Хонорін Гермелін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хонорін Гермелін
Народився 19 жовтня 1886(1886-10-19)[1][3][…]
Ekebyborna parish'd, Швеція[1][3][2]
Помер 4 вересня 1977(1977-09-04)[1][2] (90 років)
Brännkyrka parishd, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція[1]
Поховання Julita Churchd
Країна  Швеція
Діяльність перекладачка, вчителька, women's rights woman
Членство Fogelstadsgruppend[2]
Батько Joseph Hermelind[5][3][…]
Мати Honorine Louise von Kochd[2]
Брати, сестри Carin Hermelind і Ingeborg Hermelind
У шлюбі з Вільгельм Гренбек[2]

Хонорін Гермелін (19 жовтня 1886(1886-10-19), Ekebyborna parish'd — 4 вересня 1977(1977-09-04), Brännkyrka parishd, лен Стокгольм) — шведська феміністка, освітянка, політична діячка та перекладачка. Директорка жіночої школи, засновниця феміністського журналу Tidevarvet.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася в парафії Екебиборна в 1886 році. Її мати Хонорін (фон Кох) померла через кілька днів після народження доньки. У Хонорін був один брат і сестра, і народилося ще сім звідних після того, як її батько Джозеф Гермелін одружився вдруге.

Феміністки 1920-х років зліва направо: Елізабет Тамм, Ада Нільссон, Керстін Гессельгрен сидять, Онорін Гермелін та Елін Вегнер

Отримала кваліфікацію вчительки і викладала більше 10 років, перш ніж стала відома як директорка жіночої школи «Fogelstad Group».[7] Під її керівництвом Kvinnliga medborgarskolan vid Fogelstad, заснована в 1925 році, була відома як «Lilla Ulfåsa».[7] Проіснувала під її керівництвом до 1954 року. Так, Хонорін Гермелін стала першою жінкою, яка стала головою шкільної ради в 1932 році.

Часопис Tidevarvet був заснований у 1923 році[8][9] (або 1924[10]) шведськими феміністками: Керстін Гессельгрен, Хонорін Гермелін, Адою Нільссон, політичною діячкою Елізабет Тамм та письменницею Елін Вагнер.[11][12]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Хонорін Гермелін у 1947 році пошлюбила Вільгельма Гренбека, але він помер через вісім місяців. У неї були дуже близькі стосунки з Адою Нільссон, так що протягом останнього року її життя Нільссон переїхала до Фогельстада разом із Гермелін. Нільссон померла у 1964 році[7], а Гермелін померла у парафії Бреннкирка в 1977 році.

Визнання[ред. | ред. код]

Король Швеції нагородив її Illis quorum.

Сірі Деркерт створила її портрет, який зараз знаходиться у Шведському національному музеї.[13]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Sveriges dödbok
  2. а б в г д е Honorine Louise Hermelin
  3. а б в Ekebyborna kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, SE/VALA/00073/C/11 (1886-1894), bildid: A0008613_00007
  4. Ekebyborna kyrkoarkiv, Husförhörslängder, SE/VALA/00073/A I/16 (1886-1890), bildid: C0015534_00156 — С. 191.
  5. Hermelin, släkt
  6. Honorine Louise, f. 1886 i Ekebyb. Östg.Riksarkivet.
  7. а б в skbl.se - Honorine Louise Hermelin. www.skbl.se. Процитовано 25 квітня 2022. 
  8. Tidevarvet 1923. Göteborgs Universitetsbibliotek. Процитовано 1 жовтня 2019. 
  9. Tidevarvet cover page. Tidevarvet. Процитовано 1 жовтня 2019. 
  10. Karl Erik Gustafsson; Per Rydén (2010). A History of the Press in Sweden. Gothenburg: Nordicom. ISBN 978-91-86523-08-4. Архів оригіналу за 13 February 2015. Процитовано 13 лютого 2015. 
  11. Lene Buchert. Hesselgren, Kerstin (1872-1964). Performance Magazine. Процитовано 30 грудня 2016. 
  12. Tidevarvsgruppen (The Age Group), Fogelstad-gruppen (The Fogelstad Group) and the newspaper Tidevarvet (The Age.). Hjördis Levin's homepage. Процитовано 30 грудня 2016. 
  13. Nationalmuseum - Honorine Hermelin (1886-1977), principal, chairman of the school board, married to Vilhelm Grønbech. emp-web-84.zetcom.ch. Процитовано 28 лютого 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]