Хосе Грегоріо Монагас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хосе Грегоріо Монагас
José Gregorio Monagas
Хосе Грегоріо Монагас
Прапор
12-й Президент Венесуели
5 лютого 1851 — 20 січня 1855 року
Попередник: Хосе Тадео Монагас
Наступник: Хосе Тадео Монагас
 
Партія: Ліберальна партія
Ім'я при народжені: ісп. José Gregorio Monagas Burgos
Народження: 4 травня 1795(1795-05-04)[1]
Aragua de Barcelonad, Araguad, Ансоатегі, Венесуела
Смерть: 15 липня 1858(1858-07-15) (63 роки)
Маракайбо, Венесуела
Похований: Національний пантеон Венесуели
Громадянство: Венесуела
Віросповідання: Католицизм
Батько: Francisco José Monagasd
Діти: Хосе Руперто Монагас
Автограф: Signature of José Gregorio Monagas.jpg

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Хосе Грегоріо Монагас (ісп. José Gregorio Monagas; 4 травня 1795 — 15 липня 1858) — президент Венесуели у 1851—1855 роках, брат Хосе Тадео Монагаса.

Біографія[ред. | ред. код]

Хосе Грегоріо Монагас народився в Арагуа-де-Барселона 1795 року в родині Франсіско Хосе Монагаса, купця з Канарських островів, та Перфекти Бургос, яка народилась у Кохедесі.[2] Монагас розпочав свою військову кар'єру в доволі ранньому віці, 1813 року, разом зі своїм братом Хосе Тадео.

Під час війни за незалежність Венесуели Монагас брав участь у багатьох важливих кампаніях проти іспанських роялістів на чолі з Хуана Домінго де Монтеверде та Хосе Томасом Бовесом. За відвагу, проявлену ним у битві при Карабобо, герой венесуельської боротьби за незалежність Симон Болівар назвав його Першим списом сходу.

1851 року Монагас замінив свого брата на посту президента Венесуели. Під час свого перебування на чолі держави Монагас проголосив Венесуелу вільною від рабства, що було закріплено указом від 24 березня 1854 року.

1858 року Монагаса було захоплено в Барселоні генералом Хусто Брісеньйо. Після цього його було ув'язнено в замку Сан-Карлос-дель-Суліа. В липні того ж року губернатор Суліа Хосе Серрано переправив його до Маракайбо, де він і помер одразу після переїзду, 15 липня 1858 року.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. http://www.gluv.org/proceres%20masones/Jose%20Tadeo%20Monagas.htm. JOSE TADEO MONAGAS (ісп.)

Джерела[ред. | ред. код]