Перейти до вмісту

Хома Дарабі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Хома Дарабі
перс. هما دارابی Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася1 січня 1940(1940-01-01)
Тегеран, Іран
Померла22 лютого 1994(1994-02-22) (54 роки)
Тегеран, Іран
·самоспалення Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Іран Редагувати інформацію у Вікіданих
НаціональністьІранка
Діяльністьлікарка-психіатриня, викладачка університету, активістка за права жінок Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materТегеранський медичний університет
Знання мовперська і англійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладТегеранський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаДитячий психіатр
ПартіяНародна партія Ірану
РодичіПарвін Дарабі (сестра)
Брати, сестриParvin Darabid Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтhoma.org Редагувати інформацію у Вікіданих

Хома Дарабі (перс. هما دارابی; нар. 1 січня 1940, Тегеран — пом. 22 лютого 1994, Тегеран, Іран) — іранський дитячий психіатр, науковиця і політична активістка, пов'язана з Народною партією Ірану. Відома своїм політичним самоспаленням на знак протесту проти обов'язкового носіння хіджабу.

Біографія

[ред. | ред. код]

Дарабі народилася у 1940 році[1] в Тегерані. Після закінчення середньої школи вона вступила до Медичної школи Тегеранського університету в 1959 році[2]. Наступного року її затримали за організацію студентської демонстрації на користь Національного фронту[3]. Вона вийшла заміж за свого однокласника Манучера Кейхані в 1963 році[2]. Після закінчення навчання проходила практику в селі Бахманіє, розташованому на півночі Ірану[3]. Дарабі поїхала до Сполучених Штатів, щоб продовжити навчання, і отримала ступінь спеціаліста з дитячої психології[2]. Повернулася до Ірану в 1976 році і працювала професором дитячої психіатрії в Тегеранському університеті, знову ставши політично активною і виступаючи проти династії Пахлаві[3]. Вона також викладала в Національному університеті (пізніше відомому як Університет Шахіда Бехешті)[4].

У грудні 1991 року її звільнили з посади за «неносіння хіджабу». Хоча трибунал у травні 1993 року скасував це рішення, університет відмовився поновити її на посаді[3].

Смерть

[ред. | ред. код]

На знак протесту 21 лютого 1994 року Дарабі вчинила самоспалення, обливши голову бензином після того, як зняла хіджаб на вулиці поблизу Таджріша[3][4].

Від отриманих опіків вона померла наступного дня в лікарні[5].

Сім'я

[ред. | ред. код]

Сестра — Парвін Дарабі — американська активістка іранського походження, письменниця та захисниця прав жінок[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Button, John (1995), The Radicalism Handbook: Radical Activists, Groups and Movements of the Twentieth Century, ABC-CLIO, с. 134, ISBN 9780874368383
  2. а б в The Middle East: Abstracts and index, т. 21, № 1, Northumberland Press, 1998, с. 169
  3. а б в г д Afshar, Haleh, ред. (1998). Women and Empowerment. SpringerLink (англ.). doi:10.1007/978-1-349-26265-6. Процитовано 26 лютого 2025.
  4. а б Wiles, Ellen (2007-09). Headscarves, Human Rights, and Harmonious Multicultural Society: Implications of the French Ban for Interpretations of Equality. Law & Society Review (англ.). Т. 41, № 3. с. 699—736. doi:10.1111/j.1540-5893.2007.00318.x. ISSN 0023-9216. Процитовано 26 лютого 2025.
  5. Iranian woman in suicide protest. The Independent (брит.). Процитовано 26 лютого 2025.
  6. Криминальная, Украина (30 листопада 0001). Протестное искусство суицида: 10 ярких и известных политический самоубийств прошлого века. УКРАЇНА КРИМІНАЛЬНА (укр.). Процитовано 26 лютого 2025.

Література

[ред. | ред. код]