Ходорів (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

село Ходорів
Вид на с.Ходорів
Вид на с.Ходорів
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Миронівський район
Рада/громада Грушівська сільська рада
Код КОАТУУ 3222981504
Основні дані
Засноване 1536 рік,
Населення 155
Площа 19,56 км²
Густота населення 7,92 осіб/км²
Поштовий індекс 08813
Телефонний код +380 4574
Географічні дані
Географічні координати 49°55′20″ пн. ш. 31°14′38″ сх. д. / 49.92222° пн. ш. 31.24389° сх. д. / 49.92222; 31.24389Координати: 49°55′20″ пн. ш. 31°14′38″ сх. д. / 49.92222° пн. ш. 31.24389° сх. д. / 49.92222; 31.24389
Середня висота
над рівнем моря
98 м
Місцева влада
Адреса ради с. Грушів, вул. Незалежності, 27
Карта
Ходорів. Карта розташування: Україна
Ходорів
Ходорів
Ходорів. Карта розташування: Київська область
Ходорів
Ходорів

Хо́дорів — село в Україні, в Миронівському районі Київської області. Населення становить 155 осіб. Розташоване на березі Дніпра. Відстань до Києва — 90 км.

Історія[ред. | ред. код]

Перші згадки датовані 15 століттям. Хоча поселення на місці села існувало вже у 9-10 століттях, від тих часів збереглсоя Ходорівське городище. Назва, ймовірно походить від якогось Ходора (Федора) — ймовірного заснованика чи управителя замку городища.

Ходорів — село Київського повіту Канівського староства в 3 милях від замку. 1536 р. на прохання господарського дворянина Гридка Олексійовича йому надано селище Ходорово з островом і землею Русинівською. Володів киянин Онкович (1552). 1612 р. шляхтич Юзеф Ян Халецький заставив його своїй дружині Єві Хучиковні, він же власник за люстрацією 1616 р.[1]

Вид на Дніпро (Канівське водосховище) із пагорба поблизу с. Ходорів

Під час Коліївщини через село проходив повстанський отаман Микита Швачка. У Ходорові до повстанців приєдналися син Федора Дяченка і Петро, пасинок старого Федора Шептухи[2].

У ХІХ столітті було містечком, 1900 року мало 1360 мешканців та 249 дворів, церкву, церковно-парафіяльну школу, цегельний завод, 5 вітряків5 кузень, 2 топчаки, склад лісових матеріалів та 15 лавок.

З 1920 по 1923 рік існувала Ходорівська волость. З 1923 по 1925 роки входило до складу Македонського, а з 1925 — доскладу Ржищівського районів.

Село було окуповане нацистськими військами з 6 серпня 1941 по 12 жовтня 1943 р. Проте вже після визволення села, 14 жовтня 1943 року, німецькі війська засипали село снарядами і було спалено 320 хат — усе село, вціліло лише 4 хати на березі Дніпра. Під час війн до Німеччинип на примусові роботи було вивезено 100 осіб, 8 осіб було вбито нацистами. 92 ходорівці загинули на фронтах війни.

Меморіальний комплекс в с. Ходорів

1944 року село було відбудовано, відновилася робота школи. До 1959 року школа була восьмирічною, а з 1959 року стала середньою. Діяла школа до 1972 року. Сільська рада існувала до кінця 1960-х років.

1995 року споруджено великий меморіальний комплекс у пам'ять про загиблих на Букринському плацдармі. Це величезна братська могила, де вічний спочинок знайшли 2181 воїн. 2004 року за селом збудовано пам'ятну капличку.

Церква[ред. | ред. код]

Першу церкву тут було побудовано 1717 року, але коли берег було підмито, храм зруйнувався. Другу церкву було побудовано 1768 року. Цю церкву було знищено вже у радянський час. Сучасну церкву збудовано впродовж 2005—2007 років.

Інфраструктура[ред. | ред. код]

  • Оздоровчо-лікувальний пансіонат «Ходорів». Клуб, магазин, ФАП, аптека. У селі існують 8 садово-дачних кооперативів, тому у селі багато новобудов.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Світлини села[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Горбаченко Ю. АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ поділ Канівського полку (1648—1678 рр.) // Козацька скарбниця. Гетьманські читання. Вип. 4. — Чернівці : Видавничий дім «Букрек», 2007. — С. 120—140.
  2. Букет Є. Швачка — фенікс українського духу. — К. : Український пріоритет, 2016. — іл. — С. .

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]