Хорольський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хорольський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті Полтавська область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Полтавська область
Код КОАТУУ: 5324800000
Утворений: 1923
Населення: 34 523 (на 1.02.2016)
Площа: 1062 км²
Густота: 32.5 осіб/км²
Тел. код: +380-5362
Поштові індекси: 37800—37874
Населені пункти та ради
Районний центр: Хорол
Міські ради: 1
Сільські ради: 11
Міста: 1
Села: 92
Районна влада
Голова ради: Мартюк Віра Анатоліївна
Голова РДА: Гловацький Роман Миколайович[1]
Вебсторінка: Хорольська РДА
Хорольська районна рада
Адреса: 37800, Полтавська обл., Хорольський р-н, м. Хорол, вул. 1 Травня, 4
Мапа
Мапа

Хорольський район у Вікісховищі

Хоро́льський район — колишній район України у Полтавській області з адміністративним центром у місті Хорол. Населення — 34 523 (на 1.02.2016). 17 липня 2020 року ліквідований постановою Верховної Ради України. Територія району включена до складу Лубенського району.

Географія[ред. | ред. код]

Межує на півночі з Миргородським, на сході з Великобагачанським, на півдні із Семенівським, на південному заході — Оржицьким і на заході — Лубенським районами.

Лубенський район Лубенський район Миргородський район
Оржицький район Великобагачанський район
Семенівський район Семенівський район

На території району розміщені багаті запаси мергелю і діабазу, кварцових пісків і гіпсу, торфу, а також будівельні піски і суглинки, які використовуються для виробництва цегли.

Хорольський район лежить у межах Полтавської рівнини. Корисні копалини: глина, торф, пісок, мінеральна вода. На Заході району протікає р. Сула, в середній частині з Півночі на Південь — р. Хорол. Ґрунти переважно чорноземні. Площа лісів — 3,2 тис. га., лісосмуги — 931 га, переважають дуб, сосна, ясен, клен, берест.

Природно-заповідний фонд[ред. | ред. код]

Ботанічний сад[ред. | ред. код]

Хорольський (загальнодержавного значення).

Заказники[ред. | ред. код]

Хвощівка, Голованька, Єньки, Комишитовий, Костюки.

Ботанічні пам'ятки природи[ред. | ред. код]

Дуб черешчатий (Шишаки), Дуб черешчатий (Хорол, Героїв Небесної Сотні), Дуб черешчатий (Хорол, пров. Фруктовий), Дубовий гай (Хорол), Дуби черешчаті.

Заповідні урочища[ред. | ред. код]

Середнє, Заяр'є, Куторжиха, Гринцеве, Радьки, Довжек, Круча, Княже, Громадський плав, Березняки, Бовбасівка, Мелюшки.

Історія[ред. | ред. код]

Утворений район 1923 року з міста Хорола, Хорольської, Новоаврамівської і Єньківської волостей ліквідованого Хорольського повіту (у 1932—1937 роках входив до складу Харківської області, з 22 вересня 1937 року — Полтавської області). У сучасних межах Хорольський район з 1966 року. Площа 1 тис. км².

Під час німецької окупації (вересень 1941 — вересень 1943 рр.) було зруйновано промислові підприємства, 66 колгоспів, 3 МТС, спалено села: Бригадирівку, Петрівку та Гирине, 496 громадсько-господарських приміщень, 856 будинків, культурно-освітні та лікувальні заклади. У таборі «Хорольська яма» загинуло до 100 тис. чол.

Ліквідований 17 липня 2020 року постановою Верховної Ради України у рамках децентралізації. Територія району включена до складу Лубенського району.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

У районі 93 населених пункти, підпорядкованих міській, 3 сільським громадам і 11 сільським радам народних депутатів. Центр — м. Хорол.

Населення[ред. | ред. код]

Населення — 47,8 тисяч чоловік (1990 рік).

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[2]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 18 989 3311 2818 5385 4790 2584 101
Жінки 23 115 3287 2428 5574 5706 5460 660


Національний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 40727 96,73 %
росіяни 1042 2,55 %
білоруси 111 0,26 %
молдовани 53 0,13 %
вірмени 39 0,09 %
інші 103 0,24 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 40952 97,26 %
російська 1035 2,46 %
білоруська 41 0,10 %
молдовська 29 0,07 %
вірменська 26 0,06 %
інші 22 0,05 %

Економіка[ред. | ред. код]

Найбільші промислові підприємства: молочноконсервний комбінат дитячих продуктів та механічний завод. Спеціалізація сільського господарства вирощування зернових, буряків та тваринництво. 1990 року площа сільськогосподарських угідь становила 86,9 тис. га. У Хорольському районі 17 колгоспів, 4 радгоспи, райсільгосптехніка, райсільгоспхімія. Залізнична станція Хорол. Автомобільних шляхів — 297,8 км.

Транспорт[ред. | ред. код]

Районом проходить автошлях E40М03.

Освіта[ред. | ред. код]

У районі 43 навчальних заклади. З них 18 середніх шкіл, 9 неповних середніх шкіл, 11 початкових, музична і спортивна школи. Два СПТУ У м. Хоролі, агропромисловий коледж,

Медицина[ред. | ред. код]

У районі є 49 лікувальних закладів: у тому числі лікарень — 8, фельдшерсько-акушерських пунктів — 38, 2 амбулаторії, аптека і 40 аптекарських пунктів.

Ветеринарна медицина[ред. | ред. код]

Районе управління ветеринарної медицини, районна державна лікарня ветеринарної медицини, сільські пункти ветеринарної медицини — 4, ветеринарні аптеки — 4.

Культура[ред. | ред. код]

Будинків культури та клубів — 36, кінотеатр, бібліотек — 46, кіноустановок — 60, музеїв на громадських засадах — 20. видається районна газета «Вісті Хорольщини».

Спорт[ред. | ред. код]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

У районі — пам'ятки природи місцевого значення дуб звичайний та Дубовий гай. На території Хорольського району знаходяться могильники та поселення Черняхівської культури, кургани; 3 пам'ятки архітектури.

  1. Вишняківський маєток (Присадибний будинок)
  2. Різдвяна церква в с. Вергуни
  3. Троїцька церква в с. Вишняки

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Хорольського району було створено 50 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 68,65 % (проголосували 20 003 із 29 139 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 51,29 % (10 260 виборців); Юлія Тимошенко — 17,56 % (3 512 виборців), Олег Ляшко — 13,58 % (2 716 виборців), Анатолій Гриценко — 5,52 % (1 104 виборців), Сергій Тігіпко — 3,39 % (679 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,01 %.[4]

Персоналії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Розпорядження Президента України від 30 січня 2020 року № 77/2020-рп «Про призначення Р.Гловацького головою Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області»
  2. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Полтавська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001]. Архів оригіналу за 12 грудня 2020.
  3. а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Полтавська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 8 липня 2017.
  4. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 29 березня 2016.