Хороший поліцейський / поганий поліцейський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

«Хороший поліцейський / поганий поліцейський», також «хороший коп / поганий коп», спільний допит та «друг і ворог» — це психологічна тактика, яку використовують у переговорах та на допиті[1]. Тактика передбачає команду з двох допитувачів, які застосовують очевидно протилежні підходи до суб'єкта. Допитувачі можуть опитувати суб'єкта по черзі або одночасно. Тактика багато разів показана в кінематографі і детективній літературі і є кінематографічним кліше[2].

Опис[ред. | ред. код]

Тактику використовують, коли «поліцейським» потрібна якась інформація, якою суб'єкт володіє, але він не бажає її розкривати, або необхідно схилити його до співпраці, на яку він не хоче йти. «Поганий поліцейський» займає агресивну позицію по відношенню до суб'єкта, висуває кричущі звинувачення, загрожує, висловлюється принизливо по відношенню до нього, всіляко висловлюює антипатію. «Хороший поліцейський» поводиться протилежним чином. Він висловлює симпатію, розуміння, готовність підтримати. Він засуджує «поганого поліцейського» і захищає суб'єкта від нього. При цьому у суб'єкта має з'явитися довіра до «хорошого поліцейського» як до свого рятівника від психологічного насильства з боку «поганого». Коли «хороший» робить свою ділову пропозицію, в контрасті з вимогами «поганого» вона виглядає цілком прийнятним. Після досягнення цього ефекту суб'єкт набагато легше розповідає «хорошому поліцейському» те, що раніше хотів приховати[3].

Слабкі сторони[ред. | ред. код]

Ця техніка має свої слабкі сторони. У деяких випадках суб'єкт може зрозуміти сенс того, що відбувається, і не піддатися маніпуляції. Тиск «поганого поліцейського» може привести до відчуженості з боку суб'єкта, що не дозволить створити довірчу обстановку згодом. Як метод допиту ця техніка не відрізняється швидкістю у порівнянні з іншими, оскільки слідчим доводиться витрачати час на абстрактні розмови, замість того щоб ставити питання допитуваному[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Susan Brodt & Marla Tuchinsky (March 2000). Working Together but in Opposition: An Examination of the "Good-Cop/Bad-Cop" Negotiating Team Tactic. Organizational Behavior and Human Decision Processes. 81 (2): 155—177. doi:10.1006/obhd.1999.2879. Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 22 червня 2020.
  2. See the declassified CIA Human Resource Exploitation Training Manual (1983), pp. 26-27.
  3. Mark Homan. [1] — Cengage Learning[en], 2010. — ISBN 0840031955. Архівовано з джерела 1 жовтня 2018
  4. Roy J. Lewicki & Alexander Hiam. [2] — John Wiley & Sons, 2011. — ISBN 1118046943. Архівовано з джерела 12 червня 2018