Хосе Марті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хосе Марті
ісп. José Julián Martí y Pérez
Хосе Марті

Хосе Марті
При народженні José Julián Martí Pérez
Народження 28 січня 1852(1852-01-28)
  Гавана, Куба
Смерть 19 травня 1895(1895-05-19) (43 роки)
  Дос Ріос, Куба
Національність кубинець
Громадянство(підданство) Flag of Cuba.svg Куба
Flag of Spain (1785-1873 and 1875-1931).svg Іспанія
Alma mater Мадридський університет і University of Zaragoza[d]
Мова творів іспанська
Рід діяльності поет, письменник, журналіст, революціонер
Жанр поезія
Дружина María del Carmen de Zayas-Bazán e Hidalgo[d]
Сайт: josemarti.cu
CMNS: Хосе Марті на Вікісховищі

Хосе́ Хуліа́н Марті-і-Пе́рес (ісп. José Julián Martí y Pérez; 28 січня 1853 — 19 травня 1895) — кубинський поет, письменник, публіцист і революціонер, лідер визвольного руху Куби від Іспанії. На батьківщині його вважають національним героєм, якого називають «Апостолом незалежності». У літературних колах він відомий як батько модернізму.

Біографія[ред.ред. код]

Кубинська золота монета номіналом 5 песо із зображенням Хосе Марті (1916 рік)

Хосе Марті, син Маріано Марті із Валенсії і Леонор Перес Кабрера із Тенеріфе (Канарскі острови), народився 28 січня 1853 рік в Гавані. Коли Марті було чотири роки, сім'я перебралася у Валенсію, але за два роки повернулася назад на Кубу, де він отримав початкову освіту в школі в районі Санта-Клара. У 1865 році Хосе вступив до училища, директор якого, Рафаель Марея де Мендіве, значно вплинув на формування його політичної філософії. Дізнавшись із новин про вбивство Авраама Лінкольна, Хосе та інші учні влаштували траур на знак поваги до заслуг президента США у викоріненні рабства.

У 15 років Хосе Марті уже опублікував декілька власних поем, а в 16 — заснував народно-патріотичну газету «La patria libre» («Вільна Батьківщина»).

Під час революційного повстання, що спалахнуло на Кубі у 1868 рік (так званої Десятилітньої війни — першої з трьох, що велися за незалежність Куби від Іспанії), він відкрито симпатизував повсталим, за що був засуджений на 6 місяців до каторжних робіт в каменоломнях «Сан Ласаро», провів деякий час на острові ув'язнених Пінос, а в 1871 рік бул депортований в Іспанію. Там він продовжив свою освіту і літературну роботу, отримав вчений ступінь в галузі літератури, права і філософії, які вивчав у Мадридському університеті. Перша публіцистична брошура Марті — «Політична тюрма на Кубі» — про в'язнів каторжних тюрем була опублікована саме в Мадриді. У 1874 році Марті одержав звання магістра гуманітарних наук у ступінь з юриспруденції в Університеті Сарагоси.

Кілька наступних років він провів у Франції, Мексиці, Гватемалі і Венесуелі. Повернувшись на Кубу у 1879 році, брав участь у підготовці повстання проти іспанської колоніальної адміністрації, за що був знову висланий до Іспанії.

У 18801895 роках знаходився в США, де бул кореспондентом латиноамериканських газет, писав статті, книги і займався викладацькою діяльністю. Розгорнув активну роботу з підготовки нового повстання на Кубі. Із розрізнених громадських організацій Марті створив Кубинську революційну партію (КРП, 1892), що об'єднала представників різних соціальних прошарків і відіграла вирішальну роль в організації національно-визвольного повстання 24 лютого 1895 рік повстання на Кубі. Центральним друкованим органом КРП була заснована Марті газета «Pátria» («Вітчизна»).

У квітні 1895 року Марті повернувся на Кубу для безпосередньої участі у повстанні; через місяць загинув у бою з іспанськими військами поблизу Дос Ріоса, недалеко від місця сходження річок Контрамаестре і Кауто. Його тіло потрапило до рук іспанців, ті його поховали, але незабаром ексгумували. За життя Хосе Марті виступав не тільки проти іспанського володарювання, а й проти загрози експансіонізму США на Кубу; його побоювання втілилися в життя, коли після його смерті острів було окуповано американськими військами у 1898 році.

Інтерес до Росії[ред.ред. код]

Хосе Марті цікавився російською культурою і соціальними подіями в Росії, вивчав поезію Пушкіна, про якого написав[1]:

Пушкин воистину поэт России, этой гордой и почти неизвестной страны… народ, который он пробудил, стал действительно народом

Цікаві факти[ред.ред. код]

Його ім'ям названо аеропорт Гавани — Аеропорт Хосе Марті

Цитати[ред.ред. код]

Marti Monument EUR Rome
  • Батьківщина — це вівтар, не п'єдестал (ісп. La patria es ara y no pedestal) (тобто Батьківщині треба приносити жертви, як і на вівтарі, а не тільки чекати від неї нагород, як на п'єдесталі).
  • Вся слава світу вміщується в зернятку кукурудзи (цитата з листа генералу Антоніо Масео, іспанською звучить так:Yo no trabajo por mi fama, puesto que toda la del mundo cabe en un grano maíz; Фідель Кастро в інтерв'ю телеканалу РТР у 2000 році [2] сказав, що весь час носить листочок з цією цитатою в кишені гімнастерки)

Твори[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Визен Л. і. Хосе Марті. — М.: Видавництво ЦК ВЛКСМ «Молода гвардія», 1964. — (Жизнь замечательных людей) (рос.)
  • В. Матвієнко. Марті Хосе Хуліан // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.427 ISBN 978-966-611-818-2
  • Терновий О. С. Хосе Марті. (1853—1895). — М.: Думка,1966. — 208 с. — (Мыслители прошлого). — 19 500 экз. (рос.)
  • Енциклопедія для дітей. Т. 1. Всесвітня історія. — 4-е видв., випр. і перероб. / Гол. ред. М. Д. Аксьонова. — М.: Аванта+, 2001. — С. 550. — ISBN 5-8483-0003-8.

Посилання[ред.ред. код]