Хосе Санфіліппо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Хосе Санфіліппо
Хосе Санфіліппо
Хосе Санфіліппо у 1962 році
Особисті дані
Народження 4 травня 1935(1935-05-04) (86 років)
  Буенос-Айрес, Аргентина
Зріст 168 см
Вага 71 кг
Громадянство Flag of Argentina.svg Аргентина
Позиція нападник
Юнацькі клуби
?-1952 Аргентина «Сан-Лоренсо»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1953–1962 Аргентина «Сан-Лоренсо» 232 (192)
1963 Аргентина «Бока Хуніорс» 20 (7)
1964–1965 Уругвай «Насьйональ» 21 (25)
1966–1967 Аргентина «Банфілд» 50 (19)
1968 Бразилія «Бангу» 11 (0)
1968–1971 Бразилія «Баїя» 47 (48)
1972 Аргентина «Сан-Лоренсо» 28 (8)
1978 Аргентина «Атлетіко Сан-Мігель» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1957–1962 Аргентина Аргентина 29 (21)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1974 Аргентина «Велес Сарсфілд»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Хосе Санфіліппо (ісп. José Sanfilippo, нар. 4 травня 1935, Буенос-Айрес) — аргентинський футболіст, що грав на позиції нападника.

Виступав, зокрема, за клуб «Сан-Лоренсо», а також національну збірну Аргентини. У складі збірної — переможець чемпіонату Південної Америки та учасник двох чемпіонатів світу. Посідає 6 місце за загальною кількістю голів у чемпіонаті Аргентини — 226 м'ячів[1].

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 4 травня 1935 року в місті Буенос-Айрес. Вихованець футбольної школи клубу «Сан-Лоренсо». Дебютував за першу команду 15 листопада 1953 року у матчі чемпіонату проти «Ньюеллс Олд Бойз» в Росаріо. Наступного тижня він забив два голи на «Гасометро» «Бенфілду» (4:0)[2]. У 1954 році він залишався запасним гравцем, але в 1955 році йому вдалося стати основним нападником, забивши в цьому сезоні 15 голів.

Хосе Санфіліппо у 1960 році.

У 1959 році він виграв чемпіонат Аргентини з «Сан-Лоренцо», а також вдруге поспіль став найкращим бомбардиром чемпіонату. Загалом в період з 1958 по 1961 рік незмінно чотири рази поспіль ставав найкращим бомбардиром чемпіонатів Аргентини[3]. Результат в 34 забитих голи в 1960 році зробив його також і найкращим бомбардиром серед всіх чемпіонатів в Південній Америці. Загалом у своїй рідній команді Хосе провів десять сезонів, взявши участь у 232 матчах чемпіонату, в яких забив 192 голи.

У 1963 році він приєднався до «Бока Хуніорс», з якою дійшов до фіналу Копа Лібертадорес 1963 року. У фіналі «Бока» програла бразильському «Сантосу» з Пеле (2:3, 1:2), але Санфіліппо все ж став найкращим бомбардиром турніру із семи забитими голами[4] . Втім незабаром Хосе змушений був покинути команду через дисциплінарні проблеми[5].

Наступного року Санфіліппо грав за уругвайський «Насьйональ»[6], де забив 29 голів у 32 матчах у всіх змаганнях[7], звідки через рік повернувся в Аргентину, але цього разу до клубу «Банфілд», де пробув два сезони.

Згодом з 1968 року Хосе виступав у Бразилії, де спочатку недовго грав за «Бангу»[8], а потім чотири роки виступав за «Баїю»[9]. З нею у 1970 та 1971 роках він виграв чемпіонат штату Баїя[10].

У 1972 році він повернувся до рідного «Сан-Лоренсо», тренером якого став попрацювавший у Європі Хуан Карлос Лоренсо. У чемпіонаті Метрополітано він зіграв вісім ігор, забивши таку ж кількість голів, і зміг стати чемпіоном. У турнірі Насьйональ того ж року він зіграв десять ігор, вигравши і цей чемпіонат, після чого завершив ігрову кар'єру. Протягом цих років двічі виборював титул чемпіона Аргентини.

У 1976 році недовго попрацював на посаді головного тренера, керуючи клубом «Велес Сарсфілд».

У 1978 році на прохання Оскара Россі, його колишнього товариша по «Сан-Лоренцо», який на той момент був головним тренером клубу «Атлетіко Сан-Мігель», він відновив кар'єру, погравши з командою у четвертому дивізіоні.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1957 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини і того ж року виграв з командою чемпіонат Південної Америки 1957 року у Перу, зігравши у чотирьох матчах на турнірі.

Наступного року у складі збірної був учасником чемпіонату світу 1958 року у Швеції, але на поле не виходив. А на наступному чемпіонаті світу 1962 року у Чилі Санфіліппо зіграв у перших двох іграх групового етапу і забив гол у матчі проти Англії (1:3).

Між «мундіалями» Санфіліппо зіграв у чемпіонаті Південної Америки 1959 року в Еквадорі, де разом з командою здобув «срібло», і забивши 6 голів у 4 матчах став найкращим бомбардиром турніру[11].

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 6 років, провів у її формі 29 матчів, забивши 21 гол і увійшов таким чином разом із Леопольдо Луке до 10 найкращих бомбардирів в історії збірної Аргентини[12].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

«Сан-Лоренсо»: 1959, Метрополітано 1972, Насьйональ 1972
«Баїя»: 1970, 1971
Аргентина: 1959

Особисті[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Argentina — All-Time Topscorers
  2. José Sanfilippo – Goals in Argentina League
  3. Emmanuel Castro Serna (9 July 2009). Argentina - List of Top scorers. RSSSF.com. Архів оригіналу за 8 June 2009. Процитовано 2 September 2016. 
  4. John Beuker; Pablo Ciullini; Osvaldo Gorgazzi (9 April 2010). Copa Libertadores de América 1963. RSSSF. Процитовано 2 September 2016. 
  5. La tarde en que Sanfilippo "terminó" con su carrera (Spanish). Canal Trans. Процитовано 30 August 2012. 
  6. Hecho un Nene: Sanfilippo en el Parque Central (Spanish). Futbol.com.uy. 9 December 2011. Процитовано 19 February 2017. 
  7. Архівна копія на сайті Wayback Machine. (spanisch) auf pueblotricolor.com.uy, abgerufen am 21. Februar 2016
  8. [http://memoria.bn.br/DocReader/112518_03/37565 Jornal dos Sports — n.º 12105
  9. Bangu presta a Sanfilippo al Bahia
  10. Jornal dos Sports — n.º 13272
  11. Martín Tabeira (12 August 2009). Southamerican Championship 1959 (2nd Tournament) - Scorers' List. RSSSF.com. Процитовано 2 September 2016. 
  12. Roberto Mamrud (14 July 2016). Goalscoring for Argentina National Team. RSSSF.com. Архів оригіналу за 17 January 2010. Процитовано 1 September 2016. 

Посилання[ред. | ред. код]