Холон (філософія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Холон (англ. Holon) — щось, що одночасно є і цілим саме по собі, і частиною чогось ще. Термін був введений відомим британським письменником і журналістом Артуром Кестлером в книзі «Привид в машині» (1967) на позначення цілої сутності, яка водночас є частиною іншої цілої сутності.[1]

Ієрархія вкладених один в одного Холонів називається холархією.

Опис[ред. | ред. код]

Холон — система (або явище), яке саме по собі є цілим, але разом з цим є частиною ще більшої системи. Кожна система може розглядатися в якості Холона — від субатомних частинок до всесвіту в цілому.

Холон є центральним поняттям концептуальної системи американського філософа Кена Вілбера . Як приклад природної холархії, що складається з Холонів ієрархії, Вілбер зазвичай подає ланцюжок: атоми  - молекули  - клітини  - організм і так далі.[2]

Властивості[ред. | ред. код]

Одна з характеристик холона — здатність підтримувати власну цілість під тиском середовища.

Інша характеристика холона — здатність пристосовуватися до середовища.

Якщо холону не притаманна котрась з цих характеристик, він гине, перестає існувати.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Koestler, Arthur (1967, (передрук 1990 р.)). The Ghost in the Machine (Англійська). London: Hutchinson (Penguin Group). ISBN 0-14-019192-5. 
  2. а б Вілбер, Кен (2020). Коротка історія всього (українська). Львів: Терра Інкогніта. с. 35–49. ISBN 978-617-7646-31-9.