Ходорківці
| село Ходорківці | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Львівська область |
| Район | Львівський район |
| Тер. громада | Бібрська міська територіальна громада |
| Код КАТОТТГ | UA46060010450022613 |
| Основні дані | |
| Населення | 223 особи |
| Площа | 0,96 км² |
| Густота населення | 232,29 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81713[1] |
| Телефонний код | +380 3239 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°34′46″ пн. ш. 24°16′58″ сх. д. / 49.57944° пн. ш. 24.28278° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
275 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81220, Львівська область, Львівський район, м.Бібрка, вул. Тарнавського, 22 |
| Карта | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Ходоркі́вці — село в Україні, у Бібрській міській територіальній громаді Львівського району Львівської області. Населення становить 223 особи. Орган місцевого самоврядування — Бібрська міська рада.
Перша згадка в письмових джерелах про село датується 24 березня 1438 року[2].
Свєнтослав (Свєх) гербу Леліва, засвідчений у 1415–1441 рр., купив у 1415 р. Сеняву та Ходорковиці у Дмитра Волковича. Синами Свєнтослава (Свєха) були Миколай і земський суддя львівський Гунтер Сенявський з Войнилова (помер близько 1494 р.). Безпосередньо від нього вони успадкували села Сенява та Ходорковиці[3].
Посідачем чи власником села був руський боярин Бенко (Бенько, Бенедикту) з Кухар.[4]
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Бібрської міської територіальної громади[5].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Жидачівського району, село увійшло до складу новоствореного Львівського району[6].

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 460303, розташована у приміщенні народного дому «Просвіта».
- Результати
- зареєстровано 163 виборці, явка 74,23%, найбільше голосів віддано за «Європейську Солідарність» — 29,75%, за «Слугу народу» — 27,27%, за «Голос» — 10,74%.[7] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Кіт (самовисування) — 80,17%, за Андрія Гергерта (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 6,61%, за Володимира Наконечного (Слуга народу) — 6,61%[8].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 223 | 100% |
- Братська могила[d] радянських воїнів;
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Жидачівський район. Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.35, № 295
- ↑ Sieniawski Gunter, właściwie Gunter, Guncerz z Sieniawy i Wojniłowa h. Leliwa (zm. ok. 1494), sędzia ziemski lwowski. [Архівовано 2016-01-28 у Wayback Machine.] [W:] Internetowy Polski Słownik Biograficzny (пол.)
- ↑ Володимир Пшик. Петро — перший жидачівський воєвода та його найближча родина / Жидачів // Галицька брама.— Львів, № 3-4 (51-52) за березень-квітень 1999.— 24 с.— С. 6-7.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 12 лютого 2026.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 23 грудня 2019. [Архівовано 2021-04-22 у Wayback Machine.]
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 23 грудня 2019. [Архівовано 2021-04-25 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |

