Ходзьо Ясутокі
| Ходзьо Ясутокі | |
|---|---|
| яп. 北条泰時 | |
 | |
| Народився | 1183 |
| Помер | 14 липня 1242 |
| Країна | Японія |
| Діяльність | самурай |
| Посада | Сіккен і Рокухара-тандай |
| Рід | Рід Ходзьо |
| Батько | Ходзьо Йосітокі |
| Мати | Awa no tsuboned |
| Родичі | Miura Yasumurad |
| Брати, сестри | Take-donod, Ходзьо Шиґетокі, Ходзьо Масамура, Hōjō Saneyasud, Hōjō Aritokid і Hōjō Tomotokid |
| У шлюбі з | Yabe-zennid і Q106637548? |
| Діти | Ходзьо Токіудзі, Hōjō Tokizaned, Hōjō Kimiyoshid, Q106637622?, Q106637521?, Q106638610? і Q108762320? |
Ходзьо́ Ясуто́кі (яп. 北条泰時, ほうじょうやすとき[1]; 1183―1242) — японський державний і політичний діяч, 3-й сіккен сьоґунату Камакура (1224—1242). Син Ходзьо Йосітокі. Дитяче ім'я — Конґо (金剛), прізвисько — Ематаро.
У 1218 році Ходзьо Ясутокі був призначений сьоґуном на посаду голови самурайського відомства самурайдокоро. У 1221 році він вперше отримав чиновницький титул заступника голови ремонтного відомства Імператорського дому (修理亮), після чого обіймав титули і посади заступника голови міністерства Цивільних справ (式部少丞), голови провінцій Суруґа і Мусасі, а також тимчасового управителя Лівого району столиці Кіото.
Зі спалахом смути Дзьокю 1221 року, Ясутокі разом зі своїм дядьком Ходзьо Токіфусою очолив війська сьоґунату, розбив сили роялістів і зайняв столицю Кіото. Після цього він обіймав посаду Рокухарського інспектора (1221—1224) і здійснював нагляд за Імператорським двором.
У 1224 році, по смерті батька, Ясутокі повернувся до Камакури і зайняв пост сьоґунського радника сіккена. Оскільки урядування його попередників сприймалося самураями як намагання роду Ходзьо встановити диктатуру в сьоґунаті, він повів курс на лібералізацію управління урядом. У 1225 році, з метою підвищення свого авторитету серед ґокенінів, Ясутокі запровадив інститут контрасигнаторів ренсьо (連署) і радників хьодзьо-сю (評定衆), а у 1232 році видав першу збірку самурайського права «Список покарань», яка стала взірцем для майбутніх законодавців Японії. Втім, дотримуючись м'якого курсу щодо самурайства, Ясутокі проводив сувору політику щодо столичних аристократів і Імператора.
У 1242 році Ясутокі захворів і прийняв чернечий постриг, обравши собі монаше ім'я Кан'а (観阿). Але не одужавши, помер. Ще за життя Ясутокі здобув славу вправного вояка і талановитого політика, а після своє смерті вважався взірцем самурая і державного мужа.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.