Хотів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Хотів
COA Khotiv, Kyivska, Ukraine.svg
Герб Хотова
Ставок у Хотові
Ставок у Хотові
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Києво-Святошинський район
Рада/громада Хотівська сільська рада
Код КОАТУУ 3222487201
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1465
Населення 4737
Площа 4,127 км²
Густота населення 1147,81 осіб/км²
Поштовий індекс 08171
Телефонний код +380 04598
Географічні дані
Географічні координати 50°19′49″ пн. ш. 30°28′18″ сх. д. / 50.33028° пн. ш. 30.47167° сх. д. / 50.33028; 30.47167Координати: 50°19′49″ пн. ш. 30°28′18″ сх. д. / 50.33028° пн. ш. 30.47167° сх. д. / 50.33028; 30.47167
Середня висота
над рівнем моря
125 м
Найближча залізнична станція Лісники
Відстань до
залізничної станції
7 км
Місцева влада
Адреса ради 08171, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Хотів, вул. Паширова, 2, тел. 9-43-84
Веб-сторінка Офіційний сайт
Карта
Хотів is located in Україна
Хотів
Хотів
Хотів is located in Київська область
Хотів
Хотів

CMNS: Хотів на Вікісховищі

Хо́тів — село Києво-Святошинського району Київської області. Безпосередньо межує з міською смугою на південно-західній околиці Києва (Голосіївський район, Феофанія). Населення села на 01.01.2006 р. — 4800 чоловік (1592 садиби). Хотівській сільській раді підпорядковані — с. Кременище (370 чол., 128 садиб) та с. Круглик (330 чол., 110 садиб). Територія Хотівської сільради — 2432,7 га. Хотів займає 768,7 га (68 вулиць), Кременище — 121,1 га (5 вулиць), Круглик — 50,2 га (6 вулиць).

Географія[ред.ред. код]

Ландшафт. Мальовнича горбисто-рівнинна територія Хотова, яка є частиною ландшафту Київського плато, порізана ярами і балками. На угіддях — родючі суглинкові сіроземи, а також дерново-підзолисті та супіщані ґрунти. Місцями до села підходить мішаний ліс (дуб, граб, береза, сосна).

Гідрографія. Хотів поділяється на дві частини малою річкою, яка на сучасних картах позначена як Струмок Віта́, щоб не дублювати назву головної річки. Давніші назви — річка Хотівка або Донашка (за Л. Похилевичем)[1], Хотівська (за Д. П. де ля Флізом)[2]. Її довжина 12,6 км, впадає біля Пирогова у річку Віта́, праву притоку Дніпра. Є два ставки.

Історія[ред.ред. код]

Перша задокументована згадка про с. Хотів датується 1465 р.[3], тому його прийнято вважати за дату заснування села.

З кінця XVI ст. Хотів належав Києво-Печерській лаврі. У 1572 році урочище Хотів було зафіксоване як власність Феодосіївської церкви, яка належала до Києво-Печерського монастиря, королівським ревізором земянином Семе­ном Тріскою. У 1587 році архімандрит цього монастиря Мелетій Хребтович Богуринський позивався на княгиню Настасю Воронецьку за наїзд на «манастирський ґрунт Хотів». Сторони досягли домовленості про обмін ґрунтами під час з'ясування взаємних претензій на Хотів, але її виконання затяглося до 1589 року. 1628 року помісною грамотою архімандрита Хотів було віддано Самуїлу Володкевичу у пожиттєве володіння. З 1682 року він знову значиться серед маєтків обителі.[4]

Відомо, що через село проходив Богдан Хмельницький, який видав тут указ для свого війська в 1652 р. У XIX ст. Хотів став адміністративним центром Хотівської волості Київського повіту Київської губернії (наприклад у 1864 р. до волості входили села: Хотів, Пирогів, Лісники, Ходосівка, Гвоздів, Підгірці та Креничі)[1]. Хотівську волость скасовано у 1924 р.

Хотівське городище[ред.ред. код]

Край Хотівського городища. На задньму плані видно вал, а під ним праворуч — зовнішній край рову. Фото 2009 р. (наступного року ця частина городища була знищена будівництвом палацу).
Палац Юрія Косюка на Хотівському городищі.

Поселення на території сучасного села існувало ще в VI столітті до н. е. Це Хотівське городище скіфських часів, розташоване на високому плато між Хотовом і Феофанією — найпівнічніше зі скіфських городищ України. Верхівка плато площею 31 га була обнесена земляним валом, схили укріплені ескарпом, а вздовж підніжжя проходив рів[5]. Вал ще й досі зберігся на західному, східному і в окремих місцях південного краю плато. На східному та західному схилах добре видно і ескарп, під яким розташована тераса зі стежкою. За народним переказом, який записав Лаврентій Похилевич, у давнину на городищі було місто з замком якогось князя Сірака (Сіряка, Серяка).[6] Околиці городища дотепер називають Серякове урочище.

Хотівське городище має статус пам'ятки археології національного (спочатку республіканського) значення з 1965 року[7]. В 2007 році більшу частину городища вивели з-під охорони, а в 2009 на ньому почалося будівництво палацу бізнесмена Юрія Косюка. Воно знищило північну частину городища,[8][9] одну з найбагатших залишками давніх споруд і оточену найвищою ділянкою оборонного валу[5]. Пізніше роботи почалися в південній та східній частинах, які в генплані Хотова теж заплановані до забудови. Зокрема, був засипаний давній східний в'їзд. На півдні городища згідно генплану намічена вулиця Паркова[10].

Через заплаву струмка Стратівка на відстані 1,5 км розташовані залишки валів, можливо, іншого древнього городища.

Народилися[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Панорама Хотова. На задньому плані — Хотівське городище.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Похилевич Л. И. Сказание о населенных местностях Киевской губернии. — Киев: Киево-Печерская лавра. — 1864. — С. 30-31.
  2. Доминик Пьер де ля Флиз. Подробная статистика каждой деревни государственных имуществ Киевского округа. — Киев, 1854.
  3. Клепатский П. Г. Очерки по истории Киевской земли. — Том І: Литовский период. — Одесса: Типография «Техник», 1912.
  4. Тетяна Люта. Земельна власність Києво-Печерського монастиря в Києві та його околиці в XVI-першій половині XVII ст. // Наукові записки. Том 14, Історія / Національний університет "Києво-Могилянська академія". — 1999. — С. 31-32.
  5. а б Петровська Є. О. Ранньоскіфські пам'ятки на південній околиці Києва / В кн.: Археологія. — К.: Наукова думка, 1970. — Т. XXIV. — С. 129—145.
  6. Похилевич Л. И. Сказание о населенных местностях Киевской губернии. — Киев: Киево-Печерская лавра. — 1864. — С. 30-31.
  7. Постанова Ради Міністрів Української РСР від 21 липня 1965 р. № 711 «Про затвердження списку пам'ятників мистецтва, історії та археології Української РСР»
  8. Будинок на кістках. «Слідство. Інфо». 26.06.2015.
  9. Дараган М., Орлюк М., Роменець А., Бондар К. Інтерпретація даних високоточної магнітної зйомки в складі археологічної ГІС (на прикладі Хотівського городища скіфської доби). 15th EAGE International Conference on Geoinformatics — Theoretical and Applied Aspects. 10-13 May 2016, Kiev, Ukraine.
  10. Генеральний план с. Хотів Києво-Святошинського району Київської області, Викопіювання з генерального плану села Хотів.

Література[ред.ред. код]