Холодна Балка (Біляївський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Холодна Балка
Holodna balka gerb.png Holodna balka prpor.png
Герб Холодної Балки Прапор Холодної Балки
Парк дитячого санаторію «Хаджибей»
Парк дитячого санаторію «Хаджибей»
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Біляївський район Біляївський район
Рада/громада Холоднобалківська сільська рада
Код КОАТУУ 5121085401
Основні дані
Засноване 1792
Населення 2582
Площа 3,17 км²
Густота населення 814,51 осіб/км²
Поштовий індекс 67660
Телефонний код +380 482
Географічні дані
Географічні координати 46°36′15″ пн. ш. 30°35′14″ сх. д. / 46.60417° пн. ш. 30.58722° сх. д. / 46.60417; 30.58722Координати: 46°36′15″ пн. ш. 30°35′14″ сх. д. / 46.60417° пн. ш. 30.58722° сх. д. / 46.60417; 30.58722
Середня висота
над рівнем моря
36 м
Водойми Хаджибейський лиман
Місцева влада
Адреса ради 67660, Одеська обл., Біляївський р-н, с. Холодна Балка, вул. Санаторна, 2а, тел. 30-34-34
Карта
Холодна Балка. Карта розташування: Україна
Холодна Балка
Холодна Балка
Холодна Балка. Карта розташування: Одеська область
Холодна Балка
Холодна Балка

Холодна Балка у Вікісховищі?

Холо́дна Ба́лка — село в Україні, в Біляївському районі Одеської області. Населення становить 2582 осіб.

Адміністративна одиниця — Холоднобалківська сільська рада, якій підпорядковане село Алтестове.

Географія[ред.ред. код]

Клімат[ред.ред. код]

Клімат перехідний від морського до континентального. Характерне переважання влітку тихою, безвітряної погоди.

Вулиці[ред.ред. код]

Санаторна, Хворостіна, Шкільна, Виноградна, Залізнична, Прилиманна, 40 років Жовтня, Сонячна, Леніна, Верхня, Садова, Водопровідна

Історія[ред.ред. код]

Заснування. Походження назви[ред.ред. код]

У 1792 році пан канцелярії, радник і кавалер Андрій Алтесті[ru] отримав землі і заснував село Холодна Балка. 1793 отримання дозволу Андрієм Алтесті на будівництво храму на честь Святителя Миколая, але церква так і не була побудована.

Назва с. Холодна Балка, пов'язана з тим, що холодне повітря затримується в низов'ях ярів і балок. До 1917 року село входить до складу Одеського градоначальства.

Події 1944 р.[ред.ред. код]

На території села велись партизанські бої за визволення Одеси під час Великої Вітчизняної війни.

9 квітня 1944 до села підійшов загін з двох десятків калмиків на чолі з німецьким офіцером. Тут же перебував добре озброєний партизанський загін із сорока бійців, очолюваний головою місцевого колгоспу. Двоє калмиків побігли в село розвідати обстановку, внаслідок чого одного з них застрелили партизани. Не довго думаючи, загін карателів увійшов в село і почав розстрілювати і рубати шашками всіх підряд мирних жителів. У живих залишилося три людини.

У пам'ять загиблих щороку в квітні проводяться історичні реконструкції боїв Великої Вітчизняної війни: «Забуті сторінки»[1][2].

Курорт Холодна Бака[ред.ред. код]

Відділення номер 2 дитячого санаторію Хаджибей

У 1883 в с. Холодна Балка у північній частині Хаджибейського лиману відкрита грязелікарня — як відділення однієї з міських лікарень Одеси. Через 15 років Херсонське земство побудувало тут спеціальний будинок грязелікарні і розбило парк. Після встановлення радянської влади, вже в 1919 в грязелікарні лікувалися червоногвардійці, робітники і службовці радянських установ. З 1932 курорт перетворений на дитячий клінічний санаторій «Хаджибей» — для лікування дітей, хворих на кістково-суглобовим туберкульозом та ревматизмом. Зруйнована в роки Великої Вітчизняної війни грязелікарня відновлена ​​в 1947. Функціонують дитячий санаторій (350 місць; для лікування дітей із залишковими явищами поліомієліту та хворих на ревматизм), розташований у великому парку, де багато плодових дерев; грязелікарня. Лікувальними ресурсами є грязь і ропа. На базі санаторію — дитяча ревматологічна клініка Одеського НДІ курортології.

Оздоровчий комплекс має хорошу лікувально-діагностичну базу: водогрязелікарню, де відпускаються грязьові аплікації і ропні ванни, кабінетом лікувальної фізкультури та механотерапії, фізіотерапевтичним кабінетом, операційним блоком, Є тут і рентгенівський кабінет, клінічна лабораторія, кабінет функціональної діагностики. В оздоровниці як лікування застосовуються ЛФК, підводний душ-масаж, гідрокінезотерапія, ортопедичні методи, в тому числі і оперативне лікування; кліматотерапія у вигляді аеро- і геліотерапії, п'ятиразове вітамінізоване лікувальне харчування. При санаторії працює школа, кабінети трудотерапії, зокрема столярна майстерня.

Економіка[ред.ред. код]

Підприємства села:

  • ТОВ «Агрофірма Хаджибей», ПСП «Блік», ПП «Агроконсалт» — вирощування зернових
  • МП «Волна» — вирощування овочів
  • МНВ АТ «Кависант», ПП «Білий лебідь і А», ПП «Євро-2005» — будівництво
  • ПМП «Водолій», ПП «Господарство ім. Шмідта-2» — рибне господарство
  • ПП «Континент», ПП «Пілігрим», ЗАТ з ІІ «Елені», ТОВ «САТ», ТОВ «Орловтранс», ТОВ «Мегадом-Строй» — транспортно-експедиційні послуги, вантажні перевезення,
  • ТОВ «Сірєнєвая роща» — туристичні послуги,
  • ТОВ «Базік» — виробництво електричних ламп

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Освіта:

  • дитячий садок «Сонечко»
  • Холоднобалківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Культура:

  • Центр культури та дозвілля «Берегиня»

Охорона здоров'я:

  • Амбулаторія загальної практики-сімейної медицини
  • стоматологічний кабінет
  • дитячий санаторій

Пам'ятки[ред.ред. код]

Неподалік села є знахідки поховань ямних племен.

На схилі, поряд зі звичайними будинками села, розташовується хід у підземелля. Система закинутих підземних виробіток. Колись тут добувався будівельний камінь-ракушняк (вапняк). Видобуток вівся переважно ручним способом з XIX до середини XX століття. В роки війни тут переховувались партизани.

Зараз цей лабіринт старих каменоломень популярний і відвідуваний, там часто проводяться змагання, квести, туди їздять туристи.

Пам'ятники[ред.ред. код]

Одним із пам'ятників, присвячений Великій Вітчизняній війні, є братська могила зі скульптурою. Скульптура воїна виконана з залізобетону. Постамент — бетонний, по обидва боки встановлені плити з прізвищами.

Культура[ред.ред. код]

На околицях села відбувалися зйомки фільму «Дума про Британку». У селі тривалий час проживали режисер Микола Вінграновський та художник Анатолій Добролежа.

Персоналії[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]