Ходін Андрій Васильович
| Ходін Андрій Васильович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1847 Новочеркаськ, Російська імперія |
| Помер | 1905 |
| Країна |
 Російська імперія |
| Діяльність | науковець, лікар, офтальмолог, викладач університету |
| Alma mater | Імператорська медико-хірургічна академіяd |
| Галузь | офтальмологія[1] і медицина[1] |
| Заклад | Імператорський університет Святого Володимира |
| Науковий ступінь | доктор медицини |
| Науковий керівник | Eduard Junged |
| Відомі учні | Шимановський Олександр Федорович |
| Аспіранти, докторанти | Шимановський Олександр Федорович |
| Нагороди |
 |
Андрій Васильович Ходін (1847–1905) — офтальмолог родом з м. Новочеркаська.
Біографія[ред. | ред. код]
Після закінчення гімназії спочатку навчався в Харківському університеті, згодом — у Петербурзькій медико-хірургічній академії. Учень Е. А. Юнге[ru]- засновника першої в Російській імперії школи офтальмологів.
У 1873 захистив докторську дисертацію «Про точку обертання в очах з різною рефракцією». Два з половиною роки стажувався за кордоном, після чого у 1877 призначений асистентом очної клініки Михайлівської лікарні баронета Вільє.
З 1878 — приват-доцент офтальмології при академії. Від 1881 екстраординарний професор Київського Університету і завідувач очної клініки до 1903, у 1885 призначений ординарним професором. Із 1881 до 1903 р. очолював кафедру офтальмології Київського університету, провівши значну реорганізацію навчального процесу. Зокрема офтальмологію почали викладати на IV і V курсах, студенти слухали 70 двогодинних лекцій, а також були кураторами хворих із обов'язковим подальшим захистом історій хвороб.
У 1904 Ходін захворів, помер у 1905.
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
Праці Ходіна присвячені питанням рефракції ока, світловідчування, фізіології очних м'язів, клініки очних хвороб.
Автор посібників із офтальмології: «Практична офтальмологія» (який з 1879 до 1899 витримав 5 видань), «Курс очних операцій» (Санкт-Петербург, 1881), «Офтальмоскопія та її застосування в офтальмології і загальній медицині» (Санкт-Петербург, 1880), «Про визначення симуляції сліпоти і слабкості зору». Ряд робіт Ходіна надруковано у «Военно-медицинском журнале», «Медицинском вестнике», «Враче». У 1884 році в Києві почав видавати приватний журнал «Вестник офтальмологии» (1884—1917). А. Ходін редагував журнал до 1904 р. Також А. Ходін редагував «Дневник Шестого съезда Общества русских врачей в память Н. И. Пирогова». З'їзд працював у Києві 21–28 квітня 1896 р.
Професор А. В. Ходін вважається засновником Київської офтальмологічної школи, з якої вийшли професори та доценти А. Васютинський, О. Шимановський, М. Левитський, А. Румянцева, А. Холіна, Ю. Шевчук, І. Кореневич та ін.
Література[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — 856 с.
- Садівничий В. Діяльність професора А. В. Ходіна в контексті розвитку вітчизняної медичної преси. Образ: щорічний науковий збірник К., 2011. Вип. 12 С. 88–94.
- Садівничий В. О. «Відродження розпочинається із гласності…» (Медична преса Наддніпрянської України другої половини ХІХ — початку ХХ ст.): моногр. Дніпропетровськ: Середняк Т. К., 2015. 360 с.
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |