Хомутець (Миргородський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Хомутець
Homutec myr gerb.png Homutec myr prapor.png
Герб Хомутця (Миргородський район) Прапор Хомутця (Миргородський район)
Палац Муравйових-Апостолів
Палац Муравйових-Апостолів
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Миргородський район
Рада/громада Хомутецька сільська рада
Код КОАТУУ 5323288201
Облікова картка картка 
Locator Dot2.gif
Розташування села Хомутець
Хомутець на карті Миргородського району
Основні дані
Населення 2477
Поштовий індекс 37634
Телефонний код +380 5355
Географічні дані
Географічні координати 50°04′09″ пн. ш. 33°43′05″ сх. д. / 50.06917° пн. ш. 33.71806° сх. д. / 50.06917; 33.71806Координати: 50°04′09″ пн. ш. 33°43′05″ сх. д. / 50.06917° пн. ш. 33.71806° сх. д. / 50.06917; 33.71806
Середня висота
над рівнем моря
100 м
Водойми р. Хорол, Хомутець
Місцева влада
Адреса ради 37634, Полтавська обл., Миргородський р-н, с. Хомутець, вул. Леніна, тел. 35-5-22
Карта
Хомутець is located in Україна
Хомутець
Хомутець
Хомутець is located in Полтавська область
Хомутець
Хомутець

WC: Хомутець у Вікісховищі

Хомуте́ць — село в Україні, в Миргородському районі Полтавської області. Населення становить 2477 осіб. Орган місцевого самоврядування — Хомутецька сільська рада.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932—1933 та 1946—1947.

Географія[ред.ред. код]

Село розташоване на річках Хоролі та Хомутці. Вище за течією річки Хорол на відстані 5 км розташоване село Бакумівка, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Довгалівка. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера. Село — на відстані 14 кілометрів від м. Миргород.

Історія[ред.ред. код]

Заснування і XVII століття[ред.ред. код]

Хомутець заснований у XVI столітті миргородськими козаками. 1620 року польський король Сигізмунд ІІІ віддав Миргород із хутором Хомутець шляхтичу Івану Чернишевському, але 1621 року їх захопив черкаський староста Костянтин Вишневецький (дядько й опікун Ієремії Вишневецького). Польський суд присудив ці володіння королю, який віддав їх Бартоломею Обалковському. Але Костянтин Вишневецький не підкорився рішенню суду і до визвольної війни українського народу 1648—1654 рр. Хомутець був у числі його володінь. Наступний власник — хомутецький сотник, пізніше — миргородський полковник Павло Апостол, який у 1659 році був наказним гетьманом. 1689 року Данило Апостол (згодом — гетьман Лівобережної України) отримав на Хомутець універсал гетьмана Івана Мазепи.

XVIII століття[ред.ред. код]

У XVIII столітті садиба стараннями сина Апостол Петро ДаниловичПетра Даниловича і онука гетьмана Апостол Данило ПетровичАпостол Данило Петрович була розбудована з урахуванням настанов доби бароко. http://relicfinder.info[1] Серед садибних будівель — оранжерея і сад бароко, розпланований за примітивним планом. Рештки первісного розпланування збереглися посеред сучасного пейзажного парку, а сам парк оголошено пам'яткою садово-паркового мистецтва. Ніяких значущих робіт по реставрації парків не проводиться, частина паркової території зайнята під училищний стадіон.

Впродовж XVIII століття містечко Хомутець було центром Другої Миргородської сотні Миргородського полку. Збереглася печатка місцевого сотенного правління з гербом: у щиті — хрест, під яким три восьмипроменеві зірки.

XIX століття[ред.ред. код]

На початку XIX століття господарем Хомутця став російський письменник, історик і дипломат І. М. Муравйов-Апостол. Троє його синів — Матвій, Сергій та Іполит — стали видатними діячами декабристського руху.

1754 року полковником Михайлом Даниловичем Апостолом була збудована мурована Троїцька церква з дзвіницею, 1883 року освячена Покровська дерев'яна церква з дзвіницею, при якій діяли бібліотека і жіноча школа грамоти, 1892 року;— дерев'яна Воскресенська церква. 1884 року в приміщенні, спорудженому на кошти поміщиці Муравйової-Апостол, відкрито земську школу (зруйнована у 2008). З 1891 року діяла земська лікарня.

Чехов і Хомутець[ред.ред. код]

У 1888 та 1889 роках Хомутець відвідав А. П. Чехов. Він хотів тут придбати хутір, заснувати «літературну колонію» і побудувати лікарню, але ці задуми не здійснилися. Влітку 1889 року він «відкрив» у Хомутці талановитого майстра гончарної справи П. І. Калашника, вироби якого експонувалися потім в різних музеях країни.

Пам'ятки[ред.ред. код]

  • Палац з парком — пам'яткою садово-паркового мистецтва Полтавської області.

На початку XIX століття маєток належав Івана Муравйова-Апостола — письменнику, історику та дипломату — нащадку Данила Апостола по жіночій лінії. З 1806 року він мешкав у Хомутці і саме за нього було перебудовано палац та переплановано парк.

За Радянського Союзу палац передано під агропрофшколу, технікум свинарства і нарешті зооветеринарний технікум, який існує тут і дотепер. Зараз палац покинутий (для потреб технікуму збудовано нові приміщення) і поступово руйнується.

Київський науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень заніс село Хомутець до Переліку найважливіших історичних сіл України та їхніх пам'яток.

Персоналії[ред.ред. код]

У селі народився Калашник Павло Іванович — відомий гончар;

та письменник Безорудько Віктор Григорович.

Після виходу у відставку в 1823 році деякий час жив у маєтку батька декабрист Муравйов-Апостол Матвій Іванович (1793—1886).

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Хомутець (Миргородський район)


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.