Хормейстер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Хормейстер (від нім. Chor і нім. Meister) — керівник хорового колективу, диригент хору.[1]

Церковний хор і його регент. Фрагмент ікони Воздвиження Хреста, кін. ХVІІ ст., Львівщина

Історія[ред. | ред. код]

В українській мові про керівника хорового колективу крім слова «хормейстер» частіше вживають словосполучення «хоровий диригент».

До середини ХІХ ст. функцію хормейстра виконували головщик, регент, кантор, капельмейстер, керівник капели.

Поява посади хормейстера пов`язана з розвитком хорового виконавства як самостійної галузі музично-виконавської та музично-педагогічної діяльності.

Хори, в сучасному розумінні цього слова, появились не раніше 1700 року.

У розвиток хорового мистецтва України зробив великий внесок київський композитор М.П. Ділецький. Він розробив теоретичні основи партесного співу в роботі "Граматика музикальна".

Удосконалив та розвинув його видатний хоровий диригент, співак (тенор) Артемій Лук'янович Ведель. Він здобув музичну освіту в Київській академії, збирав і записував українські пісні, музичні композиції, глибоко вивчав музичну спадщину українського народу. Артемій Ведель - автор 29 церковних хорових концертів. У хорових концертах, створених Веделем, відчувається вплив українського романсу.

Максим Березовський - творець класичного типу хорового концерту.

Пізніше з’являються талановиті діячі хорового співу: О. Кошиць, П. Козицький, Я. Яциневич, К. Стеценко, Я. Калішевський, Я. Степовий, М. Вериківський, М. Леонтович[2], родоначальник української музичної класики М. Лисенко, якому належить особлива роль у процесі відродження національної музичної культури, світогляд якого формувався на терені української народної музики, багатовікових традиціях хорового співу.

Саме тоді українська пісня у хоровому викладенні почала свій тріумфальний шлях.

Сучасні відомі українські хорові диригенти[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Словник музичних термінів
  2. Геній Миколи Леонтовича особливо яскраво проявився в хоровій творчості, насамперед у галузі обробки пісенного фольклору. Блискучий знавець національної хорової культури, композитор підняв обробку народної пісні на рівень світових музичних зразків. Його знаменит; хорову обробку колядки "Щедрик" співає весь світ.

Джерела[ред. | ред. код]