Хомутець (Миргородський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Хомутець
Homutec myr gerb.png Homutec myr prapor.png
Герб Хомутця (Миргородський район) Прапор Хомутця (Миргородський район)
Палац Муравйових-Апостолів
Палац Муравйових-Апостолів
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Миргородський район
Рада/громада Хомутецька сільська рада
Код КОАТУУ 5323288201
Облікова картка картка 
Locator Dot2.gif
Розташування села Хомутець
Хомутець на карті Миргородського району
Основні дані
Населення 2477
Поштовий індекс 37634
Телефонний код +380 5355
Географічні дані
Географічні координати 50°04′09″ пн. ш. 33°43′05″ сх. д. / 50.06917° пн. ш. 33.71806° сх. д. / 50.06917; 33.71806Координати: 50°04′09″ пн. ш. 33°43′05″ сх. д. / 50.06917° пн. ш. 33.71806° сх. д. / 50.06917; 33.71806
Середня висота
над рівнем моря
100 м
Водойми р. Хорол, Хомутець
Місцева влада
Адреса ради 37634, Полтавська обл., Миргородський р-н, с. Хомутець, вул. Леніна, тел. 35-5-22
Карта
Хомутець is located in Україна
Хомутець
Хомутець
Хомутець is located in Полтавська область
Хомутець
Хомутець

CMNS: Хомутець на Вікісховищі

Хомуте́ць — село в Україні, в Миргородському районі Полтавської області. Населення становить 2477 осіб. Орган місцевого самоврядування — Хомутецька сільська рада.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932—1933 та 1946—1947.

Географія[ред.ред. код]

Село розташоване на річках Хоролі та Хомутці. Вище за течією річки Хорол на відстані 5 км розташоване село Бакумівка, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Довгалівка. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера. Село — на відстані 14 кілометрів від м. Миргород.

Історія[ред.ред. код]

Заснування. XVI — XVII століття[ред.ред. код]

Хомутець заснований у XVI столітті миргородськими козаками. 1620 року польський король Сигізмунд ІІІ віддав Миргород із хутором Хомутець шляхтичу Івану Чернишевському, але 1621 року їх захопив черкаський староста Костянтин Вишневецький (дядько й опікун Ієремії Вишневецького). Польський суд присудив ці володіння королю, який віддав їх Бартоломею Обалковському. Але Костянтин Вишневецький не підкорився рішенню суду і до визвольної війни українського народу 1648—1654 рр. Хомутець був у числі його володінь. Наступний власник — хомутецький сотник, пізніше — миргородський полковник Павло Апостол, який у 1659 році був наказним гетьманом. 1689 року Данило Апостол (згодом — гетьман Лівобережної України) отримав на Хомутець універсал гетьмана Івана Мазепи.

XVIII століття[ред.ред. код]

У XVIII столітті садиба стараннями сина Петра Даниловича і онука гетьмана Апостол Данило Петрович була розбудована з урахуванням настанов доби бароко. Серед садибних будівель — оранжерея і сад бароко, розпланований за примітивним планом. Рештки первісного розпланування збереглися посеред сучасного пейзажного парку, а сам парк оголошено пам'яткою садово-паркового мистецтва. Ніяких значущих робіт по реставрації парків не проводиться, частина паркової території зайнята під училищний стадіон.

1754 року полковником Михайлом Даниловичем Апостолом була збудована мурована Троїцька церква з дзвіницею. Впродовж XVIII століття містечко Хомутець було центром Другої Миргородської сотні Миргородського полку. Збереглася печатка місцевого сотенного правління з гербом: у щиті — хрест, під яким три восьмипроменеві зірки.

XIX століття[ред.ред. код]

На початку XIX століття господарем Хомутця став російський письменник, історик і дипломат І. М. Муравйов-Апостол. Троє його синів — Матвій, Сергій та Іполит — стали видатними діячами декабристського руху.

1883 року освячена Покровська дерев'яна церква з дзвіницею, при якій діяли бібліотека і жіноча школа грамоти, 1892 року;— дерев'яна Воскресенська церква. 1884 року в приміщенні, спорудженому на кошти поміщиці Муравйової-Апостол, відкрито земську школу (зруйнована у 2008). З 1891 року діяла земська лікарня.

Чехов і Хомутець[ред.ред. код]

У 1888 та 1889 роках Хомутець відвідав А. П. Чехов. Він хотів тут придбати хутір, заснувати «літературну колонію» і побудувати лікарню, але ці задуми не здійснилися. Влітку 1889 року він «відкрив» у Хомутці талановитого майстра гончарної справи П. І. Калашника, вироби якого експонувалися потім в різних музеях країни.

Пам'ятки[ред.ред. код]

  • Палац з парком — пам'яткою садово-паркового мистецтва Полтавської області.

На початку XIX століття маєток належав Івана Муравйова-Апостола — письменнику, історику та дипломату — нащадку Данила Апостола по жіночій лінії. З 1806 року він мешкав у Хомутці і саме за нього було перебудовано палац та переплановано парк.

За Радянського Союзу палац передано під агропрофшколу, технікум свинарства і нарешті зооветеринарний технікум, який існує тут і дотепер. Зараз палац покинутий (для потреб технікуму збудовано нові приміщення) і поступово руйнується.

Київський науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень заніс село Хомутець до Переліку найважливіших історичних сіл України та їхніх пам'яток.

Персоналії[ред.ред. код]

У селі народився Калашник Павло Іванович — відомий гончар;

та письменник Безорудько Віктор Григорович.

Після виходу у відставку в 1823 році деякий час жив у маєтку батька декабрист Муравйов-Апостол Матвій Іванович (1793—1886).

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.