Перейти до вмісту

Хосе Еусебіо Оталора

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Хосе Еусебіо Оталора
Прапор
Прапор
13-й Президент Сполучених Штатів Колумбії
22 грудня 1882 — 1 квітня 1884 року
Попередник: Клімако Кальдерон
Наступник: Езекієл Уртадо
 
Народження: 16 вересня 1826(1826-09-16) Редагувати інформацію у Вікіданих
Fomequed, Кундінамарка, Колумбія Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть: 8 травня 1884(1884-05-08) (57 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Токаїма Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна:  Колумбія Редагувати інформацію у Вікіданих
Освіта: Університет Росаріоd Редагувати інформацію у Вікіданих
Партія: Колумбійська ліберальна партіяd Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Хосе Еусебіо Оталора Мартінес (ісп. José Eusebio Otálora Martínez; 16 вересня 1826 — 8 травня 1884) — колумбійський військовик і політик, президент Сполучених Штатів Колумбії від 1882 до 1884 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 1826 року у Фомеке (Кундінамарка). Навчався в Боготі, 1852 року здобувши правову освіту. Після закінчення навчання розпочав свою політичну посаду, ставши депутатом провінційного законодавчого органу.

1855 року був обраний до складу Законодавчої асамблеї Бояки. 1863 року взяв участь у Конвенції Ріонегро. Наступного року був обраний до лав Конгресу. 1870 року був призначений на посаду консула в Італії, а потім у Великій Британії. Повернувся на батьківщину 1875 року, одразу поринувши у вир громадянської війни й дослужившись до звання генерала (1877). Того ж року Оталора став президентом незалежного штату Бояка. 1882 року президент Нуньєс призначив його секретарем казначейства.

У грудні 1882 року після смерті президента Франсіско Хав'єра Сальдуа Оталора очолив державу. За його президентства значний імпульс отримав розвиток дорожньої інфраструктури.

Помер невдовзі після виходу у відставку в своєму маєтку в Токаїмі від інсульту.

Література

[ред. | ред. код]
  • Arismendi Posada, Ignacio (1983). Gobernantes Colombianos (ісп.) (вид. 2). Bogotá: Italgraf. с. 121.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Ruiza, M., Fernández, T. y Tamaro, E. (2004). José Eusebio Otálora. www.biografiasyvidas.com (ісп.) . Barcelona: Biografías y Vidas. La enciclopedia biográfica en línea. Архів оригіналу за 21 січня 2020. Процитовано 29 лютого 2020.