Холодногірський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Холодногірський район
Розташування району
Основні дані
Країна: Україна Україна
Місто: Харків
Код КОАТУУ: 6310137200
Утворений: 1919
Населення: 89 тис.
Площа: 30,4 км²
Густота населення: 2 927 осіб/км²
Географічні координати: 49°59′43″ пн. ш. 36°10′38″ сх. д. / 49.99535360002777651° пн. ш. 36.17736700002777184° сх. д. / 49.99535360002777651; 36.17736700002777184Координати: 49°59′43″ пн. ш. 36°10′38″ сх. д. / 49.99535360002777651° пн. ш. 36.17736700002777184° сх. д. / 49.99535360002777651; 36.17736700002777184
Районна влада
Адреса адміністрації: 61052, м. Харків, вул. Благовiщенська, 34
Веб-сторінка: Холодногірська райрада
Голова районної ради: Наконечний Володимир Васильович
Мапа


Холодногі́рський райо́н (раніше Ленінський (до 2016) та Іва́но-Лисогі́рський (до 1929))[1] — один із 9 районів міста Харкова.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Район розташований у північно-західній частині міста. У районі 365 вулиць і провулків, їх загальна довжина — 183 км. Найдовша вулиця — Полтавський шлях — 6,5 км.

У районі знаходяться дві найбільші залізничні станції — «Харків-Пасажирський» та «Харків-Сортувальний», а також Управління Південної залізниці, Управління метрополітену.

Історія[ред. | ред. код]

Влада на території Івано-Лисогірського району у першій половині 1919 року належала Іванівському ревкому, який у свою чергу, складався із Павлівського, Холодногірського та Лисогорського підрайонів. З цього часу і починається історія створення Ленінського району. 1929 року було прийнято рішення на засіданні пленуму про перейменування Івано-Лисогірського району в Ленінський район.

У 1975 р. відкрився Південний вокзал, будівництво якого було розпочато у 1968 році.

2 лютого 2016 року згідно Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» Ленінський район перейменовано на Холодногірський.[1]

Промисловість і торгівля[ред. | ред. код]

У районі 64 промислових підприємства, із них:

  • машинобудування — 19 підприємств
  • металургія та обробка металу — 8 підприємств
  • харчова промисловість — 8 підприємств
  • легка промисловість — 7 підприємств
  • виробництво деревини — 1 підприємство
  • целюлозно-паперова та поліграфічна промисловість — 5 підприємств
  • хімічна й нафтохімічна промисловість — 5 підприємств
  • виробництво тепла — 4 підприємства
  • виробництво будматеріалів — 2 підприємства
  • інше виробництво — 2 підприємства.

Понад 51 % від загального обсягу виробництва складає випуск продукції підприємствами переробної та харчової галузі.

Досить широкий асортимент промислової продукції: холодильне і морозильне устаткування, нагрівальні котли, металорізальні верстати, насоси, гідростанції, преси, штампи і прес-форми, двигуни, машини постійного струму, електродвигуни для рудникових електровозів, електронасоси, електромагнітні муфти, вимикачі шляхові, протезно—ортопедичні вироби, електробритви, електро-, тепло-, водолічильники, вантажні вагони, вироби пластмасові та плівкові, теплообмінне обладнання, сплави алюмінієві вторинні, збірні бетонні та залізобетонні вироби; харчова промисловість: виноградне шампанське, столові і міцні вина, кондитерські вироби в асортименті АТЗТ «Харківська бісквітна фабрика», морозиво та шоколадно-вафельні вироби СП ТОВ «Полюс ЛТД»; вироби підприємств легкої промисловості: верхній одяг, постільна білизна; книжково—журнальна продукція.

Освіта та наука[ред. | ред. код]

У районі працює 12 загальноосвітніх шкіл, у яких навчаються 8032 учні та спеціальна вечірня загальноосвітня школа, де здобуває освіту 151 учень. У 20 дошкільних закладах виховують 2256 дітей.

У районі є технікум молочної промисловості, медичне училище Південної залізниці, художнє училище, професійний ліцей швейних технологій, професійний ліцей залізничного транспорту, професійно—технічне училище № 41.

Культура та туризм[ред. | ред. код]

Заклади культури району представлені:

  • 2 театрами — Музичної комедії на 464 місця та Театром для дітей та юнацтва — 440 місць;
  • 2 кінотеатрами «Холодногірський» — 415 місць та «Боммер» — 400 місць;
  • 8 централізованими бібліотеками, книжковий фонд яких складається з 435,2 тисячі книг, чисельність читачів становить 25,1 тисяч осіб;
  • 9 парками та скверами;
  • 2 клубними закладами;
  • Будинком науки і техніки залізничників на 1350 місць;
  • 9 гарнізонним Будинком Офіцерів на 840 місць;
  • Будинком культури мікрорайону Новий побут на 219 місць.

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

У районі функціонує 9 медичних закладів, із них районного підпорядкування 3, міського — 2, обласного — 3, відомчого — 1.

Спорт[ред. | ред. код]

Для занять фізкультурою та спортом у районі працює 1 стадіон, 3 палаци спорту, 4 фізкультурно—оздоровчі центри, 7 стрілецьких тирів, 20 спортивних залів, 37 спортивних майданчиків та полів, 17 гімнастичних містечок із тренажерами та устаткуванням.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]