Хорошеве (Синельниківський район)
| село Хорошеве | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Дніпропетровська область |
| Район | Синельниківський район |
| Тер. громада | Зайцівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA12140090150023917 
|
| Облікова картка | Хорошеве |
| Основні дані | |
| Населення | 227 |
| Поштовий індекс | 52512 |
| Телефонний код | +380 5663 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°25′05″ пн. ш. 35°29′09″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
140 м |
| Водойми | р. Татарка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 52512, Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Кислянка, вул. Виконкомівська, 25 |
| Карта | |
  Хорошеве | |
 Хорошеве | |
| Мапа | |
| |
Хо́рошеве — село в Україні, у Зайцівській сільській територіальній громаді Синельниківського району Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року становить 227 осіб.
Село Хорошеве знаходиться на лівому березі річки Татарка, на протилежному березі — село Кислянка. Через село проходить автомобільна дорога Т 0425.
Біля села знаходиться ландшафтний заказник місцевого значення Урочище Хорошеве.
В селі Хорошевому досліджувався курганний могильник доби бронзи (III—І тисячоліття до н. е.), в ньому зустрічалися окремі сарматські поховання (II—І століття до н. е.).[1]
Станом на 1886 рік в містечку, центрі Хорошевської волості, мешкала 421 особа, налічувалось 78 дворів, православна церква, лавка, відбувалось 2 ярмарки на рік[2].
З 1879 року у Хорошевому служив дияконом церкви святителя Миколая Василь Іоаннович Корчак-Чепурківський, батько відомого вченого Оксентія Васильовича Корчак-Чепурківського.[3]
7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки[4].
До 2017 року орган місцевого самоврядування — Кислянська сільська рада.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 709-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Дніпропетровської області», увійшло до складу Зайцівської сільської громади[5].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Синельниківського (1923—2020) району, село увійшло до складу новоутвореного Синельниківського району[6].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 185 | 81.50% |
| російська | 24 | 10.57% |
| вірменська | 1 | 0.44% |
| інші/не вказали | 17 | 7.49% |
| Усього | 227 | 100% |
- ↑ Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Irena Konovets-Poplavska (20 грудня 2024), СВЯЩЕННИК ФЕДОР ЧЕПУРКОВСКИЙ Ч.1/3 Большая семья (1893-1914), процитовано 20 грудня 2024
- ↑ (III) УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ. static.rada.gov.ua. Процитовано 16 липня 2025.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Дніпропетровської області.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Погода в селі Хорошеве [Архівовано 21 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Новомосковський повіт (1784—1923) | ||
|---|---|---|
| Повітовий центр |  | |
| Міста та містечка | ||
| Волості | Бабайківська • Бузівська • Василівська • Вільнянська • Воскресенська • Голубівська • Губинівська • Гупалівська • Жданівська • Знаменська • Йозефстальська • Кам'янська • Карабинівська • Котовська • Лисаветівська перша • Лисаветівська друга • Личківська • Любимівська • Магдалинівська • Мануйлівська • Миколаївська • Могилівська • Новомосковська • Новоселівська • Олександрівська • Очеретуватівська • Панасівська • Паньківська • Петриківська • Підгороднянська • Попаснянська • Почино-Софіївська • Прядівська • Спаська • Хорошевська • Чаплинська • Чернеччинська • Шульгівська • Юр'ївська | |
| Основні поселення (від 900 мешканців на 1859 рік) | Бабайківка • Василівка • Вільне • Голубівка • Губиниха • Гупалівка • Дмухайлівські Хутори • Животилівка • Єлисаветівка • Єлисаветівка (Татарка) • Йозефсталь • Личкове • Мануйлівка • Миколаївка • Могилів • Новосілка • Перевал • Підгороднє • Чаплинка • Чернеччина • Шульгівка | |
