Холмець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Холмець
Holmci gerb.gif
Герб
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Ужгородський район
Рада Холмецька сільська рада
Основні дані
Засноване 1400
Населення 901
Поштовий індекс 89444
Географічні дані
Географічні координати 48°31′30″ пн. ш. 22°23′12″ сх. д. / 48.52500° пн. ш. 22.38667° сх. д. / 48.52500; 22.38667Координати: 48°31′30″ пн. ш. 22°23′12″ сх. д. / 48.52500° пн. ш. 22.38667° сх. д. / 48.52500; 22.38667
Місцева влада
Адреса ради 89444, с. Холмець, вул. Дружби, б/н
Карта
Холмець. Карта розташування: Україна
Холмець
Холмець
Холмець. Карта розташування: Закарпатська область
Холмець
Холмець
Мапа

CMNS: Холмець у Вікісховищі

Холме́ць — село в Ужгородському районі Закарпатської області на річці Латориця.

На південь від села, на лівому березі потічка Циганівка, в урочищі Каран – поселення культури алфельдської мальованої кераміки. Досліджувалося в 1974 році експедицією ІА АН УРСР. В центрі села в 1931 році відктито ґрунтовий могильник пізньої бронзи з трупоспаленням в урнах (культура Станове ХІІІ – ХІІ століть до нашої ери).

В околиці Холмців відомі давні поселення, в тому числі й слов'янські VIII — ІХ ст., що свідчить про виникнення сучасного села набагато раніше від XIII ст.

В письмових джерелах село відоме під назвою «Helmech». Назва Холмці виникла у слов'янському мовному середовищі, фіксуючи, що село виникло на пагорбі-холмі.

В околиці Холмців відомі давні поселення, в тому числі й слов'янські VIII — ІХ ст., що свідчить про виникнення сучасного села набагато раніше від XIII ст. В XIII ст. угорський король подарував землі біля Холмців кільком шляхтичам, які додавали до свого прізвища прикладку «холмецькі». В письмових джерелах село відоме під назвою «Helmech» у 14 столітті, селом володіла родина Helmeczy.

Збереглися дані про родини Корлат і Губків. Землевласнику Корлату в XVI ст. належала більша частина села.

Податкові списки у 1599 році зафіксували 16 селянських дворів, три панські садиби, костел, парафію та школу.

На початок XVIII ст. кількість селянських господарств значно зменшилася. В 1715 році в селі нараховувалося лише 5 селянських господарств, які обробляли також панські виноградники.

Джерела, датовані другою половиною XVIII ст., вважають Холмці вважають мадярським селом.


Реформатський храм - у селі вже була церква у 13 столітті, яку було передано реформаторам у 17 столітті. Ця готична будова була знесена в 1799 році. Його нова реформатська будівля була побудована між 1803 і 1806 роками у стилі класицизму.


Церква жінок-мироносиць. 1994.

До радянської влади в селі були реформатський та римо-католицький храми, а греко-католики мали дзвіницю. Є згадка про те, що в 1933 р. 70 греко-католиків зі священиком Юлієм Желтваєм придбали дуже мелодійний дзвін. Двічі дзвін знімали через воєнне та повоєнне лихоліття.

У 1960-х роках була спроба викрасти дзвін, але селяни врятували його. Дзвіниця на той час була вже знищена і відбудувати її влада не дозволяла. У 1986 р. войовничі атеїсти з допомогою війська зруйнували римо-католицький костел.

У 1994 р. всі три громади відбудували римо-католицький костел, а потім, за ініціативою жінок (8 березня 20 жінок вийшло копати рови на фундамент), взялися за спорудження першої в селі греко-католицької церкви, проект якої підготував священик Юрій Довганинець. Мурована церква розмірами 19: 8 м має форму базиліки з п’ятиярусною вежею над входом. Поряд Микола Репко, Юрій Шепела, Юрій Мотильчак та Михайло Левчук вимурували дзвіницю, а три дзвони, вилиті в Новому Роздолі на Львівщині, фундували директор “Закарпатвтормету” Семен Сливка та виходець із села Янош Моті, що нині мешкає в Америці, він зробив вагомий внесок у спорудження храму.

У липні 1996 р. церкву освятив єпископ Іван Семедій. Розпис стін та малювання ікон виконав колишній викладач Ужгородського коледжу мистецтв Федір Лащак. Дирекція коледжу допомогла з виготовленням іконостасу: студенти Олег Товт, Віталій Манцулич та Петро Кармазин вирізьбили царські двері як свою дипломну роботу.