Храм-пам'ятник Олександра Невського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Храм-пам'ятник Олександра Невського
AlexanderNevskyCathedral-Sofia-6.jpg
42°41′45″ пн. ш. 23°19′58″ сх. д. / 42.6958389° пн. ш. 23.3329694° сх. д. / 42.6958389; 23.3329694Координати: 42°41′45″ пн. ш. 23°19′58″ сх. д. / 42.6958389° пн. ш. 23.3329694° сх. д. / 42.6958389; 23.3329694
Тип споруди собор, православна церква і будівля
Розташування БолгаріяСофія
Архітектор Alexander Pomerantsev[d]
Поч. будівництва 1882
Кін. будівництва 1912
Стиль Неовізантійський
Належність Болгарська православна церква
Оригінальна назва болг. Храм-паметник Свети Александър Невски
Присвячення Олександр Невський
Покровитель Олександр Невський
Єпархія Софійська єпархія БПЦ
Храм-пам'ятник Олександра Невського. Карта розташування: Болгарія
Храм-пам'ятник Олександра Невського
Храм-пам'ятник Олександра Невського (Болгарія)
Храм-пам'ятник Олександра Невського у Вікісховищі?

Храм-пам'ятник св. Олександра Невського (болг. Храм-паметник „Свети Александър Невски") — кафедральний собор патріарха Болгарської православної церкви. Собор св. Олександра Невського є візитівкою столиці Болгарії Софії. Собор був побудований за проектом учня італійських скульпторів Олександра Помаранцева. Храм побудований у неовізантійському стилі і розташований у центрі міста на площі св. Олександра Невського у Софії[1].

Історія[ред. | ред. код]

Рішення про «зведення пам'ятника на честь світлого подвигу Визволення, в якому злилася кров визволителів та кров визволених» прийнято 1879 року Установчими Зборами у Велико Тирново на пропозицію Петко Каравелова. Спочатку храм планували збудувати у Велико-Тирново, але після рішення про перенесення столиці до міста Софія Перші звичайні народні збори постановили будувати храм саме там.

Князь Олександр Баттенберг звернувся до болгарської нації з закликом провести збір коштів на будівництво. Було зібрано 1 900 000 левів. Церемонія закладення наріжного каменю була надзвичайно урочиста (19 лютого 1882 року) — цю подію присвятили 4-ій річниці підписання Сан-Стефанської угоди.

Реальне будівництво храму почалося 1904, завершено 1912 (загальна вартість 5,5 мільйона левів). Храм освячений 24 серпня 1924.

Певний час (1916–1920) храм був переосвячений на честь святих Кирила та Мефодія, оскільки під час Першої світової війни Болгарія була у стані війни з Російською імперією і вела з нею бойові дії на території Північної Добруджі. Але 1920, на прохання Синоду Московської Церкви, престол храму знову освячений на честь святого Олександра Невського — покровителя імператора Російської імперії Олександра II. Це уже був демарш болгарського церковного керівництва проти більшовицької влади, яка запанувала у Росії.

Під час Другої світової війни храм зазнав низку пошкоджень — його прицільно бомбували війська антинімецької групи країн. Відтак англо-американська авіація зруйнувала всі мозаїчні ікони біля центральної брами, пошкодила картини у багатьох місцях.

Після звільнення від радянського режиму перед храмом відбуваються найурочистіші церемонії болгарської держави: військові паради, святкування дня незалежності Болгарії.

Архітектура та оздоба[ред. | ред. код]

Розпис храму здійснили російські художники. Частину розписів зробили й болгарські митці.

При внутрішньому оздобленні храму використано винятково якісні та дорогі будівельні матеріали: різнокольорові італійські мармури (з області Карраре), онікс із Бразилії, алебастр. Світильники вироблені у Мюнхені.

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. M. Capienko, Sofia, Tyrnowo, Płowdiw, Wydawnictwa Artystyczne i Filmowe, ISBN 83-221-0215-1, ss. 20-22