Храми Дрогобича

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Хра́ми Дрого́бича.

Дрогобич — багатоконфесійне місто, в якому знаходиться велика кількість храмів та інших культових споруд релігійних громад різних конфесій. В місті знаходиться Дрогобицька духовна семінарія блаженних священномучеників Северина, Віталія та Якима УГКЦ, яка першою розпочала підготовку священиків в Україні для УГКЦ, що виходила з підпілля.[1]

Як твердять автори книги «Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI століття», серед яких — доктор історичних наук, професор, академік НАН України Ярослав Ісаєвич, доктор історичних наук, професор Михайло Кріль, кандидат історичних наук, професор Леонід Тимошенко, кандидати історичних наук, доценти Світлана Біла, Андрій Петрик, Руслана Попп, Михайло Сеньків, Юрій Стецик, Віталій Тельвак, кандидат педагогічних наук Микола Галів та член Національних Спілок письменників (Львівська обласна організація НСПУ) і журналістів краєзнавець Роман Пастух, на момент її написання в Дрогобичі налічувалося більше двох десятків діючих храмів кількох релігійних конфесій, серед яких протестантські (Дім Молитви євангельських християн-баптистів, Зал Царства Свідків Єгови), католицькі — парафіяльний костел Святого Бартоломея РКЦ, православні — собор Преподобного Іова Почаївського з нижнім храмом Святого Миколая УПЦ МП, церква Успення Пресвятої Богородиці з нижнім храмом Святого Андрія Первозванного УАПЦ, а також церкви УПЦ КП та греко-католицькі.[2]

Католицизм[ред.ред. код]

Українська греко-католицька церква[ред.ред. код]

Назва Конфесія Роки спорудження Розташування, координати Фото Короткі відомості
Катедральний собор Пресвятої Трійці УГКЦ 1690 — 19 століття вул. Трускавецька, 2 49°21′01″ пн. ш. 23°30′21″ сх. д. / 49.350272° пн. ш. 23.505769° сх. д. / 49.350272; 23.505769 Церква Пресвятої Трійці в Дрогобичі.jpg Дерев'яну церкву Святої Трійці в Дрогобичі було споруджено в 1555 році, неподалік від нині існуючого храму. Нинішню церкву збудували у 1690 році як римо-католицький костел, а прилеглі приміщення були добудовані вже значно пізніше, як монастир отців-кармелітів. У 1795 році австрійський цісар Йосиф II ліквідував цей монастир, націоналізувавши майно. У 1808 році руська (українська) громада викупила в Австрійського уряду храм і приміщення під греко-католицьку церкву і школу. Згодом цей духовний комплекс було віддано під опіку отців василіян, однак він і надалі залишався у власності міста. Із гоніннями на УГКЦ після входження західноукраїнських земель до складу УРСР приміщення церкви передано РПЦ. Грамотою глави УГКЦ Блаженнійшого Патріарха Мирослава-Івана Любачівського від 12 липня 1993 року парафіяльний храм Пресвятої Трійці Дрогобича визначено як Катедральний собор Самбірсько-Дрогобицької єпархії.
Церква святих Апостолів Петра і Павла УГКЦ 18251828 вул. Стрийська, 1 49°21′08″ пн. ш. 23°30′43″ сх. д. / 49.352152° пн. ш. 23.512003° сх. д. / 49.352152; 23.512003 Drohobych2.JPG За Австрії 31 грудня 1774 року протоігумен отець Порфирій Братковський отримав в імператриці Марії-Терези дозвіл на будівництво неподалік Дрогобича василіанського монастиря, однак за умови ліквідації трьох існуючих монастирів — в селах Дережичі, Лішня та Летня. За 3 роки будівництво дерев'яного монастиря та храму Петра і Павла було завершено. Проте ця первинна будівля монастиря не збереглася, адже була дерев'яною, і у 1825 році вщент згоріла в пожежі. Ігумен Йосафат Качановський знову дістав у австрійського уряду дозвіл на спорудження нового монастиря, цього разу мурованого. Роботи були завершені у 1828 році. Освячення церкви відбулося у 1831 році, на день священномученика Йосафата, в честь чого храм крім назви св. Апостола Петра і Павла, отримав додаткову назву священномученика Йосафата. В 1939 році після входження західноукраїнських земель до складу УРСР розпочалися масовані репресії та гоніння УГКЦ, а також простих вірян. Поряд із храмом була відкрита катівня НКВС, у якій багато монахів були по-варварськи закатовані. В 1944 році на території монастиря був відкритий пересильний пункт для репресованих жителів Дрогобиччини[3]. Після ліквідації в 1959 році Дрогобицької області храм був переданий педагогічному інститутові і служив студентським клубом для танців та інших розваг. У приміщенні монастиря були розташовані лабораторії[4]. Від 1990 року і вже в незалежній Україні монастир Василіянського Чину святого Йосафата Української греко-католицької церкви святих Апостолів Петра і Павла у Дрогобичі відновив свою діяльність.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ вул. І.Франка,101 49°21′22″ пн. ш. 23°29′12″ сх. д. / 49.356142° пн. ш. 23.486602° сх. д. / 49.356142; 23.486602 Дрогобич - Церква Різдва Пресвятої Богородиці.jpg
Церква Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ 9 квітня 1991 року — 21 серпня 2011 року вул. Володимира Великого 49°21′24″ пн. ш. 23°31′20″ сх. д. / 49.356719° пн. ш. 23.522265° сх. д. / 49.356719; 23.522265 Дрогобыч. Новый храм..jpg 9 квітня 1991 року Дрогобич відвідав предстоятель Української Греко-Католицької Церкви Мирослав (Любачівський), відслуживши на спеціально зведеному для цієї події дерев'яному помості при дорозі біля Старого Села святкову Літургію в присутності тисяч жителів Дрогобиччини, а також освятив місце для спорудження в місті по вулиці Володимира Великого храму Успіння Пресвятої Богородиці[5]. 21 серпня 2011 року блаженнійший Патріарх Української греко-католицької церкви Святослав (Шевчук) звершив освячення новозбудованої церкви Успення Пресвятої Богородиці і очолив Архієрейську Літургію.[6]
Церква Положення ризи Пресвятої Богородиці УГКЦ вул. Трускавецька 49°19′17″ пн. ш. 23°31′05″ сх. д. / 49.321258° пн. ш. 23.518016° сх. д. / 49.321258; 23.518016 Дрогобич - Церква Положення ризи Пресвятої Богородиці.jpg
Церква Дрогобицьких священномучеників Северіяна, Якима та Віталія УГКЦ Мікрорайон Коновальця, вул. Є.Коновальця,7/10 49°21′40″ пн. ш. 23°31′44″ сх. д. / 49.360973° пн. ш. 23.528887° сх. д. / 49.360973; 23.528887 HramuDrogobychaP4240080.JPG 30 березня 2002 року з благословення владики Юліяна Вороновського, єпарха Самбірсько-Дрогобицького, УГКЦ, у мікрорайоні Є. Коновальця м. Дрогобича було засновано духовну станицю Блаженних Священномучеників Северина, Якима та Віталія, єромонахів Дрогобицьких, яка віддана їхньому молитовному заступництву.
Церква Воскресіння Христового УГКЦ вул. Самбірська 49°22′02″ пн. ш. 23°29′21″ сх. д. / 49.367116° пн. ш. 23.489043° сх. д. / 49.367116; 23.489043 Дрогобич - Церква Воскресыння Господнього.jpg
Церква Вознесіння Господнього УГКЦ вул. С.Наливайка,1а 49°22′02″ пн. ш. 23°30′46″ сх. д. / 49.367162° пн. ш. 23.512824° сх. д. / 49.367162; 23.512824 Дрогобич - Церква Вознесіння Господнього.jpg
Церква Преображення Господнього (Спаса) УГКЦ вул. Стрийська, 173 49°21′07″ пн. ш. 23°31′29″ сх. д. / 49.352005° пн. ш. 23.524749° сх. д. / 49.352005; 23.524749 Дрогобыч. Спасская церковь..jpg
Церква Різдва Івана Хрестителя УГКЦ вул. Спортивна 49°20′16″ пн. ш. 23°31′21″ сх. д. / 49.337856° пн. ш. 23.52256° сх. д. / 49.337856; 23.52256 Дрогобич - Церква Різдва Івана Хрестителя.JPG
Церква святих Володимира і Ольги УГКЦ вул. Горішня брама 49°20′51″ пн. ш. 23°28′40″ сх. д. / 49.347628° пн. ш. 23.47789° сх. д. / 49.347628; 23.47789 Дрогобич - Церква святих Володимира і Ольги.jpg
Церква священномучениць Віри, Надії, Любові і Софії УГКЦ вул. Козловського, 57 49°20′44″ пн. ш. 23°30′50″ сх. д. / 49.345669° пн. ш. 23.513867° сх. д. / 49.345669; 23.513867 Дрогобич - Церква священномучениць Віри, Надії, Любові і Софії.JPG
Церква Самбірської ікони Божої Матері УГКЦ вул. Шептицького 49°21′45″ пн. ш. 23°30′13″ сх. д. / 49.362553° пн. ш. 23.503537° сх. д. / 49.362553; 23.503537 Дрогобич - Церква Самбірської ікони Божої Матері.JPG
Церква Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ вул. Пилипа Орлика, 31 (район Гирівка) 49°22′40″ пн. ш. 23°31′42″ сх. д. / 49.377861° пн. ш. 23.528208° сх. д. / 49.377861; 23.528208 Дрогобич - Церква Покрови Пресвятої Богородиці.JPG
Церква Святого Юра УГКЦ вул. Братів Кицилів (район Млинки) 49°19′54″ пн. ш. 23°29′11″ сх. д. / 49.331614° пн. ш. 23.486355° сх. д. / 49.331614; 23.486355 Дрогобич - Церква Святого Юра на Млинках.JPG
Церква Святого мученика Василія УГКЦ вул. Івана Пулюя 49°21′09″ пн. ш. 23°33′12″ сх. д. / 49.352487° пн. ш. 23.553324° сх. д. / 49.352487; 23.553324 Дрогобич - Церква Святого мученика Василія.JPG
Церква УГКЦ вул. Ірини Вільде 49°21′00″ пн. ш. 23°33′16″ сх. д. / 49.349999° пн. ш. 23.554365° сх. д. / 49.349999; 23.554365 Дрогобич - Церква.JPG
Церква Стрітення Господнього УГКЦ Будується вул. Самбірська 49°21′48″ пн. ш. 23°29′44″ сх. д. / 49.363439° пн. ш. 23.495528° сх. д. / 49.363439; 23.495528 Дрогобич - Церква Стрітення Господнього.JPG
Церква УГКЦ Будується вул. М.Грушевського 49°21′18″ пн. ш. 23°32′14″ сх. д. / 49.355129° пн. ш. 23.537333° сх. д. / 49.355129; 23.537333 Дрогобич - Церка вул. М.Грушевського.JPG

Римо-Католицька Церква в Україні[ред.ред. код]

Назва Конфесія Роки спорудження Розташування, координати Фото Короткі відомості
Костел святого Варфоломія РКЦ 15 століття — 19 століття вул. Галицька, 12 49°21′08″ пн. ш. 23°30′14″ сх. д. / 49.352183° пн. ш. 23.503962° сх. д. / 49.352183; 23.503962 Костел святого Варфоломія в Дрогобичі фасад.jpg У грудні 1392 року король Владислав II Ягайло, перебуваючи у Дрогобичі, видав документ про закладення нового мурованого готичного костелу, який мав бути одночасно і оборонною спорудою. Власне це був попередник теперішнього костелу Варфоломія, на місці якого потім і з'явився сучасний храм.

У 1511 році Варфоломіївський костел відбудували після значних пошкоджень, яких він зазнав під час нападу на місто татар та волохів у 1498 році. Саме 1-ша третина XV століття і вважається часом зведення сучасного костелу.

Православ'я[ред.ред. код]

Українська автокефальна православна церква[ред.ред. код]

Назва Конфесія Роки спорудження Розташування, координати Фото Короткі відомості
Церква святої великомучениці Параскевії УАПЦ церква — 1815 р., дзвіниця — XVIII ст. вул. М. Коцюбинцького,24 49°21′07″ пн. ш. 23°29′21″ сх. д. / 49.351912° пн. ш. 23.489263° сх. д. / 49.351912; 23.489263 Церква святої великомучениці Параскевії.JPG Перші відомості про П'ятницьку церкву походять з 1496 року. У 1815 році згоріла дерев'яна церква зведена десь у XVII ст. У цьому ж році на її місці збудована існуюча дерев'яна тризрубна одноверха церква. Закрита у 1960-х рр. У 1990 році передана автокефальній православній громаді. Будівля храму візуально витягнута вгору. Щоб розширити площу храму, до бабинця і нави прибудували великі додаткові приміщення, які спотворили оригінальний вигляд святині. На південний-захід від неї розташована оборонного типу дзвіниця.
Церква Покрови Пресвятої Богородиці УАПЦ вул. Є.Коновальця 49°21′33″ пн. ш. 23°31′48″ сх. д. / 49.359116° пн. ш. 23.530086° сх. д. / 49.359116; 23.530086 HramuDrogobychaP4240079.JPG
Церква Успення Пресвятої Богородиці з нижнім храмом святого Андрія Первозванного УАПЦ вул. П.Орлика 49°21′17″ пн. ш. 23°30′41″ сх. д. / 49.354856° пн. ш. 23.511295° сх. д. / 49.354856; 23.511295 Дрогобыч. Церковь Андрея Первозванного..jpg

Українська православна церква (Московський патріархат)[ред.ред. код]

Назва Конфесія Роки спорудження Розташування, координати Фото Короткі відомості
Кафедральний собор Іова Почаївського УПЦ МП 24 березня 1991 — 23 вересня 2006 року вул. Трускавецька,56 49°20′43″ пн. ш. 23°30′25″ сх. д. / 49.345407° пн. ш. 23.507057° сх. д. / 49.345407; 23.507057 HramuDrogobycha718.JPG 24 березня 1991 року духовенством Дрогобицького благочиння було освячено дерев'яний хрест у фруктовому саду на вулиці Трускавецькій, 56. Цю подію можна вважати початком заснування нової православної дрогобицької парафії. Спільними зусиллями громади було зведено першу церкву-каплицю на честь преподобного Іова Почаївського.18 лютого 1992 року православну релігійну громаду м. Дрогобича було офіційно зареєстровано органами державної влади.20 вересня то го ж року на Львівську кафедру було призначено владику Августина (Маркевича) і парафіяльний храм набув статусу кафедрального собору.22 травня 1994 року, в день пам'яті святого Миколая чудотворця, на місці колишнього фруктового саду відбулося закладення каменя під будівництво кафедрального собору на честь преподобного Іова Почаївського.23 вересня, перебуваючи з архіпастирським візитом у Львівській єпархії, Предстоятель Української Православної Церкви звершив чин освячення храму та першу Божественну літургію.

Українська православна церква — Київський патріархат[ред.ред. код]

Назва Конфесія Роки спорудження Розташування, координати Фото Короткі відомості
Церква перенесення мощей святителя Миколая архієпископа Мірлікійського УПЦ КП вул. В.Стуса 49°21′50″ пн. ш. 23°30′22″ сх. д. / 49.363887° пн. ш. 23.506083° сх. д. / 49.363887; 23.506083 Дрогобич - Церква перенесення мощей святителя Миколая архієпископа Мірлікійського.JPG
Церква УПЦ КП Будується вул. Б.Лепкого,29 49°20′58″ пн. ш. 23°30′37″ сх. д. / 49.349482° пн. ш. 23.510254° сх. д. / 49.349482; 23.510254 Дрогобич - Будова церкви УПЦКП.JPG

Протестантизм[ред.ред. код]

Назва Конфесія Роки спорудження Розташування, координати Фото Короткі відомості
Церква євангельських християн-баптистів 21 квітня 1992 — 4 жовтня 1999 року вул. Б.Лепкого,29 49°20′54″ пн. ш. 23°30′40″ сх. д. / 49.348262° пн. ш. 23.51101° сх. д. / 49.348262; 23.51101 Дрогобич - Церква євангельських християн-баптистів.JPG Дрогобицька церква євангельських християн баптистів була офіційно зареєстрована 21 квітня 1992 року. Її членами стали 44 особи, які до цього часу були членами церкви в м. Бориславі, але мешкали в Дрогобичі. Брати звернулися з цим питанням до міської влади і там їм порадили взяти будинок по вулиці Б. Лепкого 29. Це була будівля з 1900 року у напівзруйнованому стані, непридатна для експлуатації. Розпочалися пошуки приміщення, яке можна було б взяти в оренду. З того часу на місці згаданого будинку розпочалося будівництво Дому Молитви, яке супроводжувалося чисельним ростом помісної громади. Рік тривала підготовка до будівництва і 5 років саме будівництво. 4 жовтня 1999 року будівництво було завершене і церква мала посвячення Дому Молитви.
Дім молитви адвентистів Сьомого Дня пр. Залізничний,1 49°21′10″ пн. ш. 23°32′25″ сх. д. / 49.352679° пн. ш. 23.540378° сх. д. / 49.352679; 23.540378 Дрогобич - Дім молитви адвентистів Сьомого Дня.JPG
Зал царства свідків Єгови вул. В.Великого,7/2 49°21′25″ пн. ш. 23°32′08″ сх. д. / 49.35699° пн. ш. 23.53548° сх. д. / 49.35699; 23.53548 HramuDrogobychaP4270089.JPG

Юдаїзм[ред.ред. код]

Недіючі культові споруди[ред.ред. код]

Назва Конфесія Роки спорудження Розташування, координати Фото Короткі відомості
Церква святого Юра Недіюча кінець 15 — початок 16 століття вул. Солоний Ставок, 23 49°20′52″ пн. ш. 23°29′58″ сх. д. / 49.347707° пн. ш. 23.499360° сх. д. / 49.347707; 23.499360 Церква святого Юра, Дрогобич.JPG Церква святого Юра — дерев'яна тридільна (тризрубна) церква кінця 15 — початку 16 ст. з квадратною гол. навою і двома гранчастими бічними криласами (конхами) та гранчастими зрубами вівтаря і притвору (бабинцями). Цікава вона тим, що була обміняна на сіль, розібрана та перевезена на волах у Дрогобич з карпатського села Надіїва поблизу Долини й встановлена на місці своєї попередниці, яка згоріла. Коло неї у 1678 р. також була зведена дерев'яна дзвіниця. Славиться церква св. Юра своїми унікальними внутрішніми розписами та не менш унікальним іконостасом середини XVII століття. Церкву святого Юра кількакратно ремонтовано, але вона не втратила свого первісного вигляду й досі є однією з найкраще збережених пам'яток галицької архітектури 17 ст. Церква внесена у Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Церква Воздвиження Чесного Хреста Недіюча Початок 17 століття вул. Зварицька, 7 49°21′00″ пн. ш. 23°29′49″ сх. д. / 49.3501232° пн. ш. 23.4969798° сх. д. / 49.3501232; 23.4969798 Cerkiew sw Krzyza w w Drohobyczu 01.jpg Дерев'яна тризрубна церква Воздвиження Чесного Хреста була побудована на початку XVII століття. У 1661 р. церква була добудована: над бабинцем була облаштована каплиця Івана Предтечі з виходом на відкриту зовнішню галерею. Тоді ж біля неї була зведена дзвіниця, яка також збереглася до наших часів. При вході до церкви збереглися також старовинні розписи з ликами святих.
Хоральна синагога Недіюча 1842-1865 роки вул. П.Орлика 49°21′12″ пн. ш. 23°30′41″ сх. д. / 49.353333° пн. ш. 23.511279° сх. д. / 49.353333; 23.511279 Хоральна синагога (Дрогобич).JPG Будівництво хоральної синагоги розпочалося в 1842 році за кошти єврейської громади і було завершено аж у 1865 році, причому зразком у зовнішньому оздобленні стала синагога в німецькому Касселі. Дрогобицька хоральна синагога досі вважається найбільшою і найкращою у Східній Європі.
Прогресивна синагога Недіюча 1909 р. вул. Івана Мазепи,11 49°21′07″ пн. ш. 23°30′37″ сх. д. / 49.351872° пн. ш. 23.510219° сх. д. / 49.351872; 23.510219 Дрогобич - Прогресивна синагога.JPG Синагога збудована 1909 року послідовниками прогресивного юдаїзму і відвідувалася в основному інтелігенцією і купцями. В радянський час закрита і перетворено на спортивний зал.
Римо-католицька каплиця Недіюча 30-ті роки ХХ ст. вул. Братів Кицилів (район Млинки) 49°20′01″ пн. ш. 23°29′15″ сх. д. / 49.333628° пн. ш. 23.487541° сх. д. / 49.333628; 23.487541 Дрогобич. Церква на Млинках.jpg

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Історія семінарії на її офіційному сайті
  2. Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI ст.) — Дрогобич: Видавництво «Коло», 2009 рік, сторінки 8, 241 та 242; — ISBN 978-966-7996-46-8
  3. Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI ст.) Дрогобич, Видавництво «Коло», 2009 рік, стор. ;— ISBN 978-966-7996-46-8.
  4. http://stattitablohy.ezreklama.com/pub/articles/istoriia/vasiliians-kii-monastir-sviatikh-vierkhovnikh-apostoliv-pietra-i-pavla-m-droghobich-16.htm Василіянський Монастир Святих Верховних Апостолів Петра і Павла, м. Дрогобич
  5. Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI ст.) Дрогобич, видавництво «Коло», 2009 рік, стор. 240;— ISBN 978-966-7996-46-8.
  6. Блаженнійший Патріарх Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук освятив церкву Успення Пресвятої Богородиці

Джерела[ред.ред. код]

  • Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI ст.) — Дрогобич : Видавництво «Коло», 2009. — ISBN 978-966-7996-46-8.

Посилання[ред.ред. код]