Хосрой (Ороз)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хосрой
OsroesICoinHistoryofIran.jpg
Помер 129
Громадянство
(підданство)
Елімаїда[d]
Діяльність суверен
Рід Аршакіди (царі Парфії)
Батько Вонон II
Діти Парфамасат[d]

Хосрой (Ороз) — цар Парфії з династії Аршакідів, правив у 109129. Його царювання пройшло в умовах багатоцарювання, в боротьбі за трон зі своїм братом Вологезом II.

Хосрой був призначений наступником своїм братом Пакором II, що не влаштувало його іншого брата Вологеза II, який став оскаржувати владу в Парфії.

Війна з Римом[ред. | ред. код]

При вступі на трон Хосрой, на відміну від свого брата Пакора II, який не бажав вступати в протистояння з римським імператором Траяном, змістив затвердженого Траяном царя Вірменії Ашхадара, сина Пакора II, замінивши його своїм ставлеником Партамасіром. Незважаючи на це, Хосрой все ж намагався уникнути зіткнення з Римом, відправивши до Траяна посольство з проханням затвердження Партамасіріса як царя Вірменії. Проігнорувавши всі прохання та вмовляння, Траян відмовив у затвердженні його царем та почав війну проти Парфії. Після захоплення Вірменії Траян рушив у Парфію, одне за іншим захоплюючи парфянські міста та фортеці. У 116 римляни захопили столицю Парфії Ктесифон; Хосрой втік, побоюючись полону, після чого римлянам вдалося захопити всю Месопотамію. Положення Хосроя врятувало повстання юдейського населення Нусайбіну та Адіабени, яке перекинулося на всі міста Месопотамії.

Перед лицем небезпеки парфяни припинили всі свої міжусобиці, об'єднавшись навколо Хосроя. Його брат Мехердат, зібравши велику армію у внутрішніх областях Ірану, перейшов у наступ. Коли ж Мехрдат загинув внаслідок нещасного випадку, армію очолив його син Санатрук. Тепер уже римляни опинилися в складному становищі. Парфянам під командуванням Санатрука вдалося завдати поразки римському полководцеві Максиму, але Траян зміг перетягнути на свій бік сина Хосроя Парфамасата, який з'явився з другою армією в Месопотамії. Користуючись ворожнечею між Санатруком та Парфамасатом, Траян зміг нацькувати їх один проти одного, і парфянські війська замість боротьби проти римлян вступили в битву між собою, внаслідок чого Санатрук був переможений та загинув.

Але удача вже покинула Траяна. Парфамасат після перемоги перебіг до нього, де був оголошений ним царем Парфії. Незважаючи на всі спроби стравити між собою парфян, успіху це повністю не мало. На відміну від Парфамасата, жоден інший претендент на трон чи ворог Хосроя не став переходити на бік римлян. Замість цього всі перейшли до активного опору римлянам і вкупі з безперервним повстанням населення Месопотамії поставили Траяна на грань поразки. Римські війська Траяна були розпорошені по всьому простору від Сирії до Месопотамії, а постійні набіги парфян та повстання місцевого населення повністю виснажили сили римлян. Траян почав відступ з Парфії.

У 117 римляни повністю покинули територію Парфії. Спроба Траяна захопити Парфію не мала успіху. Тим не менш, стратегічна перемога парфян не дала Хосрою ніяких переваг. Його сили були виснажені, багато областей Парфії так і продовжували відмовлятися визнавати його владу. Особливо тяжкою втратою була бактрія. Також тривали заворушення у Месоптамії, боротьба з братом Вологезом II. У 123 році Хосрой домігся від імператора Адріана повернення своєї доньки з полону.

У 129 Хосрой помер, заповівши корону Мітрідату IV.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]