Ховрах довгохвостий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ховрах довгохвостий
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Мишоподібні (Rodentia)
Родина: Вивіркові (Sciuridae)
Рід: Urocitellus
Вид:
Ховрах довгохвостий (U. undulatus)
Біноміальна назва
Urocitellus undulatus
(Pallas, 1778)

Ховрах довгохвостий[1] (Urocitellus undulatus) — гризун з родини Вивіркові (Sciuridae), один з представників роду Urocitellus. Диплоїдний набір хромосом: 32.

Опис[ред. | ред. код]

Має короткі ноги і довгий пухнастий хвіст. Довжина тіла до 315 мм, хвоста — 160 мм. Забарвлення спини вохристо-буре, голова темніша. Світлі невеликі плями покривають все тіло. Забарвлення черева й боків іноді досить яскраве, вохристо-червонувате. Хвіст темний (від спини), чорно-сіруватий, з помітною, світлою смугою з краю.

Середовище проживання[ред. | ред. код]

Країни поширення: Китай (Хейлунцзян, Сіньцзян), Казахстан, Монголія, Росія. Мешкає в напівпустельних і степових місцях існування уздовж краю лісу. У Китаї знайдений в тонко лісистій савані й трав'янистих степах, що межують з пустелею Гобі.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Живе колоніями в лабіринтах нір. Нори 8-13 см в діаметрі і оточений великим курганом з ґрунту (до 2 м в діаметрі і 40 см у висоту). Активний удень, хоча найактивніший на світанку і в сутінках. Дієта складається із зелені і насіння, але також комах. Перед сплячкою робить запас рослинності, який використовує при наступному збудженні. Зимує з жовтня до кінця березня / середини квітня. Відтворення відбувається раз на рік навесні, приплід 3-9 дитинчат з'являється після 30 дня вагітності. Статева зрілість приходить на другий рік.

Загрози та охорона[ред. | ред. код]

Полювання на міжнародну торгівлю шкурами колись була на високому рівні, в період між 1958 і 1960 року, як було підраховано, близько 400-550 тис. осіб були вбиті за рік. Ця діяльність, як тепер вважають, припинилась, і ніяких інших серйозних загроз нема нині.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 249.

Джерела[ред. | ред. код]