Холодна Балка (Одеський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Холодна Балка
Герб Холодної Балки Прапор Холодної Балки
Парк дитячого санаторію «Хаджибей»
Парк дитячого санаторію «Хаджибей»
Парк дитячого санаторію «Хаджибей»
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Одеський район Одеський район
Громада Нерубайська сільська громада
Код КАТОТТГ UA51100230040034735
Основні дані
Засноване 1792
Населення 2582
Площа 3,17 км²
Густота населення 814,51 осіб/км²
Поштовий індекс 67660
Телефонний код +380 482
Географічні дані
Географічні координати 46°36′15″ пн. ш. 30°35′14″ сх. д. / 46.60417° пн. ш. 30.58722° сх. д. / 46.60417; 30.58722Координати: 46°36′15″ пн. ш. 30°35′14″ сх. д. / 46.60417° пн. ш. 30.58722° сх. д. / 46.60417; 30.58722
Середня висота
над рівнем моря
36 м
Водойми Хаджибейський лиман
Місцева влада
Адреса ради 67661, Одеська обл., Одеський р-н, с. Нерубайське, пл. Партизан, 4
Карта
Холодна Балка. Карта розташування: Україна
Холодна Балка
Холодна Балка
Холодна Балка. Карта розташування: Одеська область
Холодна Балка
Холодна Балка
Мапа
Мапа

CMNS: Холодна Балка у Вікісховищі

Холо́дна Ба́лка — село Нерубайської сільської громади Одеського району Одеської області в Україні. Населення становить 2582 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Вулиця села

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат перехідний від морського до континентального. Характерне переважання влітку тихої, безвітряної погоди.

Вулиці[ред. | ред. код]

Санаторна, Молодіжна, Шкільна, Виноградна, Залізнична, Прилиманна, Сонячна, Верхня, Садова, Водопровідна, Перемоги, Ювілейна, Степова, Вишнева, Південна, Абрикосова, Балківська, Дмитра Ульянова, Центральна, Гагаріна, Клубна, Польова.

Історія[ред. | ред. код]

Заснування. Походження назви[ред. | ред. код]

У 1792 році пан канцелярії, радник і кавалер Андрій Алтесті[ru] отримав землі і заснував село Холодна Балка. 1793 отримання дозволу Андрієм Алтесті на будівництво храму на честь Святителя Миколая, але церква так і не була побудована.

Назва с. Холодна Балка, пов'язана з тим, що холодне повітря затримується в низов'ях ярів і балок. До 1917 року село входить до складу Одеського градоначальства.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 9 жителів села[1].

Події 1944 р.[ред. | ред. код]

На території села велись партизанські бої за визволення Одеси під час Німецько-радянської війни.

9 квітня 1944 до села підійшов загін з двох десятків калмиків на чолі з німецьким офіцером. Тут же перебував добре озброєний партизанський загін із сорока бійців, очолюваний головою місцевого колгоспу. Двоє калмиків побігли в село розвідати обстановку, внаслідок чого одного з них застрелили партизани. Не довго думаючи, загін карателів увійшов в село і почав розстрілювати і рубати шашками всіх підряд мирних жителів. У живих залишилося три людини.

У пам'ять загиблих щороку в квітні проводяться історичні реконструкції боїв нацистсько-радянської війни: «Забуті сторінки»[2][3].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 2738 осіб, з яких 1256 чоловіків та 1482 жінки.[4]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 2606 осіб.[5]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 87,18 %
російська 11,62 %
молдовська 0,35 %
болгарська 0,23 %
вірменська 0,15 %
білоруська 0,08 %

Курорт Холодна Балка[ред. | ред. код]

Відділення номер 2 дитячого санаторію Хаджибей

У 1883 в с. Холодна Балка у північній частині Хаджибейського лиману відкрита грязелікарня — як відділення однієї з міських лікарень Одеси. Через 15 років Херсонське земство побудувало тут спеціальний будинок грязелікарні і розбило парк. Після встановлення радянської влади, вже в 1919 р. у грязелікарні лікувалися червоногвардійці, робітники і службовці радянських установ. З 1932 курорт перетворений на дитячий клінічний санаторій «Хаджибей» — для лікування дітей, хворих кістково-суглобовим туберкульозом та ревматизмом. Зруйнована в роки Великої Вітчизняної війни грязелікарня відновлена ​​в 1947. Функціонують дитячий санаторій (350 місць; для лікування дітей із залишковими явищами поліомієліту та хворих на ревматизм), розташований у великому парку, де багато плодових дерев; грязелікарня. Лікувальними ресурсами є грязь і ропа. На базі санаторію — дитяча ревматологічна клініка Одеського НДІ курортології.

Оздоровчий комплекс має хорошу лікувально-діагностичну базу: водогрязелікарню, де відпускаються грязьові аплікації і ропні ванни, кабінетом лікувальної фізкультури та механотерапії, фізіотерапевтичним кабінетом, операційним блоком, Є тут і рентгенівський кабінет, клінічна лабораторія, кабінет функціональної діагностики. В оздоровниці як лікування застосовуються ЛФК, підводний душ-масаж, гідрокінезотерапія, ортопедичні методи, в тому числі і оперативне лікування; кліматотерапія у вигляді аеро- і геліотерапії, п'ятиразове вітамінізоване лікувальне харчування. При санаторії працює школа, кабінети трудотерапії, зокрема столярна майстерня.

Економіка[ред. | ред. код]

Підприємства села:

  • ТОВ «Агрофірма Хаджибей», ПСП «Блік», ПП «Агроконсалт» — вирощування зернових
  • МП «Волна» — вирощування овочів
  • МНВ АТ «Кависант», ПП «Білий лебідь і А», ПП «Євро-2005» — будівництво
  • ПМП «Водолій», ПП «Господарство ім. Шмідта-2» — рибне господарство
  • ПП «Континент», ПП «Пілігрим», ЗАТ з ІІ «Елені», ТОВ «САТ», ТОВ «Орловтранс», ТОВ «Мегадом-Строй» — транспортно-експедиційні послуги, вантажні перевезення,
  • ТОВ «Сірєнєвая роща» — туристичні послуги,
  • ТОВ «Базік» — виробництво електричних ламп

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Освіта:

  • дитячий садок «Сонечко»
  • Холоднобалківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Культура:

  • Центр культури та дозвілля «Берегиня»

Охорона здоров'я:

  • Амбулаторія загальної практики-сімейної медицини
  • стоматологічний кабінет
  • дитячий санаторій

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Неподалік села є знахідки поховань ямних племен.

На схилі, поряд зі звичайними будинками села, розташовується хід у підземелля, система закинутих підземних виробіток. Колись тут добувався будівельний камінь-ракушняк (вапняк). Видобуток вівся переважно ручним способом з XIX до середини XX століття. В роки війни тут переховувались партизани.

Зараз цей лабіринт старих каменоломень популярний і відвідуваний, там часто проводяться змагання, квести, туди їздять туристи.

Пам'ятники[ред. | ред. код]

Одним із пам'ятників, присвячений Великій Вітчизняній війні, є братська могила зі скульптурою. Скульптура воїна виконана з залізобетону. Постамент — бетонний, по обидва боки встановлені плити з прізвищами.

Культура[ред. | ред. код]

На околицях села відбувалися зйомки фільму «Дума про Британку». У селі тривалий час проживали режисер Микола Вінграновський та художник Анатолій Добролежа.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Холодна Балка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. Події Великої Вітчизняної війни [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
  3. Реконструкция боя в Холодной Балке. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 24 березня 2015.
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]