля дрібнозубчасті, верхівка загострена. Суцвіття: тичинкові суцвіття прямостійні, 15–25 см; маточкові суцвіття конусоподібні, яйцеподібні. Супліддя маятникоподібні, зелені, конусоподібні, яйцеподібні до довгасті, (1)1.5–3(4) см. Сім'янки жовто-коричневі, яйцевидно-кулясті, від роздутих до сочевицепдібних, 4-5 мм, без залоз. 2n = 20, включаючи 6 хромосом, що стосуються визначення статі[2].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у Східній Азії (Китай, Японія, Корея, Тайвань, Росія, В'єтнам); натуралізований на сході США, на південному сході Канади, у Франції, Італії, Угорщині, Словенії; також культивується[3][4][5].

Використання[ред. | ред. код]

Декоративна рослина. Оскільки склад та хімія H. japonicus відрізняються від Humulus lupulus цей вид не використовується у виробництві пива.

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Humulus japonicus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Flora of North America. Процитовано 05.08.2019.  (англ.)
  3. Euro+Med Plantbase. Процитовано 04.08.2019.  (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 05.08.2019.  (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 05.08.2019.  (англ.)