Хортицький район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хортицький район
Райони міста: 1. Олександрівський 2. Заводський 3. Комунарський 4. Дніпровський 5. Вознесенівський 6. Хортицький 7. Шевченківський
Райони міста: 1. Олександрівський 2. Заводський 3. Комунарський 4. Дніпровський 5. Вознесенівський 6. Хортицький 7. Шевченківський
Основні дані
Країна: Україна Україна
Місто: Герб Запорожья 2003 года.svg Запоріжжя
Код КОАТУУ: 2310137300
Утворений: 19 січня 1995 року
Населення: 115,6 тис. осіб
Площа: 18,81 км² км²
Густота населення: 6507 осіб/км²
Географічні координати: 47°48′39″ пн. ш. 34°59′59″ сх. д. / 47.810783° пн. ш. 34.9998344° сх. д. / 47.810783; 34.9998344Координати: 47°48′39″ пн. ш. 34°59′59″ сх. д. / 47.810783° пн. ш. 34.9998344° сх. д. / 47.810783; 34.9998344-
Районна влада
Адреса адміністрації: 69123, Запоріжжя,
бульвар Будівельників, 19,
тел. +380 (61) 224-91-42
Веб-сторінка: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району
Голова РДА: Пшеничний Олександр Миколайович
Мапа

Commons-logo.svg Хортицький район у Вікісховищі?

Хо́ртицький райо́н — район міста Запоріжжя, розташований на правому березі Дніпра. Є наймолодшим районом Запоріжжя, офіційна назва Хортицький була надана новоствореному району 19 січня 1995 року. Протягом багатьох років він залишається міським районом з найбільш сприятливою екологією.

Межує з правобережною частиною Дніпровського району, а з лівобережною частиною міста — Вознесенівським районом, з яким пов'язується двома мостами Преображенського, що мають автомобільні і залізничні шляхопроводи. З півдня і південного заходу масив обмежений залізницею, що йде через Марганець і Нікополь на Кривий Ріг. На заході району, поряд з житловим масивом — промислова зона. З півночі межує з Верхньою Хортицею. На сході має крутий спуск до Старого Дніпра з видом на острів Хортиця, який відокремлює його від центра й великих металургійних комплексів.

Протяжність району зі сходу на захід — 7,6 км, а з півдня на північ — 5,4 км. За статистичними даними на початок 2006 року житловий фонд району становив 339 житлових будинків: 44 393 квартири загальною площею 2 448 300 м².

У районі знаходяться парк Поколінь, сквер Ювілейний та 4 куточки відпочинку.

Фізико-географічна характеристика[ред. | ред. код]

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Хортицький район розташований на південному-заході міста Запоріжжя та в адміністративно-територіальному відношенні є його структурною одиницею. Відстань до міського центру становить приблизно 8,5 км напрямки, автошляхами — 15,3 км. Протяжність району в довжину (з північного заходу на південний схід) — 12,7 км, у ширину (із південного заходу на північний схід в найширшій точці) — 4,1 км, при цьому контури мають форму пуголовка.

Межі району визначаються наступними об'єктами:

Частина світу Сусідні адміністративно-територіальні одиниці Довжина спільного кордону, км Визначення межі
Північ, захід та південь Zaporozhckiy rayon prapor.gif Запорізький район, Запорізької області 23,5
  • Від перетину з віссю Верхньої Хортиці (Канцерівська балка) по балці Щавлева в західному напрямку, вздовж села Хортиця, до вулиці Істомна.
  • По вулиці Істомна від перехрестя з лінією електропередач високої напруги до перехрестя доріг вул. Істомна — Хортицьке шосе та автошляху Н23 — вул. Калнишевського;
  • Від вищезазначеного перехрестя доріг, на 1,4 кілометри на захід автошляхом Н23, затім перпендикулярно на південь до залізничної лінії Апостолове — Запоріжжя;
  • Від перехрестя із вищезазначеною залізничною гілкою, далі залізницею в східному напрямку, уздовж кордону земельного запасу (в межах Хортицького району) Долинської сільської ради (поряд з селами Бабурка та Новослобідка) до селища Мостозагін-7;
  • Вздовж півкілометрового узбережжя Старого Дніпра до річки Нижня Хортиця.
Північний схід Flag of None.svg Дніпровський район, міста Запоріжжя 2,0 Від балки Щавлева по осі річки Верхня Хортиця в східному напрямку до її витоку в Старий Дніпро
Схід Flag of None.svg Вознесенівський район, міста Запоріжжя 10,3 По осі річки Старий Дніпро в південно-східному напрямку від гирла річки Верхня Хортиця до насосної станції КП «Водоканал» (поряд з селом Нижня Хортиця, Розумівської сільської ради, Запорізького району, Запорізької області).
Південний схід Flag of None.svg Комунарський район, міста Запоріжжя 0,4 Уздовж річки Старий Дніпро

Історія[ред. | ред. код]

Історія регіону[ред. | ред. код]

До середини 70-х років ХХ століття в межах сучасної території Хортинського району були відсутні будь-які поселення, а самі угіддя під нинішніми забудовами житлового масиву в окремі періоди історії мали різне адміністративне підпорядкування. Перша згадка про регіон датується другою половиною XVIII століття. В 1772 році в Запорізькій Січі для охорони від ворога були виділені пости на кордоні, один з яких «при полковнику Іванові Бабурі і двох старшин та двісті чоловік рядових козаків парокінних» стояв на правому березі Дніпра, навпроти острова Хортиці. Після ліквідації Запорізької Січі Іван Бабура (не путати з Іваном Бабуркою, мінським бурмістром, перша згадка про якого датується 1592 роком[1]) перейшов на службу в російську армію та в 1777 році отримав як рангову дачу 3882 десятини землі (приблизно 4241 га). З того часу балка, що охоплює крайню південну частину сучасного жилмасиву, стала називатися Бабурською. До цього вона називалася Середньо-Хортицькою (за назвою річки). А річка — Бабуркою (попередня назва Середньо-Хортицька)[2]. Ім'ям козака Бабури названа вулиця в Хортицькому районі — вулиця Козака Бабури, яка до 19 лютого 2016 року носила назву Жукова[3].

У 1803 році тут оселилися меноніти і заснували колонію Бурвальд (нім. Burgwald), яка називалася серед місцевого слов'яномовного населення Бабуркою[4][5].

Перші поселення[ред. | ред. код]

У 1960-х роках ХХ століття було прийняте рішення про побудову великого житлового району в екологічно чистому місці, вдалині від металургійних заводів. Сучасна забудова степу між селом Бабурка і Верхньою Хортицею розпочалася у 1969 році[6]. Архітекторами були Н. Булахов, С. Шестопал та ін. Спочатку житловий масив входив до складу Ленінського району (нині носить назву Дніпровський).

Хортицький район[ред. | ред. код]

19 січня 1995 року Верховною Радою України було ухвалене рішення про створення в Запоріжжі Хортицького району, шляхом його виділення з Ленінського району, а міська рада затвердила його межі[7].

Адміністративно-територіальний устрій[ред. | ред. код]

Адміністративний поділ Запоріжжя
після 2016-го року:

1. Олександрівський район
2. Заводський район
3. Комунарський район
4. Дніпровський район
5. Вознесенівський район
6. Хортицький район
7. Шевченківський район
ВознесенівськийДніпровськийЗаводськийКомунарськийОлександрівськийХортицькийШевченківськийРайоны Запорожья.svg
Опис зображення
Історичні місцевості, житлові масиви
та промислові зони Хортицького району:

1. 1-й Хортицький мікрорайон
2. 2-й Хортицький мікрорайон
3. 3-й Хортицький мікрорайон
4. 5-й Хортицький мікрорайон
5. 6-й Хортицький мікрорайон
6. 7-й Хортицький мікрорайон
7. 15-й Хортицький мікрорайон
8. 16-й Хортицький мікрорайон
9. 17-й Хортицький району
10. 18-й Хортицький мікрорайон
11. Промислова зона Хортицького району
12. Селище Мостозагін

Межі району:

Владні структури[ред. | ред. код]

Населення[ред. | ред. код]

На 1 травня 2012 році наявне населення району — 117 630 осіб, постійне населення — 117 871 особа[16].

На 1 січня 2016 року наявне населення району становить — 115,5 тис. осіб, постійне населення — 115,7 тис. осіб[17].

Коефіцієнт смертності в 2010 році склав 12,6 ‰, коефіцієнт народжуваності 8,6 ‰.

Промисловість[ред. | ред. код]

До промислового комплексу району входять 9 підприємств:

Громадський транспорт та зв'язок[ред. | ред. код]

Автотранспорт[ред. | ред. код]

Вулично-дорожня мережа району міста[ред. | ред. код]

На території району налічується 2 проспекти, 19 вулиць та 1 бульвар[18][19]. Частина з них названа на честь видатних історичних діячів України, інша — своїми назвами зобов'язані учасникам німецько-радянської війни. Загальна протяжність доріг загального користування протяжністю — 55,7 км.

Через територію району проходить дві стратегічні автомобільні траси, такі як:

Транспортна проблема[ред. | ред. код]

Район з'єднаний із лівобережною частиною міста шляхопроводом через о. Хортиця (перший міст із правого берегу до о. Хортиці, другий — з о. Хортиці до лівого берегу р. Дніпра). Також існує зв'язок із північною Верхньою Хортицею, а по ній греблею ДніпроГЕСу з центром міста. У проекті розбудови масиву була закладена побудова нових мостів.

В деяких проектах перспективної побудови метро Хортицький район внесено в зону будівництва однієї з ліній.

Район з'єднаний із лівобережною частиною міста шляхопроводом через о. Хортиця (перший міст із правого берегу до о. Хортиці, другий — з о. Хортиці до лівого берегу р. Дніпра). Також існує зв'язок Хортицьким шосе із північною Верхньою Хортицею та селищем Бомбей Придніпровського району, а по мостах Преображенського через Старий та Новий Дніпро з центром міста. У проекті розбудови масиву була закладена побудова нових автомобільних мостів через обидва русла р. Дніпро, поряд з мостами Преображенського, однак станом на 1 січня 2016 року будівництво призупинено та фактично заморожене.

В деяких проектах перспективної побудови метро Хортицький район внесено в зону будівництва однієї з ліній.

Перелік мостів Хортицького району
Восстановленный мост Стрелецкого, 1943 год.jpg Міст в тумані.jpg Новий Дніпро.jpg
Правобережний міст Стрілецького
(діяв протягом 19311941 та 1943 років)
Перший міст Преображенського
(діє з 1952 — дотепер)
Ділянка недобудованого мостового переходу
через річку Новий Дніпро
(триває спорудження з 2004 — дотепер)

Залізничний транспорт[ред. | ред. код]

На південній околиці району проходить залізнична лінія Апостолове — Запоріжжя Запорізької дирекції Придніпровської залізниці, яка є частиною магістралі Кривий Ріг — Донбас (Кривий Ріг — Апостолове — Нікополь — Канцерівка — Запоріжжя — Пологи — Комиш-Зоря — Волноваха).

Пасажиро- та вантажоперевезення залізницею обслуговують такі об'єкти:

Назва Тип транспортного вузлу Тип сполучення Кількість та тип платформ Кількість колій
Дніпробуд II Вантажно-пасажирська залізнична станція Пасажирські поїзди далекого сполучення
Приміські поїзди напрямку Нікополь — Запоріжжя
Одна острівна та одна бокова 2
Платформа 166 км Пасажирський зупинний пункт Приміські поїзди напрямку Нікополь — Запоріжжя Дві бокові 2
Платформа 168 км Пасажирський зупинний пункт Приміські поїзди напрямку Нікополь — Запоріжжя Дві бокові 2

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Освіта[ред. | ред. код]

У Хортицькому районі функціонує філіал вищого навчального закладу ІІІ-IV рівнів акредитації, 1 вищий навчальний заклад І-ІІ рівня акредитації, 1 навчально-виховний заклад системи профтехосвіти, 1 навчально-виховний заклад І-ІІ ступеню, 13 навчально-виховних закладів І-ІІІ ступеню, 1 центр допризовної підготовки, 1 навчально-виховний заклад інтернатного типу та 14 дошкільних навчальних закладів.

За даними Перепису 2001 року рівень освіти був такий:

Освіта Відсоток населення
Базова та повна вища освіта (бакалавр, спеціаліст, магістр) 16,4 %
Неповна вища освіта (молодший спеціаліст) 18,7 %
Базова та повна загальна середня освіта 39,4 %
Неповна загальна середня освіта 11,5 %
Початкова загальна середня освіта 9,3 %
Інша освіта 4,8 %

Культура[ред. | ред. код]

Релігія[ред. | ред. код]

У Хортицькому районі зареєстровано 7 парафій віруючих, з яких православні релігійні організації (2) богослужіння, релігійні обряди, церемонії та процесії здійснюють в культових будівлях; 5 релігійних громад — малочисельні та релігійні потреби задовольняють на квартирах їх засновників.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Хортицький район є наймолодшим районом Запоріжжя.
  • Неофіційна назва Хортицького району — Бабурка, завдяки неподалік розташованого села з однойменною назвою.
  • Не зважаючи на назву району, острів Хортиця не входить в його склад.
  • Найвища точка Запоріжжя — Лахтінський курган, який розташований в Хортицькому районі по вулиці Лахтінська та складає 105 метрів над рівнем моря.

Див. також[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Тупиковъ Н. М. Бабурка // Тупиковъ Н. М. Словарь древне-русскихъ личныхъ собственныхъ имёнъ. — СПб.: Типографія Н. Н. Скороходова, 1903. — С. 90.
  2. Фоменко В. Г. — «Звідки ця назва?» — Дніпропетровськ, «Промінь», 1969
  3. У Запоріжжі декомунізували понад 100 вулиць (Повний список), — zp.depo.ua
  4. Галина и Максим Остапенко. История нашей Хортицы. Архів оригіналу за 2012-07-23. Процитовано 2016-04-02. 
  5. Колонія Бурвальд
  6. «Yezhegodnik_BSE_1982», книга Ежегодник Большой советской энциклопедии (1982), стр. 187, издательство «Советская энциклопедия», ответственный — гл. ред. В. Г. Панов, Выпуск 26 , Москва, 1982
  7. Постанова Верховної Ради України від 19.01.1995 № 10/95-вр «Про утворення Хортицького району в місті Запоріжжі» (uk). Верховна Рада України. 
  8. Рішення Запорізької міської ради від 18.02.2011 №6 «Про структуру виконавчих органів Запорізької міської ради, загальну чисельність апарату Запорізької міської ради та її виконавчих органів» (uk). Запорізька міська рада. Архів оригіналу за 25.04.2016. Процитовано 05.04.2016. 
  9. Чисельність населення м. Запоріжжя (uk). Головне управління статистики у Запорізькій області. 01.03.2011. 
  10. Чисельність населення м. Запоріжжя (uk). Головне управління статистики у Запорізькій області. 01.01.2012. 
  11. Чисельність населення м. Запоріжжя (uk). Головне управління статистики у Запорізькій області. 01.01.2013. 
  12. Чисельність населення м. Запоріжжя (uk). Головне управління статистики у Запорізькій області. 01.01.2014. 
  13. Чисельність населення м. Запоріжжя (uk). Головне управління статистики у Запорізькій області. 01.02.2015. 
  14. Чисельність населення м. Запоріжжя (uk). Головне управління статистики у Запорізькій області. 01.11.2015. 
  15. Чисельність населення України (uk). 
  16. Головешко В. П. (20.06.2012). Чисельність населення м. Запоріжжя (uk). Головне управління статистики у Запорізькій області. Архів оригіналу за 04.08.2012. Процитовано 02.04.2016. 
  17. Чисельність населення м. Запоріжжя станом на 1 січня 2016 року // ГУ статистики у Запорізькій області[недоступне посилання з травень 2019]
  18. Вулиці Запоріжжя — дзеркало історії. Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека імені О. М. Горького
  19. Розпорядження голови Запорізької ОДА № 275 від 19 травня 2016 року "Щодо перейменування об"єктів топонімики міст та районів Запорізької області". 
  20. Рішення Запорізької міської ради від 19.02.2016 № 18 «Про перейменування проспекту Радянського в місті Запоріжжі на проспект Інженера Преображенського» (uk). Запорізька міська рада. Архів оригіналу за 14.04.2016. Процитовано 01.04.2016. 
  21. а б в Розпорядження Запорізького міського голови від 20.02.2016 № 83 «Про виконання Закону України від 09.04.2015 № 317-VIII "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" щодо перейменування топонімів міського підпорядкування та демонтажу об'єктів монументального мистецтва міста Запоріжжя» (uk). Запорізький міський голова. Архів оригіналу за 17.04.2016. Процитовано 01.04.2016. 
  22. Рішення Запорізької міської ради від 19.02.2016 № 17 «Про перейменування вулиці Жукова в місті Запоріжжі на вулицю Козака Бабури» (uk). Запорізька міська рада. Архів оригіналу за 14.04.2016. Процитовано 01.04.2016. 
  23. Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 24.11.1988 № 388 (uk). Запорізька міська рада. 
  24. Рішення Запорізької міської ради від 19.02.2016 № 16 «Про перейменування вулиці Будьонного в місті Запоріжжі на вулицю Світлу» (uk). Запорізька міська рада. Архів оригіналу за 17.04.2016. Процитовано 01.04.2016. 
  25. Офіційне інтернет-представництво релігійної громади церкви Святого Миколая (УПЦ Київського патріархату) (uk). 

Посилання[ред. | ред. код]