Холм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Холм
Chełm
Герб Прапор
Герб Прапор
Розташування міста Холм
Основні дані

51°09′ пн. ш. 23°29′ сх. д. / 51.150° пн. ш. 23.483° сх. д. / 51.150; 23.483Координати: 51°09′ пн. ш. 23°29′ сх. д. / 51.150° пн. ш. 23.483° сх. д. / 51.150; 23.483

Країна Польща Польща
Регіон Люблінське воєводство
Засноване X століття
Магдебурзьке право 1392
Населення 67 782 (2008[1])
Агломерація 80.743
Площа міста 35,28 км²
Густота населення 1921 осіб/км²
Поштові індекси 22-100 до 22-118
Телефонний код 48 82
Висота над рівнем моря 80-153 м
Міська влада
Веб-сторінка http://www.chelm.pl

Commons-logo.svg Холм у Вікісховищі

Холм (пол. Chełm) — місто на сході сучасної Польщі, що було засноване королем Русі Данилом 1237 року. Сьогодні — місто на правах повіту Люблінського воєводства.

Розташоване на Холмській височині над річкою Угоркою (притокою Бугу; висота берега — 20-40 м).

Історично головне місто Холмщини. Колишнє столичне місто короля Данила, деякий час столиця удільних князів Галицько-Волинської держави, до 1770-х років головне місто Холмської землі Руського воєводства Першої Речі Посполитої, у 19121915 — центр Холмської губернії Російській імперії.

Населення — 65 481 мешканець (2013).

Історія[ред.ред. код]

Найдавніше минуле[ред.ред. код]

Археологічні розкопки на території сучасної Холмщини показують що початки заселення цих земель сягають палеоліту. Знайдені предмети свідчать, що протягом наступних епох тут існував неперервний ряд поселень. Неолітичні матеріали знайдені також в нижніх шарах племінних городищ між Бугом та Вепрем. Загалом на Холмщині виявлено знахідки неолітичних культур: волинсько-люблінської, мальованої кераміки, лійчастого посуду, кулястих амфор та шнурової кераміки. Окрім дрібних артефактів відкрито потужні кам’яні поховальні споруди традиційні для «атлантичної» мегалітичної традиції. Перед входом до археологічного відділу регіонального музею в Холмі можна оглянути рештки поховальних скринь, які належать до культури кулястих амфор (часів бронзи) та більш пізню скриню поморської археологічної культури епохи заліза. В епоху бронзи на Холмщині і на території самого міста, зокрема на Крейдяній горі біля цементного заводу, були поширені поселення тшинецької, а потім лужицької культур. На території Холма виявлено також сліди поморської культури VI—ІІ ст. до нашої ери, яка загалом була поширена на території Польщі (від Гданського Помор'я) і суміжних з нею областей Білорусі та України. Припускається, що на території самого міста Холма люди почали селитися лише на початку н.е. в період римських впливів. Численні знахідки на території Холму та околиць належать саме до цього часу. Знахідки римських монет, імовірно, свідчать про давнє проходження тут торгівельних шляхів. В цей час тут мешкали носії археологічної пшеворської культури. На території холмського передмістя Белавін знайдено свідчення неперервності поселення на території Холму з римських часів - періоду пшеворської культури. В епоху розселення слов’ян – в V-VIII ст. сучасна Холмщина гармонійно вливається в їх ареал. Вважається, що на території Холмщини в VIII–XI ст. також спостерігалося поєднання культурних елементів, які походили з прилеглих країв. Більшість груп поселень концентрується по берегам річок. В цьому розумінні Буг виступав віссю, навколо якої кристалізувалася майбутня Волинська земля. Перед державним періодом тут склалася мозаїка поселень що відрізнялися своєю хронологією, а також етнічними та культурними рисами. Домінуючими в ландшафті теренів суч. Холмщини в VI - поч. VII ст. були відкриті поселення. Їх розташовували вздовж річкових долин. На території поселень зводили невеликі чотирикутні напівземлянки часто з піччю в розі. Загалом слов’янський спосіб життя був дуже простим і водночас дуже адоптованим до несприятливих умов. Також зводяться городища. Як вказує А. Буко, виникнення нових городищ стимулювали також транс’європейські торгівельні шляхи. Для майбутньої Холмщини особливе значення мав бузький торгівельний шлях. В. Лосинський припускав що торгівельний шлях був активований біля 880 р., що ініціювало прямий торгівельний зв’язок від району сучасного Києва через Прип’ять, Буг та Віслу з Балтійським узбережжям. Вздовж цієї траси знайдено срібні клади, які включають арабські монети ІХ ст. Про племінну приналежність та ранньослов’янську історію Холмщини немає жодних надійних історичних свідчень. Найбільш раннім слов`янським поселенням на території сучасного Холма є так зване Заслуп`я (на північ від Белавіна і розташованої тут вежі, від польського слова «слуп», що означає вежа) з великою кількістю металевих предметів, а також житла, які находилися під Белавінською вежею. В музейних фондах Холмського музею знаходиться багато глиняного посуду та його фрагментів, які походять з цього поселення. Цей посуд оздоблено білою побілкою чи орнаментом на глині. Знайдено тут також зброю – залізні наконечники сокир та списів, господарські предмети, ножі, серпи, металеві та скляні оздоби з характерними браслетами з зеленого скла та підкови для коней і взуття. Детальне вивчення району Холму дозволило виявити загалом 43 місцезнаходження артефактів. В більшості випадків це залишки великих поселень. Знайдений тут матеріал датується від неоліту і до сучасності. Висока щільність поселень в часи Риму та Ранньому Середньовіччі дозволяє припускати існування тут первинного слов`янського поселення, яке передувало закладці граду на Високій Гірці. Початки ранньосередньовічного поселення на Заслуп`ю сягають VI ст., а його розвиток майже без перерви від X до XIV ст. Переказ опублікований в 1684 р. Якубом Сушею гласить, що саме тут було перше міське поселення. Проте чи було це пра-місто, чи просто одне з ординарних поселень регіону мають показати наступні дослідження[2].

Княжа доба[ред.ред. код]

В випадку Холма – досі відкрите питання переносу центру поселення з раніш описаного Холма-Белавіна, розташованого в багнистій долині річки Угорки, на терен сучасної Високої гірки, що наступило найімовірніше протягом X ст. Ранньосередньовічні матеріали, які походять з Високої гірки, відносяться лише до кінця X–XI ст. Неподалік на місці сучасного Ринку (Плац Лучковського), знайдено оздоби з поховання датованого XI–XII w. Це значить що в той час на місці Холму були сліди життя. Окрім того щодо Високої гірки збереглася легенда про наявність на ній поганської святині, а також про напад на неї ворога. При цьому відбити цей напад захисникам святині начебто допоміг білий ведмідь, який вийшов з надра гори. Щодо існування святилища наразі немає жодних даних, які це підтверджують. Проте білий ведмідь міцно закріпився на гербі Холму. 1217 чи 1219 р. Данило Романович відібрав у Лешка Берестя та землі між Бугом та Вепрем з містами Угровськ (Угруськ), Верещин, Стовп’є та Кумів а також усю «україну» як свою вотчину. Брак згадки про Холм свідчить про те що міста на той час не існувало[2]

Дата заснування Холма докладно не встановлена; за літописами, князь Данило Романович збудував тут 1237 року Холмський замок, який згодом сильно укріпив (з часом він отримав у місцевих жителів назву «оборонний городок»), на незначній віддалі від нього збудував оборонні споруди — Вежу в Білявині і Вежу в Столпні[3]. Завдяки цьому Холм протистояв татарській навалі 1240 р. Сюди Данило переніс свою столицю з Галича, разом з цим осідок єпархії (доти був Угруськ).

На це вплинула така обставина: Галицький шлях, який сполучав Україну з Близьким Сходом і Півднем, втратив значення через занепад Царгороду, опанування степів кочовиками; натомість набрав значення шлях, який сполучав Балтику і володіння Німецького Ордену (зокрема, місто Торунь над Віслою) з західноукраїнськими землями через Холм (так званий Бузький шлях). 1259 року Холм вдруге протистояв монголо-татарській навалі.

По смерті Данила Романовича (1264 р.) у Холмі мали резиденцію його наступники: князь Шварно Данилович, потім Лев Данилович, його нащадки: Андрій і Лев Юрійовичі, Юрій (Болеслав) II. Під час воєн за їх спадщину між Литвою, Польщею й Угорщиною та місцевими боярами, Холм багато потерпів і 1387 року остаточно перейшов у володіння Польщі.

Річ Посполита[ред.ред. код]

Теодор Раковецький. Процесія з чудотворним образом під час урочистостей з нагоди коронації ікони Холмської Богородиці, 1780 рік. Латинська фраза "Civitas Chełmensis in Russia" перекладається як "Місто Хелм на Русі".

Холм став головним містом Холмської землі у складі Львівського воєводства. 1392 р. Холм отримав маґдебурґію, згодом ряд привілеїв від польських королів. З середини 15 століття збільшилося економічне значення Холма, головним чином торгівля. 1612 р. мав ледве 2 200 мешканців, у тому числі 800 євреїв. Деяке культурне значення мав як головне місто єпархії, осередок церковних шкіл.

З середини 17 століття почався занепад Холма, спричинений війнами. 1648 р. місто захопив на деякий час гетьман Богдан Хмельницький. Пізніше його знищили шведи, московське військо, багато потерпів під час Північної війни (1700—1721 рр.). У кінці 18 століття у Холмі жило близько 2 500 мешканців, у тому числі понад 1 000 євреїв, 1 000 поляків, 200 українців .

Після поділу Польщі Холм належав до володінь Габсбурґів (17951804), Австрійської імперії (1804—1807), Варшавського Князівства (1807-1812) і Польського Королівства (1812-1832), пізніше входив безпосередньо до складу Російської імперії.

Був невеликим повітовим містом торговельного характеру; більшість населення становили євреї (1860 р. на 3 600 меш. — 2 480 євреїв). Деяке значення мав Холм як осідок уніятської єпархії. У 2-й половині 19 століття серед прибулих до Холму були і росіяни (насамперед службовці).

У 20 столітті[ред.ред. код]

Про зміни релігійних, деякою мірою національних відносин свідчать числа: 1873 р. на 5 595 мешканців припадало: православних — 263, уніатів — 530, римо-католиків — 1 294, євреїв — 1 503. 1911 р.: на 21 425 меш. 5 181 православних (українці і росіяни), 3 820 римо-католиків, 12 100 євреїв, 315 лютеранів. Впливи росіян збільшилися зі скасуванням унії і припливом православного духовенства. Холм був центром русифікації (ряд середніх шкіл, духовна семінарія) і полонізації. Русифікація посилилася після утворення 1912 р. Холмської губернії (приплив російських службовців).

Після 1905 року почала виявлятися незначна українська діяльність: створено Просвітительное Общество Холмскої Руси, яке видавало двомовний журнал «Братська Бесіда», товариство «Просвіта».

Перша світова війна спричинила зменшення українського населення Холма, бо 1915 р. майже всі українці і росіяни виїхали на схід перед приходом військ центр. держав.

Від 25-27 серпня 1917 року відбувся Всехолмський З'їзд у Києві з 296 делегатами холмщаками який виразно виголосив свою єдність з українством. Цей зїзд також вибрав 8 представників до Центральної Ради і призначив губернського комісара Холмщини в особі М.Лоського; його теж затвердила Центральна Рада і признав український уряд.

Прилучення Холмщини до України проголошено постановою Центральної Ради 12 листопада 1917 року. Також по Берестейському миру (9 лютого 1918 року) Холмщину приділили Україні.

За часів Української Держави Гетьмана Павла Скоропадського посаду губернського старости Холмщини посів О. Скоропис-Йолтуховський.

До кінця 1918 року Холмщину зайняли польські війська, і холмщаки опинилися у межах Польської держави.

Більшість евакуйованих повернулася до Холма у 1920-22 pp. За час перебування в Україні їх національна свідомість значно зросла. Холм став центром культурно-освітнього товариства «Рідна Хата». 1920-23 рр. у Холмі виходила газета «Наше Життя», календарі тощо. У кінці 1920-их pp. незначна українська активність була пригноблена польською владою. 1919 року Холмський православний собор передано католикам.

У 1921 році на 23 221 мешканців було 12 064 євреїв, 9 492 римо-католиків, 1 369 православних, 207 лютеран.

Українці[ред.ред. код]

Українська гімназія в Холмі, березень 1940 року.
Курс українських вчителів у Холмі. 1940 рік.
Будинок Української Гімназії в Холмі.
Група працівників Українського Кооперативного Союзу на чолі з Іваном Лютим-Лютенком в Холмі перед собором на Даниловій горі. 1941 рік.
Церква у Холмі
Меморіальна дошка в честь 800-річчя від дня народження короля Данила Галицького. Всередині православної церкви у Холмі.

Відродження українства почалося після занепаду Польщі 1939 р., коли Холм увійшов до складу Ґенеральної Губернії. Цьому сприяв також приплив утікачів з Галичини. У Холмі створився Український Комітет і Тимчасова Церковна Рада. Заходами УЦК в Кракові українцям повернено в травні 1940 р. Холмський собор. У Холмі був осідок новопосталої Холмсько-Підляської єпархії з архиєпископом Іларіоном Огієнком на чолі, при якій діяла невелика духовна семінарія. Діяв Український Допомоговий Комітет. Розвинулося шкільництво (гімназія, середня школа), освіта і мистецьке життя, кооперація, низка приватних підприємств.

Піднесення українства в Холмі припинила радянська окупація влітку 1944 р., згодом приєднання Холму до Польщі. Деякі українці з Холму подалися на Захід, до Німеччини, пізніше за океан; майже всіх тих, що залишилися, польська влада 1946 р. виселила на понімечені землі. Тепер в Холмі живе незначне число українців, діє православна парафія.

На сьогодні у Холмі діє відділ регіональної громадської організації — Українське Товариство. Метою Товариства є організація громадського та культурного життя української громадськості Люблина і Холма та Люблинського воєвідства, для збереження та розвитку української культури i реалізації громадянських прав української національної меншини в Польщі.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Найвизначнішою пам'яткою мистецтва є Собор Різдва Пресвятої Богородиці, що стоїть на замковій княжій горі, збудований князем Данилом Романовичем у середині 13 століття. Після пожежі 1256 р. відбудований у другій половині 13 ст. З кінця 16 століття собор став резиденцією унійних холмських єпископів. Перероблений 1638-56 р. за єпископа Методія (Терлецького); розібраний 1735 р.; збудований наново 1736-56 у стилі пізнього бароко. Незначні зміни зроблено після переходу собору до православних (1874-78 рр.).

Холмський собор Богородиці

1919 р. польська влада передала собор римо-католикам; тоді було знищено іконостас, ікони і деякі розписи. Нові зміни зроблено після повернення собору православним 1940 року за сприяння голови УЦК Володимира Кубійовича. Останні зміни зробили римо-католики після передачі собору в їх руки 1946 р. У соборі є чудотворна ікона (образ) Богородиці, що походить з княжих часів (мабуть, привезений з Візантії). Під підлогою археологи розкопали давні поховання[4].

Інші святині: православна церква Св. Івана (з 1849 р.), костел у стилі пізнього рококо (1753-63 рр., за проектом архітектора Паоло Фонтани), монастир реформатів (1736-40 рр., перебудований у 19 столітті) та ін.

У місцевому музеї зберігається чимало творів церковного мистецтва.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народились[ред.ред. код]

Працювали у Холмі[ред.ред. код]

Холмські православні єпископи[ред.ред. код]

Холмські старости[ред.ред. код]

Холмські каштеляни[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  2. а б Парнікоза, Іван (15.10.16). Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 1: Найдавніші сторінки історії Волині. http://h.ua/ (українська). Процитовано 15.10.16. 
  3. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003., 1, стор. 804
  4. Таємниця холмського саркофага
  5. Безбах В. (історик…), Гаврилюк О. (історик…). На шляху служіння народові // Вільен життя плюс. — Тернопіль, 2016. — № 17 (15753) (4 бер.). — С. 3. (Славні земляки)
  6. Niesiecki K. [http://polona.pl/item/181006/30/ Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — t. 3. — 937 s. — S. 47. (пол.)
  7. Akta grodzkie i ziemskie… — T. 12. — S. 264. — № 2941. (лат.)

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Пастернак Я. Нарис історії Холмщини і Підляшшя. — Вінніпеґ-Торонто, 1968.
  • Січинський В. Місто Холм. — Краків, 1941.
  • Czernicki K. Chełm, przeszlosc і pamiatki. — Chełm, 1936. (пол.)
  • Zimmer B. Miasto Chełm. — Варшава-Краків, 1974. (пол.)
  • Matka Boska Chełska (пол.)
  • Батюшков М. Холмская Русь. — СПб, 1887. (рос.)

Посилання[ред.ред. код]



Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.