Ходячі мерці (сезон 1)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ходячі мерці(сезон 1)
Ходячі мерці.jpg
Постер серіалу
Країна США
Кількість епізодів 6
Трансляція
Телеканал AMC
Перший показ 31 жовтня 20105 грудня 2010
Трансляція в Україні
Телеканал ТЕТ
Перший показ 29 жовтня 2011[1]2 грудня 2011
Сезони
← Попередній
Наступний →
Сезон 2
Список епізодів «Ходячі мерці»

Перший сезон американського телесеріалу «Ходячі мерці» («І мертві підуть» - аматорський переклад від uateam.tv) має 6 епізодів. Прем'єра першого епізоду відбулась 31 жовтня 2010, останній епізод показували 5 грудня 2010. Телесеріал заснований на однойменній серії коміксів Роберта Кіркмана, Тоні Мура і Чарлі Адларда. Ідея екранізації коміксу належить Френку Дарабонту, який є режисером пілотної серії, а також співавтором сценарію до чотирьох з шести епізодів серіалу.[2]

Головний сюжет першого сезону зосереджується на Ріку Граймсу, заступнику шерифа, який потрапляє в кому після вогнепального поранення. Прокинувшись у лікарні, він бачить, що весь медичний персонал відсутній, зате в самій будівлі панує розруха. Поступово він приходить до усвідомлення того, що стався зомбі-апокаліпсис. Він намагається вижити в новому небезпечному світі і знайти свою дружину та сина, які ймовірно ще живі. В надії відшукати своїх близьких, Рік вирушає у небезпечну подорож до великого міста Атланта, що у штаті Джорджія, де за чутками агентство міністерства охорони здоров'я США (CDC), створило безпечну карантинну зону. Однак незабаром він виявляє, що місто кишить «блукачами», які становлять велику загрозу всьому живому.

За декілька миль від міста, Лорі, дружина Ріка, та його син Карл були у безпеці з Шейном Волшом, колишнім колегою по роботі та найкращим другом Ріка. Вони встановили табір з невеликою групою людей, яким також вдалося вижити. Після втечі з небезпечного міста, Рік зустрівся зі своїми близькими у таборі, але перед офіцером поліції постало нове завдання, тепер він з Шейном мали взяти на себе відповідальність за виживання групи людей у таборі. Для поповнення запасів зброї четверо осіб з групи вирушає назад у місто, де залишилась Рікова сумка зі зброєю та рацією. На зворотному шляху на табір нападають «блукачі». Після нічної атаки блукачів гинуть Емі та Ед, а Джима кусають за бік. Рік згадує про розташований в околицях Атланти ЦКЗ (англ. CDC) і вирішує відвести тих, хто вижив туди, сподіваючись, що там працюють учені яким вдалося щось придумати.

У ролях[ред. | ред. код]

Основний склад[ред. | ред. код]

  • Ендрю Лінкольн — Рік Граймс — головний протагоніст серіалу, колишній заступник шерифа з округу Кінг, Джорджія, Чоловік Лорі та батько Карла. (6 епізодів)
  • Джон Бернтал — Шейн Волш — близький друг Ріка, колишній заступник шерифа та головний антагоніст. (6 епізодів)
  • Сара Вейн Келліс — Лорі Граймс — дружина Ріка та матір Карла. (6 епізодів)
  • Лорі Голден — Андреа — колишній успішний адвокат, чия молодша сестра померла в першому сезоні. (5 епізодів)
  • Джеффрі ДеМанн — Дейл Горват — найстарший член групи, власник RV на якому група подорожує. (6 епізодів)
  • Стівен Юн — Гленн — колишній кур'єр піци та невід'ємний член групи. (6 епізодів)
  • Чендлер Ріггз — Карл Граймс — син Ріка та Лорі (6 епізодів)

Другорядний склад[ред. | ред. код]

Епізоди[ред. | ред. код]

# Назва Режисер(и) Сценарист(и) Вийшов у США Перегляд американцями
(у мільйонах)
1 «Колишні дні»
Days Gone Bye
Френк ДарабонтТелесценарій: Френк Дарабонт31 жовтня 20105.35[3]
Під час затримання банди злочинців поліцейський Рік Граймс з невеликого містечка в Кентуккі отримує важке поранення і втрачає свідомість. Через невідомий проміжок часу він приходить до тями в палаті лікарні. На його заклики про допомогу ніхто не відгукується. Тоді він сам починає шукати допомогу, але бачить що лікарня у занедбаному стані, навколо лежить безліч трупів і немає жодної живої людини. Він відправляється до свого будинку, в надії знайти там свою дружину Лорі та сина Карла, але вдома нікого немає. Рік зустрічає темношкірого літнього чоловіка на ім'я Морган Джонс, який, разом із сином Двейном, використовує будинок його сусідів як притулок. Вони розповідають йому про те що сталось. Виявляється, що людей які вижили почали евакуювати, у надії забезпечити їм кращий захист, дружина і син Граймса швидше за все в Атланті. Взявши в поліцейському відділку машину і зброю, він прямує на пошуки своєї сім'ї. Дорогою у нього закінчується бензин і він знаходить на прилеглій фермі коня, на якому добирається до Атланти. Він бачить повне запустіння, а коли в'їжджає у місто, на нього нападає юрба зомбі. Вони вбивають коня, але Граймсу вдається врятуватися. 
2 «Нутрощі»
Guts
Мішель МакларенФренк Дарабонт7 листопада 20104.71[4]
Граймса виручає Гленн, молодий невисокий чоловік азіатської зовнішності. Він заводить Ріка в універмаг, де знаходиться ще група тих, що вижили: Андреа, Джекі, Моралес, Ті-Дог і Мерл Діксон. Вони розповідають Граймсу про те, що вони прийшли в місто з табору тих, що вижили неподалік, аби поповнити запаси. Однак, виручаючи Граймса, вони привернули увагу юрби зомбі, яка зараз ламає вітрину універмагу і шансів вижити у групи майже не залишилося. До того ж, усередині групи виникає конфлікт: наркоман і расист Мерл Діксон загрожує зброєю. Граймсу вдається знешкодити Мерла і прикувати його наручниками до труби на даху. У пошуках виходу, Граймс і Гленн обмащуються нутрощами вбитого зомбі, щоб перебити людський запах і виходять у натовп зомбі. Коли починається дощ, запах зомбі з них змивається, зомбі їх чують і вони ледве встигають врятуватися. Так їм вдається знайти машину, яку Граймс підганяє впритул до універмагу і на якій групі людей вдається виїхати з міста. Однак, Діксона вони врятувати не встигають, він залишається прикутим до труби на даху. 
3 «Розкажи це жабам»
Tell It to the Frogs
Гвінет Гордер-ПейтонТелесценарій: Чарльз Г. Еглі & Джек Логудіс та Френк Дарабонт
Історія: Чарльз Г. Еглі & Джек Логудіс
14 листопада 20105.07[5]
Граймс зустрічає свою дружину і сина. Він збирається повернутися до Атланти, щоб врятувати Мерла Діксона, а заодно підібрати втрачену в місті сумку зі зброєю та рацією. З ним відправляються Гленн, Ті-дог і Деріл — брат Мерла. Діставшись даху, головні герої виявляють, що Мерл зміг звільнитися від наручників і піти. Тоді вони вирішують спочатку знайти сумку зі зброєю. У цей час у таборі відбувається неприємна пригода. Ед — чоловік Керол і батько Софі — приходить на ставок, де жінки перуть одяг, влаштовує там скандал і б'є свою дружину по обличчю. Шейн, що був неподалік і ловив з маленьким Карлом жаб, кидається на Еда і розбиває йому обличчя. 
4 «Ватос»
Vatos
Юхан РенкРоберт Кіркман21 листопада 20104.75[6]
Під час місії в Атланті виникають серйозні проблеми. З'ясовується, що крім чотирьох мандрівників у місті є ще живі люди, вони нападають і відвозять Гленна. Втім у руки до Ріку потрапляє один із нападників — хлопчина на ім'я Мігель. Те, що сталося виявляється непорозумінням, нападниками виявилися працівники будинку престарілих, що продовжують піклуватися про своїх підопічних. Рік ділиться з ними зброєю і патронами, після чого, повернувши Мігеля і одержавши назад Гленна, компанія вирішує повернутися в табір. Тут виявляється неприємність — хтось викрав їх вантажівку. Тим часом у таборі не менш серйозні проблеми виникають у Джима. Стурбовані тим, що він весь день копає яму незрозумілого призначення, Шейн і Дейл зв'язують його. Так стає відомою сумна історія Джима і його сім'ї. Увечері під час вечері на табір нападають блукачі. 
5 «Пекельний вогонь»
Wildfire
Ернест ДікерсонГлен Маззара28 листопада 20105.56[7]
Після нічної атаки блукачів гинуть Емі та Ед, а Джима кусають за бік. Рік згадує про розташований в околицях Атланти Інститут вірусології і вирішує відвести тих, хто залишився в живих туди, сподіваючись, що там працюють вчені яким вдалося щось придумати. Джим, розуміючи, що йому залишилося небагато, повинен зробити жахливий вибір і прийняти смертельне рішення. 
6 «ТС-19»
TS-19
Гай ФерландАдам Ф'єрро та Френк Дарабонт5 грудня 20105.97[8]
Прибувши до Центру вірусології, Рік і група людей виявляють завалену трупами територію. У центрі залишився працювати лише один учений на ім'я Едвін Джоннер. Він радий гостям, але йому нічого сказати їм на втіху — його колеги або були вбиті, або самі наклали на себе руки, так і не з'ясувавши, що стало причиною хаосу і як з ним боротися. Проте в його розпорядженні добре укріплена будівля і підземний бункер-лабораторія. Є тільки одне «але» — по виснаженні живильних центр ресурсів буде запущений механізм самознищення. І час вже пішов. Та на щастя групі людей вдається врятуватись від вибуху лабораторії, окрім тих, що вирішили залишитись. 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ходячі мерці завітають на ТЕТ
  2. The Walking Dead - AMC Series. AMC TV. Архів оригіналу за 2013-07-09. Процитовано 2010-12-07. 
  3. Seidman, Robert (2010-11-02). Sunday Cable Ratings: The Walking Dead Kills; Boardwalk Empire Steady; + Swamp People, Dexter, Ghost Hunters Live & Much More. TV by the Numbers. Архів оригіналу за 2012-07-02. Процитовано 2010-11-03. 
  4. Gorman, Bill (2010-11-09). Sunday Cable Ratings: The Walking Dead Lives!; Boardwalk Empire Up; + Real Housewives, Hannah Montana, Kendra & Much More. TV by the Numbers. Архів оригіналу за 2013-07-09. Процитовано 2010-11-09. 
  5. Seidman, Robert (2010-11-16). Sunday Cable Ratings: The Walking Dead, Sarah Palin (again, still); Boardwalk Empire Drops; Real Housewives, Sonny With a Chance, Kendra & Much More. TV by the Numbers. Архів оригіналу за 2013-07-09. Процитовано 2010-11-16. 
  6. Gorman, Bill (2010-11-23). Sunday Cable Ratings: Sarah Palin's Alaska Falls; The Walking Dead (again, still); Boardwalk Empire Drops; Real Housewives, Sonny With a Chance, Kendra & Much More. TV by the Numbers. Архів оригіналу за 2012-07-02. Процитовано 2010-11-24. 
  7. Gorman, Bill (2010-11-30). Sunday Cable Ratings: Boardwalk Empire Dips; Soul Train Awards, Real Housewives, Dexter, Top Gear & More. TV by the Numbers. Архів оригіналу за 2012-07-02. Процитовано 2010-12-01. 
  8. Gorman, Bill (2010-12-07). Sunday Cable Ratings: 'The Walking Dead,' 'Boardwalk Empire' Finales Rise; 'Sarah Palin's Alaska,' 'Dexter,' 'The Hasslehoffs' & More. TV by the Numbers. Архів оригіналу за 2012-07-02. Процитовано 2010-12-08. 

Посилання[ред. | ред. код]