Хороше (Петропавлівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Хороше
вул.Радянська
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район/міськрада Петропавлівський район
Рада/громада Хорошівська сільська рада
Код КОАТУУ 1223887101
Облікова картка Хороше 
Основні дані
Населення 1 145
Поштовий індекс 52710
Телефонний код +380 5631
Географічні дані
Географічні координати 48°33′14″ пн. ш. 36°28′42″ сх. д. / 48.55389° пн. ш. 36.47833° сх. д. / 48.55389; 36.47833Координати: 48°33′14″ пн. ш. 36°28′42″ сх. д. / 48.55389° пн. ш. 36.47833° сх. д. / 48.55389; 36.47833
Середня висота
над рівнем моря
82 м
Водойми р. Самара
Місцева влада
Адреса ради 52710, с. Хороше, вул. Жовтневої революції, 15, тел. 2-65-27, 2-65-39
Сільський голова Пойдун Микола Зіновійович
Карта
Хороше. Карта розташування: Україна
Хороше
Хороше
Хороше. Карта розташування: Дніпропетровська область
Хороше
Хороше
Мапа

Хоро́ше — село в Україні, Петропавлівському районі Дніпропетровської області, над річкою Самара. Центр Хорошівської сільської ради, колишній центр Хорошівської волості. Населення становить 1145 осіб.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село Хороше знаходиться на правому березі річки Самара, вище за течією на відстані 5 км розташоване село Добринька, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Коханівка, на протилежному березі - села Васюківка, Озерне і Лугове.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Перша згадка про урочище Хороше, як поселення Самарської паланки, датується 1750 роком. На той час тут було кілька зимівників та хуторів запорізьких козаків. Після ліквідації Запорізької Січі землі з урочищами Хорошим і Добреньким Катерина II-га подарувала поміщику Писемському. Козаків, що жили на зимівниках та хуторах, він переселив 1781 року до новоутвореної слободи — Писемського. [1]

За переписом 1786 року, тут проживало 229 чоловік.

В середині XIX століття ці землі купив князь Щербатов, який перейменував слободу Писемське на село Хороше.

За даними 1859 року Хороше було панським селом. Тут було 143 подвір'я з населенням 1004 осіб[2]

Станом на 1886 рік у слободі мешкало 2673 особи, налічувалось 486 дворів, православна церква, школа, земська поштова станція, 2 лавки, відбувалось 3 ярмарки на рік та базар на свята[3].

Економіка[ред. | ред. код]

  • ТОВ «Еліта».

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Школа.
  • Дитячий садочок.
  • Будинок культури.
  • Музей народної поетеси Карпенко Фросини Андріївни.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Відомі особистості[ред. | ред. код]


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Історія міст і сіл Української РСР. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР.
  2. Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел (По сведениям 1859 года). 42 выпуска - Санкт-Петербург.: издание Центрального статистического комитета Министерства внутренних дел, 1861-1885.
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

Посилання[ред. | ред. код]