Хосровідухт
| Хосровідухт | |
|---|---|
вірм. Խոսրովիդուխտ  | |
| Народилася | невідомо[1] |
| Померла | 730-ті[1] |
| Діяльність | музикантка, поетеса, композиторка |
| Знання мов | вірменська |
| Батько | Khosrow of Goghtnd |
| Брати, сестри | Vahan of Goghtnd[1] |
Хосровідухт (вірм. Խոսրովիդուխտ; роки народження та смерті невідомі) — вірменська поетеса та композиторка VIII століття. Сестра князя Гохтна Вагана Гохтнеці. Біографічних даних майже не збереглося. У зв'язку зі смертю брата (737 рік) написала вірш «Шаракан Вагану Гохтнеці». Незважаючи на його світський характер, цей твір включено в канонічний збірник гімнів Вірменської апостольської церкви. Існує сучасний запис цього шарахану у виконанні ансамблю старовинних інструментів.
Про Хосровідухт відомо надзвичайно мало.[2] Діяла у 8 столітті, вона була членом королівської родини.[2] Її батьком був Хосров Гохтнаці, який правив Гохтном, провінцією Васпуракан.[3] Справжнє ім'я невідоме; «духт» Хосровідухт означає «дочка».[4] Вона також відома як Хосровідухт Гохтнаці (Хосровідухт з Гохтна).[3]
Батько Хосровідухт був убитий у 706 році,[3] коли місцевий мусульманський намісник зібрав багатьох вірменських знатних людей у Нахджавані та Гохтні та влаштував їх різанину.[5]
Творчість Хосровідухт не була відома вченим до 19 століття.[4] Після її відкриття її визнали другою (після її сучасниці Сахакдухт) композиторкою та поетесою Вірменії.[4] Існує сучасний запис твору у виконанні ансамблю старовинної музики «Шаракан».[6]
Єдиний твір, що приписується Хосровідухт, - це «Зарманалі е індз» (Զարմանալի է ինձ), шаракан, або канонічний гімн.[7] Назва перекладається по-різному: «Ще вражає мене»,[4] «Дивно це для мене»,[7] та «Воно вражає мене»[3]. Історик Агоп Джек Хаджікян описав цей твір як свідчення «великої літературної майстерності»,[3] а етномузиколог Шахан Арзруні - як «питювато пишний».[7] Як і твір Сахакдухта, твір Хосровідухт не був включений до збірки офіційних шараканів;[3] однак, незважаючи на свій світський характер, «Зарманалі е індз» зрештою був схвалений Вірменською церквою для використання в богослужіннях.[7] Пізніші джерела зазначають, що твір присвячено її братові після його смерті.[7] Деякі вчені, зокрема Гевонт Алішан, Малахія Орманян та Григор Акопян, приписують авторство твору Сахакдухту.[3] Дивитися Der Hovanessian & Margossian (1978 , pp. 43–44) для англійського перекладу твору.
«Зарманалі е Інтс» ("Զարմանալի է ինձ")
Զարմանալի է ինձ,
Քան զերգս երաժշտականաց,
Ձայնս ողբոց քոց հնչմունք,
Ո՜վ երանելի տէր Վահան, ընտրեալ յաստուծոյ։
Առաւել յորդորէ այս զհոգւոյս մասունըս,
Յօրինել քեզ երգս ո՛չ զղջականըս,
Այլ հոգևորըս, և ուրախարարըս,
Յորդորականըս, և ներբողեանըս,
Ո՜վ երանելի տէր Վահան, ծառայ Քրիստոսի։
Զարհուրեցուցանէ զքոյ ճգնութիւնդ
Զմարմնոյս բնութիւնըս.
Իսկ դու առաւել գտար.
Ո՜վ երանելի տէր Վահան, սիրող Քրիստոսի։
Արտաքնոցըն ըզգաստքըն
Ստեղծիչ բանք սնոտեացն ի պատրութիւն.
Իսկ քոյդ սիրայնոյ՝ աստուածարեալ և ոգեշահ․
Ո՜վ երանելի տէր Վահան, ընտրեալ յազատաց։
Որպէս քաջ նահատակ,
Պատրաստեալ ի պատերազմ,
Կատարեցեր զընթացըս քոյ,
Արիաբար՝ յազգացն հարաւայնոյ,
Դասաւորեալ ընդ անմարմնականսն.
Ո՜վ երանելի տէր Վահան, Գողթնեացն իշխեցող։
- Хосровідухт (8 століття)[8]
- ↑ а б в Հայկական սովետական հանրագիտարան / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 2000.
- ↑ а б Şahan Arzruni (англ.), 23 січня 2026, процитовано 8 квітня 2026
- ↑ а б в г д е ж Hacikyan, Agop Jack (2000). The Heritage of Armenian Literature (англ.). Wayne State University Press. ISBN 978-0-8143-3023-4.
- ↑ а б в г Khosrovidukht (англ.), 16 жовтня 2025, процитовано 8 квітня 2026
- ↑ Nina Garsoïan (англ.), 2 березня 2026, процитовано 8 квітня 2026
- ↑ AYGABER (17 січня 2014). Khosrovidoukht Goghtnatsi (VIII c.) - Zarmanali e indz (Armenian spiritual song). Процитовано 8 квітня 2026 — через YouTube.
- ↑ а б в г д Khosrovidukht (англ.), 16 жовтня 2025, процитовано 8 квітня 2026
- ↑ Զարմանալի է ինձ — Վիքիդարան. hy.wikisource.org (вірм.). Процитовано 8 квітня 2026.
- Ղ. Ալիշան, Հուշիկք հայրենյաց հայոց, հ. 2, Վնտ., 1870, էջ 96-200 (вірм.)
- Arzruni, Ôahan. "Xosroviduxt [Khosrovidukht] (fl. early 8th century). Armenian hymnographer and poet." The Norton/Grove Dictionary of Women Composers. Julie Anne Sadie and Rhian Samuel, eds. [New York; London: W. W. Norton & Company, 1995. p. 506.
- Fowden, Garth. The Journal of Roman Studies, Vol. 84. (1994), pp. 146-170.
- Thomson, Robert W. Dumbarton Oaks Papers, Vol. 43. (1989), pp. 125-226.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |