Хорда (біологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
На схемі будови ланцетника: коричневий тяж (№ 2) — хорда

Хо́рда (грец. χορδή — струна́) — несегментована скелетна вісь хордових тварин. Є важливою таксономічною ознакою. Під час ембріонального розвитку є у всіх хордових, а на все життя зберігається лише в деяких покривників (апендикулярії), головохордових (ланцетник) і риб (суцільноголові, лопатепері та хрящові ганоїди)[1][2]. У більшості дорослих покривників редукується, а в більшості дорослих хребетних замінюється хребцями.

Хорда тягнеться уздовж тіла під нервовою трубкою. У покривників вона є лише в хвості (звідки їх друга назва «хвостохордові»), у ланцетника доходить до переднього кінця тіла (звідки назва «головохордові»)[3], а в хребетних — лише до гіпофізу[1].

Ембріогенез хребетних[ред. | ред. код]

У ембріона хребетних хорда розвивається з верха середньої частини первинної кишки (хордомезодерми) в вигляді виросту, який потім відокремлюється в поздовжній циліндричний тяж. Клітини зачатку хорди вакуолізуються. На периферії зберігається шар невакуолізованих клітин, так званий епітелій хорди, який потім бере участь в утворенні оболонки хорди. Спочатку утворюється тонка еластична оболонка, потім під нею формується волокниста оболонка, яка складається з колагенових волокон. У ній розвиваються хрящові тіла або вапнякові кільця, з яких потім утворюються хребці. Вони спочатку доповнюють хорду, а потім деякою мірою витісняють її. Залишки хорди зберігаються між тілами хребців (риби) або всередині них (земноводні), можуть повністю зникати (у птахів) або зберігатись у міжхребцевих хрящах (у ссавців). У вищих хребетних у процесі ембріогенезу хорда бере участь у формуванні нервової трубки.

Еволюція[ред. | ред. код]

Докладніше: Еволюція

Формування хорди та передньо-задньої вісі тіла в зародків хребетних управляє транскрипційний фактор Brachyury. Довгий час вважалося, що більше ні в кого, крім багатоклітинних тварин, цього гена немає. Але тепер з'ясувалося, що цей ген є у багатьох одноклітинних організмів і грибів, причому функція цього гена дуже стабільна: експериментально показано, що продукт гена Brachyury, узятий від амеби Capsaspora, здатний брати участь у розвитку жаби[4][5].

У кулінарії[ред. | ред. код]

Сушена хорда осетрових риб (визига) використовується в кулінарії.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Хорда у Великій радянській енциклопедії
  2. Дзержинский Ф. Я., Васильев Б. Д., Малахов В. В. Зоология позвоночных. — М. : Академия, 2013. — С. 66. — ISBN 978-5-7965-7971-4.
  3. Kotpal R. L. Modern Text Book of Zoology: Vertebrates. — 3 ed. — New Delhi : Rastogi Publications, 2010. — P. 54, 65. — ISBN 9788171338917.
  4. Ястребов, Сергей (25.10.2013). У одноклеточных организмов есть ген, способный управлять развитием хорды. Элементы.ру. (рос.)
  5. Короткохвості миші на світанку генетики розвитку - Надія Добровольська-Завадська. Моя наука. Архів оригіналу за 2013-08-12. Процитовано 2012-09-05. 

Посилання[ред. | ред. код]