Хоробрів (Сокальський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква свв. Косми і Дам'яна (Хоробрів), 20 лютого 1918 р.
село Хоробрів
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Сокальський район
Рада/громада Хоробрівська сільська рада
Код КОАТУУ 4624885701
Основні дані
Засноване 1453
Населення 819
Площа км²
Густота населення 273 осіб/км²
Поштовий індекс 80013
Телефонний код +380 3257
Географічні дані
Географічні координати 50°31′51″ пн. ш. 24°10′33″ сх. д. / 50.53083° пн. ш. 24.17583° сх. д. / 50.53083; 24.17583Координати: 50°31′51″ пн. ш. 24°10′33″ сх. д. / 50.53083° пн. ш. 24.17583° сх. д. / 50.53083; 24.17583
Місцева влада
Адреса ради 80013, Львівська обл., Сокальський р-н, с.Хоробрів, вул.Шевченка,50 , тел. 57-6-24
Карта
Хоробрів. Карта розташування: Україна
Хоробрів
Хоробрів
Хоробрів. Карта розташування: Львівська область
Хоробрів
Хоробрів
Мапа

Хоробрів у Вікісховищі?

Хоробрів — село в Україні, в Сокальському районі Львівської області. Населення становить 819 осіб. Орган місцевого самоврядування — Хоробрівська сільська рада.

Історія[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка датується 1453 р. Село детально описане в королівській люстрації 1565 р.[1]

Станом на 1880 р. у Хороброві налічувалось 695 жителів, з них 605 — греко-католиків, 60 — римо-католиків і 30 юдеїв.

У міжвоєнний період село було адміністративним центром ґміни Хоробрув, яка входила до Сокальського повіту Львівського воєводства.

Напередодні Другої світової війни, на 01.01.1939 р. в селі проживало вже 1010 мешканців, з них 820 українців-греко-католиків, 140 українців-латинників, 25 поляків-римо-католиків, 15 євреїв і 10 німців[2].

Після Другої світової війни Хоробрів, як і інші села Сокальського Закерзоння опинилося в складі Польщі. 6 травня 1946 р. українське населення села примусово було виселено до УРСР (здебільшого до Тернопільської області). Збройний опір депортації українців у Хороброві чинили відділи УПА. Так, 5 травня 1946 р. стрільці УПА ВО-БУГ провели успішну наступальну операцію проти радянських і польських військових формувань із застосуванням німецьких реактивних снарядів[3]. У 1947 р. в рамках операції «Вісла» решту хоробрівців, які на той час ще залишались у селі (із змішаних польсько-українських сімей) було депортовано у північно-західні райони Польщі[4].

До 1951 р. село знаходилось у складі Польщі, і лише після радянсько-польського обміну ділянками територій знову відійшло до УРСР. У 1953 р. знову заселене українцями і перейменоване на Правда. Сюди було переселено мешканців с. Хітар Сколівського р-ну Львівської області. До рідного села в середині 1950-х рр. повернулася лише частина корінних мешканців.

У 1993 р. відновлено колишню назву Хоробрів.

Сучасність[ред. | ред. код]

У селі дерев'яна церква св. Косми і Дам'яна (1864 р.), загальноосвітня школа, дитячий садок, Народний дім, амбулаторія.

У 2011 р. встановлено пам'ятник, присвячений 20-річчю незалежності України.

Знамениті люди[ред. | ред. код]

В 1939 році у волосному уряді волості Хоробрів працював Василь Хома.

Церква св. Косми і Дам'яна[5][ред. | ред. код]

Найдавніші згадки про церкву у Хороброві походять з 1564—1656 р. Ерекційний акт надано вже існуючій церкві польським королем Августом у 1759 р. На переломі XVIII—XIX століть була зведена нова дерев'яна церква на місці давнішої. У 1864 р. вибудували чергову дерев'яну тризрубну триверху церкву, освячену у 1881 р. Восьмерики, встановлені на зрубах надопасань, завершені зрізаними наметовими банями, увінчаними ліхтарями і маківками. До бабинця з заходу прилягає ґанок-присінок, а до вівтаря з півночі — захристія. Оточена церква невеликим піддашшям. Поруч мурована стінна дзвіниця[6].

До заборони УГКЦ і депортації українців у 1946 р. церква була парохіяльною у Варяжському деканаті Перемишльської єпархії.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]