Хосе Легра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хосе Легра
Загальна інформація
Повне ім'я Хосе Адольфо Легра Утрія
Прізвисько англ. Pocket Cassius Clay (укр. Кишеньковий Кассіус Клей)
Громадянство Куба Куба
Іспанія Іспанія
Народився 19 березня 1943(1943-03-19) (81 рік)
Баракоа, Гуантанамо, Куба
Проживання Барселона, Каталонія, Іспанія
Вагова категорія напівлегка
Стійка правша
Зріст 173 см
Розмах рук 160 см
Професіональна кар'єра
Перший бій 16 лютого 1960
Останній бій 24 листопада 1973
Пояс WBC
Боїв 147
Перемог 132
Перемог нокаутом 50
Поразок 11
Нічиїх 4

Хосе Адольфо Легра Утрія, або Хосе Легра (ісп. José Adolfo Legrá Utría; 19 березня 1943) — колишній кубинсько-іспанський професійний боксер.

Чемпіон світу у напівлегкій вазі за версією WBC (24.07.1968—21.01.1969; 16.12.1972—05.05.1973).

Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився і виріс на Кубі. Займався любительським боксом. У професійному боксі дебютував 16 лютого 1960 року, перемігши Педро Пінеру. Всього на Кубі провів 11 професійних боїв. Після перемоги кубинської революції і подальшої заборони професійного боксу, тимчасово перебрався до Мексики, де продовжив боксерську кар'єру. З 1963 року мешкає в Іспанії.

Першого значного успіху досяг у 1967 році, виборовши вакантний титул чемпіона Європи (англ. EBU European Featherweight Title) у напівлегкій вазі, перемігши технічним нокаутом представника Франції Іва Демаре.

24 липня 1968 року у Портковлі (Уельс) провів бій за звання чемпіона світу у напівлегкій вазі за версією WBC проти валійця Говарда Вінстона, у якому переміг технічним нокаутом. У січні наступного року у Кенсінгтоні здійснював перший захист свого титулу, але втратив чемпіонське звання, програвши австралійцеві Джонні Фамешону.

У червні 1970 року в Мадриді вдруге завоював титул чемпіона Європи, перемігши італійця Томмазо Галлі. Протягом 1971—1972 років п'ять разів захищав чемпіонський титул.

16 грудня 1972 року у Монтерреї (Мексика) технічним нокаутом над Клементе Санчесом здобув пояс чемпіона світу у напівлегкій вазі за версією WBC. У травні наступного року втратив чемпіонське звання, поступившись Едеру Жофрі.

Посилання[ред. | ред. код]